Сформована за 3 десятиліття суспільна думка стверджує, що гривневі заощадження та інвестиції не вигідні: “Бо все з’їсть інфляція”.
Цю ж тезу підживлює зростання інфляції останніми роками та дискурс довкола цього.
Але чи справді це так? І чи дійсно гривневі інвестиції невигідні?
Розбираємося на прикладі одного з масових інвестиційних продуктів – державних облігацій – та рахуємо, яка їх реальна дохідність з урахуванням інфляції.
Минула, сьогоднішня і майбутня: яка інфляція в Україні
Найцікавіший момент, що нині інфляція в Україні менша, ніж у відносно спокійний 2021 рік. Тоді річна інфляція була 11%, а нині – коливається на рівні 8-9% в останні місяці.
Звісно, початок нової фази війни спричинив сплеск інфляції, і у 2022 році вона сягнула майже 27%. Однак далі все стабілізувалося, хоча і з коливаннями:
- 2022 рік – інфляція за результатом року 26,6%
- 2023 рік – 5,1%
- 2024 рік – 12%
- 2025 рік – 8%.
Останні ж дані Держстату свідчать, що інфляція за результатом червня становить 7,2% у річному вимірі.
Факт деякого зростання інфляції цього року підтверджує Нацбанк, який раніше прогнозував її зростання до 9,4% на кінець року.
Втім, паралельно констатує, що інфляція повернеться до зниження у наступні роки:
- до 6,5% наприкінці 2027 року
- до 5% у 2028 році.
Ключовими чинниками зростання інфляції є наслідки руйнувань енергетичної інфраструктури та вплив війни в Ірані, що призводить до подорожчання енергоресурсів, а також пов’язаних із ними товарів і послуг. Крім того, значний вплив мають значні витрати бізнесу на заробітну плату.
Однак надалі НБУ припускає поступову нормалізацію умов для функціонування економіки України. Зокрема, цьому має сприяти активна підготовка до зими.
Свою оцінку ситуації НБУ регулярно фіксує в публічному Інфляційному звіті. Там же фіксує і свою незмінну ціль монетарної політики: приведення інфляції до показника у 5%.
Чи покриває дохідність за ОВДП інфляцію
Тут відповідь досить очевидна – так:
- Інвестувати в гривневі облігації, термін погашення яких через рік – з погашенням у липні чи серпні 2027 року – можна з дохідністю 15,7%
- Водночас дохід за державними облігаціями взагалі не оподатковується
- Відтак після спрощення розрахунків і округлення інвестор в ОВДП отримує близько 6% чистого доходу.
Втім, вищу дохідність мають більш довгострокові облігації з погашенням у 2028 чи навіть 2029 році – до 16,7%.
Таким чином інвестор може вже зафіксувати свою дохідність на рівні 16,7% на кілька років. З врахуванням цілі НБУ про зменшення інфляції до рівнів 5-6%, це дасть реальний пасивний дохід у близько 10%.
Водночас для такого підрахунку дохідності варто враховувати деякі особливості, пояснив КОШТУ Олександр Куцовський – начальник управління ринків капіталу Sense Bank:
- Заявлений вище формат розрахунку дохідності на кілька років і отриманий за ним показник працюють лише за умови реінвестування всіх купонних виплат за облігаціями в ті самі цінні папери з такою самою дохідністю. Саме це і називається ефективною дохідністю.
- Без реінвестування купонних виплат дохідність буде нижчою, але лише на кілька десятих відсоткового пункта – залежно від строку до погашення та розміру купонних виплат. Такий показник називається простою дохідністю. Саме цей формат розрахунку застосовується для депозитів.
Серед інших продуктів, саме управління ринків капіталу Sense Bank розвиває сервіс купівлі державних облігацій у застосунку Sense SuperApp від 1000 грн в кілька кліків.
Паралельно Олександр Куцовський уточнює, що стратегія фіксації поточних ставок на довгий термін є досить логічною і обґрунтованою.
“Ключовий ризик тут – значна зміна облікової ставки НБУ, яка впливає на дохідність нових облігацій.
Та нині на ринку панує певний баланс думок: немає сильного переконання з приводу зниження ставок НБУ, як і малоймовірна вірогідність підвищення відсоткових ставок.
Тож очікування ринку стосовно можливості гривневих ОВДП зберегти гроші від інфляції і ще й накопичити капітал залишаються досить оптимістичними”, – пояснює Олександр Куцовський.
Думку Куцовського з Sense Bank підтверджує і публічна комунікація Національного банку. Вона завжди досить обережна, але один з ключових меседжів вже кілька років незмінний: необхідність підтримання привабливості гривневих інструментів.
Якщо перекласти цей меседж доступнішою мовою, то гривневі облігації мають компенсувати інфляцію і приносити додатковий дохід, аби запобігти зростанню попиту на валюту з відповідними наслідками.
Тож поки публічна риторика НБУ з фактичними розрахунками сходиться.
Читайте також
