Долар поки що залишається стійким, однак у глобальних потоках капіталу відбуваються зміни, які можуть послабити його позиції у майбутньому. Іноземні інвестори дедалі менше вкладають кошти в державний борг США і водночас активніше купують американські акції. Про це у своїй колонці для Financial Times пише керівниця напряму валютних досліджень Deutsche Bank Малліка Сачдева.

Попри численні прогнози щодо ослаблення долара, за останній рік він майже не змінив своїх позицій відносно інших основних валют. Водночас валютні ринки залишаються незвично спокійними навіть на тлі геополітичної напруженості. Однак, як зазначає Сачдева, справжні зміни відбуваються не у валютних курсах, а в тому, куди саме інвестори спрямовують свій капітал.

Чому інвестори змінюють свої пріоритети

За рік до березня 2026 року американський фондовий ринок отримав понад $600 млрд чистого іноземного капіталу. Це рекордний показник, який більш ніж удвічі перевищив обсяг вкладень у державні та агентські облігації США. Вперше приплив коштів у американські акції настільки суттєво перевищив інвестиції у боргові папери.

Авторка пояснює, що цьому сприяють одразу кілька факторів. З одного боку, фіскальна ситуація у США поступово погіршується, що робить державний борг менш привабливим. З іншого – прибутковість американських компаній продовжує зростати, а розвиток штучного інтелекту лише посилює цей розрив.

Водночас інвестувати в американські компанії стає простіше. Нові фінансові технології та цифрові платформи знижують бар’єри для іноземних інвесторів. Завдяки цьому дедалі активніше купують американські акції як роздрібні інвестори з Південної Кореї та Японії, так і великі міжнародні фонди.

Блокчейн може ще більше посилити позиції США

На думку Сачдеви, США також прагнуть зміцнити своє фінансове лідерство завдяки розвитку блокчейн-технологій.

Йдеться не лише про цифрові активи, а й про модернізацію всієї фінансової інфраструктури – від платіжних систем до токенізованих фінансових інструментів. Однією з ключових ролей можуть стати стейблкоїни, які здатні значно спростити використання долара в міжнародних розрахунках і зробити американські фінансові ринки доступнішими для користувачів у всьому світі.

Авторка проводить аналогію з водою, яка природно рухається шляхом найменшого опору. На її думку, капітал поводиться так само: він перетікає туди, де інвестувати найпростіше. Саме тому США можуть і надалі приваблювати дедалі більше міжнародних інвестицій.

Чому це створює нові ризики для долара

Попри нинішні переваги, така зміна структури капіталу може зробити долар менш стійким під час майбутніх криз.

Раніше американська валюта вигравала від того, що під час потрясінь інвестори масово купували державні облігації США. Завдяки цьому долар часто зміцнювався навіть тоді, коли інші ринки падали.

Якщо ж головним джерелом іноземного капіталу стануть інвестиції в акції – ситуація може змінитися. У такому разі курс долара буде значно сильніше залежати від стану фондового ринку та успіхів американських технологічних компаній, зокрема пов’язаних зі штучним інтелектом.

Крім того, окремі країни можуть почати повертати капітал додому. Як приклад Financial Times наводить Японію, де уряд розглядає заходи, які можуть стимулювати державні пенсійні фонди та приватних інвесторів збільшувати вкладення всередині країни замість американського ринку.

Конкуренція між доларом і юанем може посилитися

Ще одним фактором ризику авторка називає валютний дисбаланс. За оцінками Deutsche Bank, одразу кілька азійських валют нині залишаються суттєво недооціненими. Якщо ці країни більше не захочуть миритися зі слабкими національними валютами – це може змінити баланс сил на світовому валютному ринку.

Паралельно Китай продовжує просувати інтернаціоналізацію юаня, поступово спрощуючи використання своєї валюти за межами країни та послаблюючи окремі фінансові обмеження.

На думку Сачдеви, саме ці процеси можуть покласти початок тривалій боротьбі між провідними світовими валютами. Поки що долар утримує свої позиції, однак зміна напрямків міжнародних потоків капіталу поступово створює для нього нові довгострокові виклики.

Читайте також