Відновлення потоків нафти через Ормузьку протоку може зайняти значно більше часу, ніж її відкриття. Таку думку висловив Рон Буссо, колумніст Reuters Energy, який коментує світові енергетичні ринки та їх взаємозв’язок з геополітикою й економікою.
Річ у тому, що навіть якщо бойові дії навколо одного з найважливіших у світі енергетичних маршрутів припиняться – повернення до довоєнних обсягів постачання нафти та газу буде повільним і складним процесом через логістику, дефіцит танкерів та пошкоджену інфраструктуру.
Ормузька протока і головний ризик для енергоринку
Ормузька протока є ключовим вузлом для світової енергетики, через який проходить близько п’ятої частини глобальних поставок нафти і зрідженого газу. Після початку конфлікту на Близькому Сході рух через цей маршрут різко скоротився, а Іран фактично обмежив судноплавство, посиливши тиск на торгові шляхи.
За даними Reuters, наслідки виявилися миттєвими і масштабними. У Перській затоці “застрягли” мільйони барелів нафти та великі обсяги СПГ, що змусило частину виробників зупиняти видобуток і переробку. Це також вплинуло на ринки в Азії та Європі, які залежать від поставок з регіону.
Чому відновлення буде повільним
Навіть у разі стабілізації ситуації головна проблема полягає не у відкритті протоки, а у відновленні логістики. Темпи повернення потоків залежать одразу від кількох факторів: політичних домовленостей між США та Іраном, страхування танкерів, фрахтових ставок і готовності судновласників знову працювати в регіоні.
Першими почнуть рухатися судна, які вже перебувають у Перській затоці з вантажем. Але далі процес ускладнюється: для нового циклу постачання потрібно переорієнтувати сотні танкерів, які зараз розміщені в інших регіонах або виконують довші маршрути, зокрема між Америкою та Азією.
Логістика сама по собі стає обмеженням. Наприклад, рейси до Індії займають близько 20 днів, а до Східної Азії – понад два місяці. Через це повне відновлення глобального руху танкерів може розтягнутися щонайменше на 8–12 тижнів навіть за сприятливих умов.
Проблема “курки і яйця” у нафтовому секторі
Відновлення видобутку залежить від того, коли стабілізується судноплавство, а судноплавство – від того, коли відновиться видобуток. Саме це створює ефект замкненого кола.
Коли танкери поступово повернуться в регіон, великі виробники, зокрема Saudi Aramco та ADNOC, будуть змушені відновлювати роботу родовищ і нафтопереробних заводів, які зупиняли під час бойових дій. Це потребуватиме повернення персоналу, відновлення ланцюгів постачання і використання наявних резервів у сховищах.
Водночас частина запасів у регіоні вже майже заповнена – йдеться про сотні мільйонів барелів нафти, які тимчасово не можуть бути вивезені через обмеження експорту.
Різна швидкість відновлення родовищ
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, частина родовищ у регіоні може повернутися до довоєнного рівня видобутку досить швидко – протягом кількох тижнів. Але близько 20% об’єктів мають серйозні технічні проблеми: падіння тиску в пластах, пошкодження обладнання та перебої з енергопостачанням.
Для цих родовищ відновлення може тривати місяцями, а в окремих випадках – навіть роками. Найбільш складні інфраструктурні об’єкти, зокрема великі газові хаби, можуть відновлюватися до п’яти років.
Є й ризик, що частина старіших родовищ уже не повернеться до попереднього рівня видобутку через виснаження ресурсів і технічні обмеження.
Довгострокові наслідки для ринку
Навіть якщо ситуація стабілізується і постачання частково відновляться, повне повернення до довоєнного рівня займе роки. Додатково ринок ще довго буде адаптуватися до нових умов – від перебудови маршрутів до зміни структури експорту.
У перспективі країни регіону зможуть компенсувати втрати новими інвестиціями та бурінням, але це також потребуватиме щонайменше року і стабільнішої безпекової ситуації.
За найоптимістичнішим сценарієм, навіть після завершення конфлікту енергетичний ринок ще довго залишатиметься нестабільним, а повне відновлення до довоєнних показників виглядає малоймовірним у найближчі роки.
Читайте також
