Податок на доходи з цифрових платформ, відомий як закон про “податок на OLX”, який Верховна Рада ухвалила ще 9 червня, досі не підписаний президентом.
Водночас, за інформацією “Економічної правди”, Європейський Союз закликає Володимира Зеленського не підписувати документ у його нинішній редакції через суперечливі поправки, які не стосуються самого оподаткування.
Закон є одним із зобов’язань України перед МВФ та необхідною умовою для гармонізації податкового законодавства з нормами ЄС. Його ухвалення має забезпечити новий порядок оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking та Airbnb.
Як зміниться оподаткування
Документ запроваджує спрощену систему сплати податків для тих, хто заробляє через цифрові платформи. Замість самостійного подання декларації оператори платформ стануть податковими агентами: вони звітуватимуть про доходи користувачів та автоматично перераховуватимуть податок до бюджету.
Пільгова ставка становитиме 10% замість чинних 23% (18% ПДФО та 5% військового збору). Для цього користувачеві потрібно буде відкрити спеціальний банківський рахунок і повідомити його реквізити платформі. Якщо цього не зробити – доходи оподатковуватимуться за повною ставкою.
Також закон встановлює мінімальний поріг доходу для застосування нових правил – еквівалент 2 тис. євро на рік (приблизно 102 тис. грн), а пільгова ставка діятиме для доходів до 834 мінімальних зарплат на рік (близько 7,2 млн грн).
Чому ЄС просить не підписувати закон
За даними видання, претензії Євросоюзу пов’язані не з оподаткуванням цифрових платформ, а з поправками, які парламент додав до законопроєкту перед другим читанням.
Найбільше занепокоєння викликали зміни до правил фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). Поправка передбачає обмеження можливостей банків застосовувати посилений фінансовий моніторинг до колишніх високопосадовців після року з моменту їхнього звільнення.
За інформацією співрозмовників “Економічної правди”, саме через ці зміни представники ЄС звернулися до президента із закликом не підписувати закон у нинішньому вигляді.
Що буде далі
За даними видання, зараз розглядають кілька варіантів розвитку подій: президент може підписати закон і окремо ініціювати скасування спірних поправок, накласти вето та повернути документ до парламенту або спробувати досягти компромісу з європейськими партнерами.
Водночас Україна має обмежений час для врегулювання ситуації, адже закон входить до переліку податкових зобов’язань перед МВФ, а його тривале непідписання може вплинути на виконання міжнародних домовленостей.
Читайте також
