Інфляційний тиск у світі знову посилюється, через що центральні банки починають повертатися до жорсткішої монетарної політики. про це повідомляє The Economist.

Після періоду, коли здавалося, що світова економіка наближається до “м’якої посадки”, зростання цін знову змушує регуляторів діяти обережніше:

  • 2 вересня центральний банк Нової Зеландії підвищив процентні ставки
  • В Австралії вартість запозичень цього року вже зростала тричі
  • Банк Японії підвищив ставку в червні,
  • Банк Кореї – у липні та серпні

У Європі ринок очікує, що 10 вересня Європейський центральний банк підвищить депозитну ставку до 2,5%. Трейдери також дедалі більше припускають, що Федеральна резервна система США може наслідувати цей приклад.

Інфляція знову прискорюється

Причиною таких рішень стають дедалі помітніші ознаки нового посилення цінового тиску. У багатих країнах середній рівень інфляції перестав знижуватися до цільових 2% і в останні місяці, навпаки, почав зростати.

ціновий тиск

У єврозоні річна інфляція в серпні досягла 3,3% – це максимум за останні три роки:

  • У Швейцарії ситуація значно краща: інфляція становить лише 0,8% на рік. Проте навіть цей показник є найвищим за два роки
  • У Литві ж інфляція наближається до 6%, тоді як у січні становила 3,1%.

Одним із головних факторів стало подорожчання енергоносіїв. Війна на Близькому Сході підштовхнула вгору ціни на нафту та природний газ. У Європі газ коштує більш ніж удвічі дорожче, ніж до початку війни з Іраном. Надалі ціни можуть зрости ще більше через підготовку країн до зимового сезону та необхідність поповнювати газові сховища.

У єврозоні інфляція, пов’язана з енергоносіями, вже значно перевищує 10%. У США типовий водій зараз платить трохи більше $4 за галон бензину, тоді як на початку року ціна була нижчою за $3.

Але проблема не обмежується паливом. За оцінкою The Economist, базова інфляція в розвинених країнах – без урахування продуктів харчування та енергоносіїв – зросла з 2,7% на початку 2026 року до 2,9% зараз.

Дорожчають і послуги

Особливе занепокоєння викликає ситуація у сфері послуг, де ціни значною мірою залежать від вартості праці. The Economist порівняв показники 23 розвинених країн і виявив, що інфляція у сфері послуг зростає приблизно у двох третинах із них.

Це відбувається навіть попри те, що темпи зростання зарплат у багатьох країнах продовжують сповільнюватися. Видання називає кілька можливих пояснень:

  • Зокрема, статистика може не повністю відображати реальну динаміку зарплат
  • Інша причина – уповільнення зростання продуктивності праці у сфері послуг. Через це компаніям стає складніше компенсувати підвищення зарплат без збільшення цін.

Водночас поки що немає серйозних ознак того, що споживачі почали очікувати значно вищої інфляції в майбутньому. Саме це було б особливо небезпечним для центральних банків, адже високі інфляційні очікування можуть самі підтримувати подальше зростання цін.

Більшість ринкових показників інфляційних очікувань за останні тижні істотно не змінилися. Опитування ЄЦБ навіть показало, що споживачі очікують нижчої інфляції протягом наступного року, ніж кілька місяців тому.

Деякі альтернативні індикатори, зокрема показники консалтингової компанії Alternative Macro Signals, яка аналізує мільйони новинних матеріалів, сигналізують про посилення глобального інфляційного тиску. Проте їхні прогнози поки що дають неоднозначні результати.

Центральні банки не хочуть повторювати помилки минулого

Попри невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, центральні банки дедалі менше готові ризикувати. Після досвіду 2021–2022 років, коли регуляторів критикували за надто повільну реакцію на початкове прискорення інфляції, вони не хочуть вдруге чекати, поки проблема стане серйознішою.

багато центральних банків не налаштовані ризикувати

Керівник центрального банку Словенії закликав колег не зволікати з реакцією та не чекати, поки інфляція закріпиться в економіці. Членкиня правління ЄЦБ Ізабель Шнабель також попередила, що очікування завершення енергетичного шоку може призвести до того, що центральні банки знову запізняться з діями.

Тому світова економіка може опинитися лише на початку нового циклу посилення монетарної політики. За оцінкою швейцарського банку UBS, багато центральних банків, які поки не почали підвищувати ставки, можуть зробити це найближчим часом. Серед них можуть опинитися регулятори Швеції та навіть Швейцарії.

Таким чином, попри попередні розмови про “м’яку посадку” світової економіки, боротьба з інфляцією, схоже, ще не завершилася.

Читайте також