Інвестори дедалі більше звикають до того, що інфляція в розвинених країнах може надовго залишитися вищою за цільові 2%, а центральні банки, схоже, вже не поспішають повертати її до цього рівня. Це змінює підхід до інвестування та вибору активів, пише The Economist.
Ще на початку 2020-х головним питанням для фінансових ринків було те, чи зможуть центральні банки приборкати інфляцію, не спровокувавши рецесію. Економісти описували два основні сценарії:
- “м’яку посадку”, коли інфляція сповільнюється без значного удару по економіці
- “жорстку посадку”, коли боротьба зі зростанням цін призводить до економічного спаду.
Існував і третій варіант – так звана “відсутність посадки”, коли економіка продовжує зростати, а інфляція залишається високою. Раніше представники центральних банків практично відкидали такий сценарій, наголошуючи, що повернення інфляції до цільового рівня є їхнім безумовним пріоритетом.
Втім, зараз ситуація виглядає інакше. В США базовий показник інфляції, на який орієнтується Федеральна резервна система, після піку так і не повернувся до цільових 2%. Мінімум становив 2,3% у квітні 2025 року, а останні дані за травень показали вже 4,1%. Інфляція також перевищує цільові показники в Австралії, Великій Британії та єврозоні.
Інвестори вже не очікують швидкого зниження інфляції
The Economist зазначає, що змінюються не лише економічні показники, а й очікування учасників ринку.
Опитування Bank of America показало, що понад половина керуючих фондами прогнозують сценарій “без посадки” світової економіки протягом наступного року. Водночас американські споживачі, за даними Мічиганського університету, очікують, що інфляція становитиме близько 4,2% упродовж найближчих 12 місяців.
На ці очікування вплинуло й подорожчання енергоносіїв після початку бойових дій навколо Ірану. Однак видання наголошує, що проблема значно глибша: інфляція в США не опускалася нижче 2% ще з початку 2021 року. Через це американці дедалі частіше вважають, що навіть у довгостроковій перспективі вона залишатиметься вищою за 3%.
Які інвестиції виграли, а які програли
За останні п’ять років інвестори зробили кілька важливих висновків.
Перший полягає в тому, що в умовах підвищеної інфляції краще себе показують активи, пов’язані з реальною економікою. Саме тому більшість найбільших фондових ринків світу, за винятком Китаю, продемонстрували сильне зростання.
Цьому сприяли як збільшення корпоративних прибутків, так і стрімкий розвиток штучного інтелекту. Але навіть без цього, зазначає The Economist, акції залишаються часткою в реальному бізнесі, доходи якого можуть зростати разом із цінами, що частково захищає інвесторів від інфляції.
Натомість власники облігацій пережили один із найскладніших періодів. Оскільки більшість облігацій передбачає фіксовані виплати – інфляція зменшує їхню реальну вартість. Додатково ситуацію погіршує підвищення ринкової дохідності: коли вона зростає – ціни вже випущених облігацій падають. За даними видання, індекс американських державних облігацій Bloomberg за цей час втратив понад 20% реальної вартості.
Автори також зазначають, що якщо інвестори й надалі очікуватимуть нових сплесків інфляції, вони вимагатимуть вищої дохідності за новими облігаціями як компенсацію за ці ризики.
Висока інфляція робить ринки нестабільнішими
Навіть активи, які традиційно вважаються захистом від інфляції, можуть різко дешевшати. Як приклад видання наводить золото. Після січневого максимуму його ціна втратила майже чверть вартості. Причиною стали побоювання, що попередній ажіотаж навколо дорогоцінного металу сформував цінову “бульбашку”.
Схожа ситуація спостерігалася й у 2022 році, коли через різке підвищення процентних ставок одночасно дешевшали акції, облігації та комерційна нерухомість.
На думку The Economist, світ, у якому інфляція тривалий час залишається високою, є менш передбачуваним. Таке середовище змушує інвесторів і споживачів частіше змінювати свої рішення, що посилює коливання на фінансових ринках.
Видання зазначає, що раніше багато економістів вважали сценарій “без посадки” лише тимчасовим етапом, після якого економіка все одно зіткнеться зі спадом. Однак нині такі прогнози звучать дедалі рідше, а інвестори поступово адаптуються до нової реальності.
Читайте також
