Європейський Союз зараз у дивній точці. З одного боку – мільярди інвестицій у цифрову економіку. З іншого – залежність від чужих технологій у ключових речах: від хмар до AI і чипів. 

Це створює парадокс: попит на технології в ЄС зростає, але власних рішень у багатьох критичних сферах бракує. Передусім у критичних сегментах на кшталт напівпровідників, AI та хмарної інфраструктури. І це, згідно з дослідженням “ITBridge: EU-Ukraine Digital Sector Interlinkages Report”, вікно можливостей для українських IT-компаній (серед яких, до речі, 93% орієнтовані на міжнародні ринки, а сама галузь вже формує понад 1/3 експорту послуг).

Експертами для цього матеріалу були 33 фахівці з 31 організації: представники ІТ-кластерів, галузевих об’єднань, організацій підтримки бізнесу і технологічних компаній. Учасники представляли 11 країн ЄС: Бельгію, Естонію, Іспанію, Італію, Латвію, Німеччину, Польщу, Португалію, Румунію, Угорщину та Хорватію.

Ми ознайомилися й переказуємо, де саме є незакриті ніші у ІТ-сфері ЄС і які з них уже можуть покривати українські компанії.

IT ніші в ЄС, де вже можна заходити і є великий попит

Є кілька напрямків, де ситуація максимально проста: ЄС має потребу, а України вже є робочі рішення. Тобто це означає, що можна заходити вже зараз.

  1. AI, дані і хмарні сервіси. За даними дослідження, це один з найбільших ринків зараз. Європейські компанії активно переходять на роботу з даними, автоматизацію і AI. Але часто сидять на американських рішеннях. Тому є попит на команди, які можуть будувати data-системи, впроваджувати AI, робити кастомні рішення під бізнес.
  2. Кібербезпека. Тут навіть не про попит, а про необхідність. Атак стає більше, ЄС посилює регуляцію, компанії зобов’язані інвестувати в безпеку. І тут у виграшній позиції ті українські команди, які мають реальний досвід роботи під постійним тиском.
  3. Автоматизація і Industry 4.0. Європейська промисловість цифровізується, але не встигає все робити сама. Йдеться про IoT, робототехніку, автоматизацію процесів. Це величезний сегмент, де багато роботи для інтеграторів і розробників.
  4. Цифрові продукти. E-commerce, фінтех, GovTech, корпоративні системи – українські компанії давно роблять такі продукти для глобальних клієнтів, і цей досвід напряму можна перенести в ЄС.
  5. Defence і dual-use: дрони, аналітика, системи управління. Цей сегмент росте найшвидше, і тут у України є унікальна експертиза, яку складно повторити.

Сегменти в європейській IT, де можна вирости в найближчі роки

Є напрямки, де українські компанії ще не мають сильної позиції, але вже заходять і можуть швидко масштабуватися. Ці сегменти складніші для входу і потребують більше інвестицій, але потенційно дають значно більшу додану вартість.

  1. AR/VR. Зараз це не тільки про ігри. Це і навчання, і симуляції, і підготовка персоналу. Попит на AR/VR-технології є і в бізнесі, і в державному секторі.
  2. Мікроелектроніка і hardware. Тут Україна тільки починає, але сам сегмент критично важливий для ЄС. Європа хоче зменшити залежність від Азії, тому, на думку експертів, будь-які локальні рішення будуть матимуть попит. 

Як заходити на ринок ЄС: інструменти для українських IT-підприємств

Автори дослідження систематизували наявні інструменти входу на ринок ЄС. Для бізнесу:

  • Програма єдиного ринку (Single Market Programme), до якої Україна отримала повний доступ. Наші компанії можуть брати участь в європейських ініціативах нарівні з компаніями країн-членів ЄС, що відкриває доступ до ринку з 450 мільйонами споживачів.
  • Програми Horizon Europe та Digital Europe Programme надають доступ до мільярдних бюджетів ЄС на фінансування спільних науково-дослідних проєктів, інновацій та цифровізації. Українські компанії можуть входити до консорціумів та отримувати пряме фінансування.
  • Enterprise Europe Network (EEN). Найбільша у світі мережа підтримки бізнесу, яка допомагає компаніям знаходити міжнародних партнерів, виходити на нові ринки та інтегруватися в європейські ланцюги постачання.
  • Мережа європейських цифрових інноваційних хабів (EDIH). В Україні працює шість таких хабів. Вони надають малому та середньому бізнесу комплекс послуг: тестування нових технологій, доступ до навчальних програм, допомогу у пошуку європейських партнерів. Фактично це “єдине вікно” для українських МСП, які планують технологічну співпрацю з ЄС.

Для кластерів:

  • European Cluster Collaboration Platform (ECCP). Платформа для пошуку партнерів серед європейських кластерів, виходу на нові ринки та інтеграції в європейські ланцюги створення вартості.
  • EU-Ukraine Cluster Partnership Programme. Програма прямого фінансування проєктів співпраці між українськими та європейськими кластерами. Саме в її рамках реалізується проєкт ITBridge, результатом якого є це дослідження. 

Читайте також