Світова торгова система опинилася на критичному етапі: якщо країни не домовляться про її реформування, подальша фрагментація торгівлі може суттєво скоротити світову економічну активність. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на оцінки Світової організації торгівлі (СОТ).

Розподіл світової торгівлі між геополітичними блоками або окремими регіональними угрупованнями матиме значні економічні втрати, тоді як ширша співпраця між країнами та нижчі тарифи, навпаки, можуть збільшити світову торгівлю та ВВП.

Попри зростання мит і невизначеність щодо торговельної політики, глобальна торгівля поки що продовжує зростати. У 2025 році та першій половині 2026-го торговельні потоки швидко збільшувалися, зокрема завдяки буму інвестицій у штучний інтелект.

За оцінками СОТ, зараз близько 72% світової торгівлі товарами все ще відбувається на умовах, сумісних із її недискримінаційними правилами. Водночас раніше цей показник становив близько 80%.

У СОТ вважають, що нинішню ситуацію навряд чи вдасться зберегти надовго. За словами головного економіста організації Роберта Штайгера, між країнами накопичилися глибокі суперечності, які потребують вирішення. Він зазначає, що більшість членів СОТ погоджується: збереження нинішнього статус-кво не є довгостроковим варіантом.

Якими можуть бути наслідки фрагментації торгівлі

Світова організація торгівлі розглянула кілька можливих сценаріїв розвитку світової торговельної системи.

За першого сценарію країни об’єднуються у кілька великих геополітичних блоків, імовірно навколо США та Китаю:

  • усередині таких блоків торгівля залишається відносно вільною
  • але обмін товарами між самими блоками обмежується.

За оцінками СОТ, у такому разі до 2050 року світовий експорт буде на 18,6% меншим, а обсяг виробництва – на 5,1% нижчим, ніж за сценарію з більш відкритою торгівлею.

Інший варіант передбачає, що країни дедалі більше покладатимуться на регіональні угоди про вільну торгівлю:

  • у такому випадку світовий експорт може скоротитися на 26,9%
  • а глобальний ВВП – на 6,9%.

Найбільше, за оцінкою СОТ, постраждають найбідніші країни.

Натомість організація пропонує орієнтуватися на модель “посиленої співпраці”. Вона передбачає торгівлю більшістю товарів між ширшою групою країн за нижчими тарифами:

  • за таким сценарієм світовий експорт до 2050 року може бути на 17,9% вищим
  • а глобальний ВВП – на 2,9% більшим.

“Ціна бездіяльності” щодо реформ, за словами Штайгера, може сягнути 10% світового ВВП. Він називає нинішній момент критичним для світової торговельної системи.

Чому світова торгівля опинилася під тиском

У СОТ пов’язують нинішню напруженість із кількома змінами у світовій економіці.

Однією з них стала трансформація, яку спричинив період активнішої лібералізації торгівлі після створення СОТ у 1995 році. За цей час значно зросла економічна вага Китаю та інших країн, що розвиваються.

Правила СОТ передбачали для країн, що розвиваються, преференційний режим – зокрема більше часу та гнучкості для переходу до відкритішої торгівлі з розвиненими економіками. Проте, за оцінкою організації, частина цих країн уже перетворилася на конкурентоспроможні економіки зі значною ринковою силою. Водночас інші все ще потребують такого режиму.

Лібералізація торгівлі допомогла швидко розвиватися багатьом економікам, однак її переваги розподілилися нерівномірно. СОТ зазначає, що найбідніші країни не отримали очікуваного підйому, тоді як працівники промисловості у багатших державах зіткнулися з конкуренцією з боку виробників із нижчими витратами на працю.

Паралельно посилилися геополітичне суперництво та недовіра між країнами. Уряди дедалі частіше враховують національну безпеку під час ухвалення торговельних рішень.

За словами Штайгера, економічна сила тепер розподілена між більшою кількістю країн, виробничі ланцюги стали тісніше пов’язаними, а рішення окремих держав мають більший вплив за їхніми межами. Ці зміни накладаються на посилення геополітичної конкуренції.

Ще одним джерелом напруженості стала промислова політика держав:

  • Китай та інші країни активно підтримують окремі галузі й компанії
  • а їхні торговельні партнери вважають частину таких заходів несправедливими субсидіями, які дають переваги вже конкурентоспроможним виробникам.

Водночас нинішня торгова напруженість ще не переросла у масштабну відповідь усіх країн одна на одну. США минулого року суттєво підвищили тарифи на імпорт із різних країн і продовжують вводити нові мита проти окремих держав, однак це поки не спричинило такого самого масштабного підвищення мит у відповідь з боку інших економік.

Водночас СОТ не пропонує готового плану перебудови торговельної системи. Організація залишає своїм членам питання про те, як саме реформувати правила, зменшити накопичені суперечності та не допустити подальшої фрагментації світової торгівлі.

Читайте також