Швидке поширення штучного інтелекту може призвести до масштабного скорочення робочих місць і посилення нерівності, тому економісти, технологічні компанії та політики вже обговорюють способи компенсувати ці наслідки. Про це пише Bloomberg.
Поки що ШІ не спричинив різкого зростання безробіття у більшості країн. Водночас побоювання щодо майбутніх втрат робочих місць уже поширюються серед працівників, бізнесу та урядів. Особливо гостро це питання стоїть у США, де державна допомога безробітним менша, ніж у багатьох інших розвинених країнах.
Побоювання пов’язані не лише з кількістю робочих місць. Джеффрі Гінтон, якого часто називають “хрещеним батьком ШІ”, попереджає, що технологія може замінити значну частину інтелектуальної праці. Схожі заяви робили керівники JPMorgan Chase Джеймі Даймон і Citigroup Джейн Фрейзер.
Глава Palantir Алекс Карп також вважає, що ШІ може посилити майнову нерівність. За даними Pew Research Center, майже половина дорослих американців цього року заявили, що дуже стурбовані впливом ШІ на економіку.
Традиційно технологічні революції зрештою створювали більше робочих місць, ніж знищували. Але цього разу є побоювання, що ШІ може відрізнятися від попередніх технологій, оскільки здатен автоматизувати не лише фізичну, а й інтелектуальну працю. Тому дедалі більше економістів, керівників технологічних компаній та політиків підтримують програми, які могли б пом’якшити наслідки такого переходу.
Серед запропонованих варіантів врегулювання ризиків – дивіденди від ШІ, гарантований базовий дохід, “універсальний високий дохід” та навіть надання людям частини обчислювальних ресурсів,
Дивіденди від ШІ
Одна з ідей полягає в тому, щоб громадяни безпосередньо отримували частину доходів, які отримують компанії у сфері ШІ. Логіка прихильників така: технології навчаються на величезних масивах даних, створених суспільством, тому суспільство має отримувати частину економічної вигоди від їх використання.
Один із можливих варіантів – спрямовувати на такі виплати частину податкових надходжень від ШІ. У травні керівник президентського відділу політики Південної Кореї Кім Йон Бом запропонував так званий “громадянський дивіденд”. Після резонансу на фондовому ринку він уточнив, що йдеться не про запровадження нового податку на компанії, а про використання додаткових податкових надходжень, які генеруватиме ШІ.
Однак тут виникає проблема: найбільші ШІ-компанії поки що отримують невеликі прибутки або взагалі працюють зі збитками. Навіть якщо технологія продовжить швидко поширюватися, прибутковість галузі може з’явитися лише через роки. За таких умов урядам буде складно збирати значні податки з компаній, які ще не генерують великих прибутків.
Є й інший підхід – передати людям частину власності в самих ШІ-компаніях. Сенатор США Берні Сандерс пропонував створити суверенний фонд добробуту, який володів би частками в компаніях на кшталт Anthropic та OpenAI. Тоді звичайні громадяни могли б отримувати вигоду не через податкові виплати, а безпосередньо від зростання вартості цих компаній.
Схожу ідею висловлював і Дональд Трамп. Він заявляв, що уряд США може придбати частки в технологічних компаніях, щоб американці також отримали вигоду від зростання індустрії ШІ.
Гарантований базовий дохід
Інший варіант – гарантований базовий дохід, тобто регулярні грошові виплати громадянам із державного бюджету незалежно від того, чи мають вони роботу. Такий підхід давно обговорюють як спосіб зменшити бідність і підтримати людей, які втратили джерело доходу.
Цього місяця президент Тайваню Лай Чін-де оголосив про плани виплатити у 2027 році гроші громадянам, які відповідають встановленим критеріям. Рішення він пов’язав із сильним економічним зростанням країни, яке значною мірою підтримує глобальний попит на технології, пов’язані з ШІ. Тайвань уже проводив подібні виплати у 2025 році.
Подібні програми тестували в різних країнах. У США було проведено понад 200 пілотних проєктів, переважно для окремих груп:
- матерів-одиначок
- безробітних
- колишніх ув’язнених.
Виплати зазвичай були обмеженими за сумою та тривалістю і могли доповнюватися допомогою на догляд за дітьми чи професійне навчання.
У березні у США запустили одну з перших програм, безпосередньо орієнтованих на людей, які втратили роботу через ШІ. Учасники, переважно працівники технологічної та маркетингової сфер, отримують близько $1000 щомісяця протягом року. Крім грошей, програма передбачає професійне навчання та кар’єрний коучинг.
Утім, універсальний базовий дохід має і критиків. Така система може бути дуже дорогою для держави, а її противники вважають, що робота дає людям не лише гроші, а й відчуття мети та соціальної ідентичності. Консервативні критики також побоюються, що постійні виплати можуть зменшити мотивацію працювати.
“Універсальний високий дохід”
Ілон Маск пішов ще далі й замість базового доходу пропонує “універсальний високий дохід”. Його ідея полягає в тому, що люди мають отримувати достатньо грошей, щоб купувати практично будь-які необхідні їм товари та послуги.
Маск пояснює це очікуваним зростанням продуктивності завдяки ШІ. Якщо технологія дозволить економіці виробляти більше товарів і послуг швидше, ніж зростатиме грошова маса, ціни можуть знижуватися. У такій ситуації, на його думку, прямі державні виплати могли б стати способом підтримати людей, чиї робочі місця зникнуть через автоматизацію.
Окрему модель такої системи на початку року запропонував співзасновник ізраїльської страхової компанії. Вона передбачає, що ШІ одночасно скорочуватиме кількість робочих місць і стимулюватиме економіку, а уряд зможе спрямовувати частину додаткових прибутків та податкових надходжень на гарантовані виплати населенню.
Не гроші, а обчислювальні ресурси
Співзасновник OpenAI Сем Альтман пропонує ще незвичніший підхід. Після багаторічної підтримки універсального базового доходу він заявив, що став менш упевненим у його перевагах і тепер виступає за “універсальні базові обчислення”.
За цією концепцією люди отримували б не гроші, а частину обчислювальних потужностей ШІ. Наприклад, користувач міг би отримати певний обсяг ресурсів майбутньої моделі GPT і самостійно вирішувати, як ними розпоряджатися:
- використовувати для власних завдань
- перепродавати
- передавати на дослідження.
Водночас практична модель такої системи поки не розроблена. Альтман не пояснив, у якій формі люди отримуватимуть ці ресурси та як саме вони зможуть ними володіти або передавати їх іншим.
Перенавчання та страхування доходів
Є і менш радикальні пропозиції – допомагати людям не стільки компенсувати втрату роботи, скільки перейти на нові професії.
У червні колишня міністерка торгівлі США Джина Раймондо та колишній губернатор Індіани Ерік Холкомб створили організацію RAISE US. Вона планує залучити $1 млрд для запуску пілотних програм перенавчання та допомоги працівникам, яким доведеться адаптуватися до ширшого використання ШІ.
Окремі штати США також розглядають власні механізми підтримки:
- у Каліфорнії запропонували зобов’язати роботодавців повідомляти владу про звільнення, пов’язані з ШІ або іншими автоматизованими технологіями
- у Нью-Йорку обговорюють страхування заробітної плати для людей, які через ШІ втратили роботу й були змушені перейти на менш оплачувану
- у Північній Кароліні запропонували створити програму та фонд для підтримки звільнених працівників через навчання й перенавчання.
Таким чином, поки масштаб майбутніх втрат робочих місць через ШІ залишається невизначеним, уже формується цілий набір можливих відповідей – від прямих виплат і частки у прибутках технологічних компаній до доступу до обчислювальних ресурсів та програм перенавчання.
Водночас наразі жодна з цих моделей поки не стала загальноприйнятим рішенням, а частина з них існує лише на рівні пропозицій.
Читайте також
