Навіть якщо США та Іран дійдуть угоди і напруга навколо Ормузької протоки зменшиться – ціни на нафту ще довго залишатимуться високими. Особливості ціноутворення пояснює The Economist.

Повернення до “довоєнних” рівнів близько $60 за барель найближчими місяцями малоймовірне через повільне відновлення постачання, логістичні обмеження та збереження ризиків для ринку.

Перші сигнали деескалації і реакція ринку

Після оголошення 14 червня меморандуму між США та Іраном ринки відреагували з полегшенням. Документ передбачає зняття блокади іранських портів та відновлення роботи Ормузької протоки протягом 30 днів. Це потенційно може повернути на ринок 15–20% світових поставок нафти та СПГ.

Однак угода ще не фіналізована, і ризики зриву залишаються: серед них – суперечки щодо ядерної програми Ірану та умов транзиту через протоку. 

Попри це, ціни вже відреагували: Brent знизилась нижче $80 за барель після піку понад $110 у травні.

Чому швидкого “нормального” ринку не буде

Навіть якщо домовленості реалізують, повернення до стабільного ринку потребуватиме часу. Судна мають знову почати заходити і виходити з Перської затоки, а видобуток – поступово відновлюватися.

Додаткову проблему створює безпека Ормузької протоки. За оцінками, вона може бути замінована, а альтернативні маршрути вздовж Ірану та Оману – надто вузькі та небезпечні. Хоча США та європейські країни готові допомагати з розмінуванням, цей процес може зайняти тижні або навіть місяці.

Через це більшість судновласників обережні й не поспішають повертатися в регіон, очікуючи гарантій безпеки та стабільних страхових умов.

Поступове відновлення видобутку в Перській затоці

Країни Перської затоки готові швидко нарощувати видобуток, оскільки великі пошкодження родовищ не зафіксовані. Саудівська Аравія та ОАЕ, які видобувають легку нафту, зможуть відновити довоєнні обсяги приблизно за три місяці.

Аналітики очікують поетапне відновлення:

  • середина липня – 30–50% від довоєнного рівня
  • середина вересня – 60–70%
  • кінець року – до 80–90%.

У цьому сценарії Brent стабілізується близько $75 за барель, але це все ще значно вище довоєнних рівнів.

Логістичні вузькі місця і затримки

Головний обмежуючий фактор – не стільки видобуток, скільки транспорт. Частина танкерів застрягла в регіоні або переорієнтувалась на інші маршрути під час війни.

Навіть після відкриття протоки:

  • повернення суден займе 4–5 місяців
  • частина флоту залишиться на вигідних атлантичних маршрутах
  • страхові премії знизяться лише після повної стабілізації.

Це означає, що реальний обсяг поставок відновлюватиметься значно повільніше, ніж сам видобуток.

Питання транзитних зборів і санкцій

Окремий фактор невизначеності – можливі “збори” за проходження протоки. США заявляють, що Іран погодився тимчасово їх не стягувати, але Тегеран натякає на запровадження регульованих платежів через спеціальні структури.

Якщо ці платежі потраплять під американські санкції – більшість великих судноперевізників уникатиме їх, що ще більше обмежить рух.

Попит, запаси і нові дисбаланси

Паралельно з відновленням постачання змінюється й попит:

  • США можуть припинити використання стратегічних резервів, що прибере близько 1 млн барелів на добу з ринку
  • Китай може швидко відновити імпорт після попереднього різкого падіння
  • літній сезон традиційно підвищує споживання пального.

За оцінками Morgan Stanley, у третьому кварталі може виникнути дефіцит у 3,4 млн барелів на добу, що продовжить тиск на ціни. У різних сценаріях Brent може триматися на рівні $80–90 і вище до кінця року.

Ринок нафтопродуктів і довгострокові ризики

Додаткові виклики стосуються не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів. Частина нафтопереробних заводів у регіоні пошкоджена, а відновлення займе місяці. Це створює дефіцит бензину, дизелю та авіапального в різних регіонах світу.

Навіть у США, де НПЗ можуть змінювати структуру виробництва, внутрішні запаси залишаються низькими, тому ціни на пальне можуть залишатися високими або навіть зрости.

Навіть після стабілізації ситуації на ринку залишиться так звана “геополітична премія”. Якщо Іран знову спробує контролювати Ормузьку протоку або конфлікт відновиться, це може додавати до ціни нафти близько $10 за барель на тривалий період.

Читайте також