Наразі існують чіткі механізми фіксації руйнувань та отримання допомоги. Зібрали поради експертів з воркшопу “Оцінка збитків і підготовка до компенсацій” від Kharkiv IT Cluster. Пояснюємо алгоритм, який допоможе бізнесу зафіксувати збитки та податися на компенсацію.

Крок 1. Що зробити одразу після обстрілу

Важливо зафіксувати сам факт події на державному рівні за таким алгоритмом:

  • Виклик служб: Обов’язково викликати поліцію (102) та ДСНС (101).
  • Отримання документів: Ви повинні мати на руках витяг з ЄРДР та акт про пожежу (якщо вона була) разом із висновком про її причини.
  • Фото та відео: Зафіксувати всі руйнування на камеру. Це стане базою для подальшої експертизи.

Навіть якщо ваше підприємство постраждало опосередковано (наприклад, від вибухової хвилі), ви можете компенсувати збитки, але маєте діяти самостійно, – пояснила Дарія Бородай, керівниця напрямку експертизи та фіксації пошкоджень Харківської торгово-промислової палати.

Крок 2. Професійно зафіксувати та оцінити збитки

За словами експертки, для того, щоб документи мали юридичну силу в судах або для міжнародних фондів, необхідно залучити сертифікованих фахівців.

  • Експертиза: Нерухомість оглядають будівельні експерти, а обладнання та товари — товарознавці.
  • Оцінка: Сертифіковані оцінювачі мають визначити розмір реальних збитків (різниця між вартістю майна до та після обстрілу). Також у звіті обов’язково варто враховувати не лише прямі втрати, а й упущену вигоду. Адвокатка Яна Бондаренко вказала на перспективу стягнення коштів із заморожених активів Росїі.
  • Інвентаризація: Проведіть позачергову інвентаризацію. Це критично важливо для бухгалтерської звітності та списання майна без нарахування ПДВ.

Крок 3. Куди звертатися за компенсаціями та грантами

За словами адвокатки та старшої юристки Корпорації “Глобал Консалтинг” Яни Бондаренко, підприємці можуть обирати між двома варіантами підсудності: подавати позов до Господарського суду міста Києва (за колишнім місцем знаходження посольства країни-агресора) або звертатися до суду за місцем знаходження зруйнованого майна.

І хоча формально в ролі відповідачів зазвичай виступають державні органи РФ, такі як Міністерство юстиції, Міністерство оборони або уряд РФ, в Україні Верховний суд дозволив розглядати такі справи без згоди агресора через порушення ним суверенітету нашої країни.

Доказова база для суду має бути максимально вичерпною. Окрім правовстановлюючих документів та витягів з ЄРДР, юристка радить збирати будь-які свідчення:

  • акти комісійного обстеження від ДСНС та поліції
  • фото- та відеофіксацію
  • показання свідків
  • публікації в медіа чи навіть Telegram-каналах

За словами начальниці відділу реалізації проєктів Харківського обласного центру зайнятості Віти Коняєвої, наразі працює кілька програм підтримки, залежно від дати пошкодження та типу бізнесу:

  • Державна компенсація (з 1 січня 2026 року): Можна отримати до 30 млн грн за пошкоджене майно (сплативши внесок 0,5% від суми збитку).
  • Гранти на відновлення переробної промисловості: Держава надає до 16 млн грн на оновлення обладнання. Умова — 20% співфінансування та створення щонайменше 5 робочих місць.
  • Міжнародний реєстр збитків: Подача заяви до цього реєстру є ключовою для отримання репарацій у майбутньому.
  • Програма «Точка опори» для підтримки працівників. У квітні 2026 року запрацює нова програма для бізнесу, що постраждав від обстрілів. Якщо ви змушені призупинити роботу, держава може доплачувати працівникам до 17 200 грн на місяць протягом 3-6 місяців для збереження колективу. Рішення ухвалюється до 10 робочих днів, а документи потрібно подати протягом 90 календарних днів з моменту виникнення підстав.

Найчастіші помилки підприємців після обстрілів

Під час вебінару експерти детально зупинилися на типових помилках, яких припускаються підприємства при фіксації збитків та підготовці документів. Ось вони:

  • Помилки у витягах з ЄРДР та Актах про пожежу. Часто документи містять помилкові дані. Здавалося б, це база, але підприємці помиляються у назві підприємства, адресі або коді ЄДРПОУ. Витяг може бути оформлений на іншу юридичну особу (наприклад, на власника приміщення, тоді як постраждало майно орендаря). У таких випадках рекомендують подавати заяву про внесення коригувань або про долучення підприємства як потерпілої особи до існуючого провадження.
  • Недоліки під час інвентаризації: немає конкретики, не зазначені точні дати, місця проведення або вичерпний перелік того, що саме інвентаризується. Підприємства часто не формують повний набір інвентаризаційних актів. Керівництво не фіксує офіційне рішення про те, що робити з майном далі (списання, ремонт тощо). Бізнес часто плутається в термінах: не може чітко розмежувати, чи є майно “пошкодженим”, чи “повністю знищеним”, що критично для подальшої оцінки.
  • Втрата первинних документів. Найбільшою помилкою є вважати, що для податкової достатньо лише факту інвентаризації про відсутність документів. Необхідно підготувати пакет, який підтверджує весь ланцюжок: де зберігалися документи, за який період, їхній перелік та документальний доказ того, що саме з ними сталося.
  • Кваліфікація фахівців. Перевіряйте, чи дійсно експерти з оцінки є сертифікованими. Залучення фахівців без відповідних сертифікатів або спеціалістів “широкого профілю” (наприклад, будівельних експертів саме для воєнних руйнувань) може призвести до того, що документи не будуть прийняті судом або міжнародним реєстром.

Читайте також