Масовані ракетно-дронові удари цієї весни завдали масштабної шкоди енергосистемі, яка лише частково відновилася після минулорічних атак. Росія, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, знищила 80% українських теплоелектроцентралей. У відповідь на цю кризу Кабмін ухвалив рішення підвищити ціни на світло. Тариф на електрику зріс до 4,32 грн кВт/год для всіх побутових споживачів.
У цьому тексті КОШТ детально розповідає, що коїться з енергосистемою України, скільки часу треба на відновлення та чи справді для підняття тарифів є обʼєктивні причини.
Гра в темряву: енергосистема, віялові відключення, блекаути
Спершу нагадаємо: причина українських проблем зі світлом одна – Росія. Проте способи країна-агресорка використовує різні.
Крім цього, до дефіциту електроенергії в системі призводять і планові ремонти енергоблоків АЕС. Наприклад, найближчими днями Енергоатом виведе у ремонт ще один енергоблок-тисячник, і відключень може стати більше.
Зараз українська енергосистема тримається, зокрема, завдяки сприятливій погоді: похолодання влітку призводить до меншого використання кондиціонерів. Це економить електрику. Взимку може зменшити кількість відключень тепла погода. За найгіршим сценарієм, взимку світла в українців може не бути по 20 годин
Чим вимкнення світла взимку 2022-2023 відрізняються від нинішніх?
Восени 2022 і взимку 2023 року росіяни намагалися створити блекаут шляхом розірвання “ланцюжка” між виробниками електроенергії та споживачами. Ворог атакував пункти передачі електрики (підстанції Укренерго) та розподільчі пристрої на станціях, щоб унеможливити видачу потужності в мережу. Таким чином, попри достатню генерацію електроенергії в Україні, її неможливо було доставити до кінцевих споживачів.
Підстанції терміново ремонтували, а в Укренерго був певний запас трансформаторів на заміну знищеним чи пошкодженим. Це дозволило відновити постачання електроенергії споживачам без обмежень вже наприкінці зими 2023 року.
Цього разу росіяни зробили акцент на виробництві електроенергії, хоча й продовжили атакувати підстанції. Ворог знищив або пошкодив майже всю теплову генерацію та частину гідроелектростанцій.
Відремонтувати пошкоджену турбіну та генератор набагато довше та дорожче, ніж замінити трансформатор. Але й запасних трансформаторів більше немає – треба чекати виготовлення “з нуля”, а це від 6 до 9 місяців.
Чому енергосистема не захищена на 100 відсотків?
Держава виділяла кошти на кількарівневий захист трансформаторів на підстанціях та електростанціях. Йшлося про захисні споруди з металічним каркасом, які обкладаються великими мішками з піском і розбудову захисту від дронів-камікадзе. Це може допомогти від уламків ракет чи влучань “шахедів”, однак прямий ракетний удар такі модифікації навряд чи витримають.
Щодо самих електростанцій, то захистити їх можна лише за допомогою ППО, але навіть це не дає гарантій, адже це величезні споруди сотні метрів завдовжки та завширшки. Їх фізично неможливо швидко й повністю закрити. Наприклад, для саркофага над енергоблоком Чорнобильської АЕС витратили близько 20 років планування та спорудження (до слова, працювали над будівництвом 90 тис. людей). Тобто навіть за умови спорудження менш захищених огороджень для електростанцій, їхнє зведення потребуватиме значного часу та працівників.
Чому бомблять Харків, а світло вимикають у Львові?
Енергосистема України – єдиний механізм, що працює безперервно і взаємопов’язано. Всі регіони це наче сполучені посудини, між якими переливається і вирівнюється вода. Якщо вилити воду з однієї посудити (регіону) – то рівень води у всіх інших теж знизиться.
Теплові, гідро-, атомні, сонячні електростанції, хоча й мають різні характеристики, не є повністю взаємозамінними. Коли один вид генерації зменшує потужності, більше навантаження падає на інший. Тому проблеми зі станціями в одному регіоні можуть призвести до проблем в інших.
Раніше, під час вечірнього піка споживання, диспетчери могли ввімкнути додатковий енергоблок на теплоелектростанції. Нині це неможливо, адже росіяни зруйнували майже всі великі ТЕС. Пізніше ситуацію рятували гідроелектростанції, але вони також суттєво пошкоджені по всій країні. Найбільша атомна електростанція України та Європи – Запорізька АЕС – зараз окупована. Низка блоків інших атомних електростанцій перебуває на планових ремонтах, а імпорт електроенергії недостатній. Надія лежить на сонячних електростанціях, проте їхня генерація надто залежна від погодних умов.
Відтак зараз, коли росіяни знищують будь-яку локальну ТЕС, це впливає не лише на потужність у регіоні, але й на всю енергосистему України. Енергетики змушені вручну перерозподіляти навантаження, щоб зберегти стабільність енергосистеми. Це може призвести до тимчасових відключень на території всієї країни.
Справді, є міста та області, де вимикають світло на більшу кількість годин, ніж інші. Наприклад, у Києві тимчасові відключення найдовші серед усіх областей, що Укренерго пояснює високою концентрацією критичної інфраструктури. Оскільки у столиці таких обʼєктів надто багато, тож місто більше за інші страждає від тривалих блекаутів.
Водночас на відключення також впливає погода на вулиці. Похолодання влітку призводить до меншого використання кондиціонерів і, як наслідок, достатності електрики і меншої кількості відключень. Взимку може зменшити кількість відключень тепла зима.
Навіщо вимикають світло навіть вночі, коли споживання мінімальне?
Наразі ключовим елементом балансування енергосистеми стали сонячні електростанції (СЕС). Однак вони не виробляють електроенергію вночі, що створює додаткове навантаження на систему. Раніше, щоб зменшити навантаження на енергосистему, людям радили максимально переводити споживання на нічний час. Проте зараз така стратегія стала неефективною.
Причиною цього є те, що обсяги імпорту електроенергії з Європи значно зменшуються вночі через невигідність такої торгівлі. Електрика є товаром, і для отримання прибутку її необхідно перепродати в Україні за вищою ціною. Водночас вночі в Європі електроенергія також дорожчає через зменшення генерації сонячними електростанціями. Тому імпортована в нічний час електроенергія стає значно дорожчою за українську і її просто не вигідно продавати задешево.
Тому, щоб допомогти енергетикам впоратися з дефіцитом електроенергії, експерти радять виконувати енергозатратні дії, як-от прання, робота посудомийки, прасування, з 10:00 до 16:00, коли генерація електроенергії від сонячних електростанцій є найбільшою.
Скільки триватимуть відключення?
Відповідь на це запитання залежить від двох головних чинників: чи продовжить РФ обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру та коли буде відновлено пошкоджене обладнання.
Літні графіки відключень електроенергії в Україні значною мірою залежать від погодних умов через вагому роль сонячних електростанцій у вітчизняній енергосистемі. На ефективність роботи СЕС сильно впливають ступінь хмарності та кількість сонячних променів. Водночас сильна спека також погіршує роботу сонячних панелей. До того ж влітку споживання збільшується через використання кондиціонерів, відтак у спекотні місяці графіки відключень можуть бути довгими.
До дефіциту електроенергії додаватимуться труднощі з водопостачанням та опаленням у разі тривалих відключень. Взимку, через відсутність генерації сонячними станціями, проблеми з електропостачанням можуть бути ще більшими. У Міненерго радять мешканцям будинків з індивідуальними насосами самостійно подбати про резервне живлення для них. Оскільки відновлення електрогенерації – процес довгий, експерти прогнозують дефіцит електроенергії ще на кілька років.
Один із варіантів розв’язання проблеми – “децентралізація” виробництва електроенергії. Наприклад, у Хмельницькому встановили 15 когенераційних установок, щоб частково забезпечили місто світлом і теплом. У Києві планують встановити 60 таких мініелектростанцій. Фактично це великий потужний генератор, який виробляє електрику та тепло, спалюючи газ. Це дає можливість повністю забезпечити світлом комунальні підприємства. А значить – забезпечити місто теплом.
Чому ж тоді Україна досі експортує електроенергію?
Як ми вже зазначали, генерація електроенергії відбувається безперервно – після її виробництва електрика не може просто зникнути. До початку масових обстрілів українські електростанції продавали надлишки електроенергії за кордон. Однак після знищення частини генерації експорт електроенергії у квітні впав у 13 разів порівняно з березнем. А 12 травня експорт взагалі зупинився, абсолютно всю доступну електроенергію спрямовують на внутрішні потреби країни.
Чому імпорт не може повністю покрити енергетичні потреби України?
Насправді Україна нині активно збільшує імпорт електрики. Лише у травні 2024 року імпортували рекордні 448 тисяч мВт/год. Це майже вдвічі більш ніж у квітні, коли імпорт становив понад 225 тис. мВт/год.
Поза тим, інші країни можуть продавати електрику за кордон лише тоді, коли самі мають надлишок. Крім цього, вартість електроенергії в країнах ЄС значно вища, ніж в Україні. Тому постачання електроенергії з-за кордону є дорогим і невигідним для нашої економіки. А перекладання цих витрат на споживачів призведе до значного зростання тарифів, що буде непосильним для багатьох українців.
Для прикладу, нині в Україні вартість електроенергії становить близько €0,10 кВт-год (тобто, 4,32 грн). У сусідній Польщі ціна електроенергії для побутових споживачів сягає €0,19 кВт-год, у Чехії – €0,37 кВт-год, у Німеччині – €0,38 кВт-гд. Тобто, в Україні електроенергія майже втричі дешевша, ніж у країнах ЄС.
Дратують графіки. Як покращити своє життя у блекаут?
Нині існує безліч сервісів, які допомагають відстежувати графіки відключень світла. Наприклад, кияни можуть скористатися застосунком “Київ цифровий”. Він навіть надсилає сповіщення про майбутні відключення. Аналогічні сервіси доступні й в інших містах.
Якщо ж відключення світла застало зненацька, зарядити телефон можна в “Пунктах незламності” або інших місцях з генераторами – їх можна знайти на спеціальних картах за лінком. Крім того, кожен зареєстрований користувач “Дії”, має змогу бачити розташування “Пунктів” у своєму місті за допомогою застосунку.
Для забезпечення доступу до інтернету вдома без електрики фахівці радять скористатися технологією PON (оптоволокно), що дозволяє мати мережу до 3 діб без електрики. Перелік провайдерів, які підтримують таку послугу, можна знайти за цим лінком.
Для покращення стабільності мобільного зв’язку можна перейти з 4G на 3G або 2G-інтернет у разі ускладнень. Водночас для меншої залежності від графіків відключень, як варіант, можна придбати павербанк або зарядну станцію для заживлення побутової техніки. Розрахувати потрібну потужність станції допоможе наш матеріал за лінком.
Читай про курс, сервіси банків, важливі правила у Telegram
Підписатися
Субсидії, лічильники, лайфгаки: як пережити зростання цін на світло
Підвищення цін на електроенергію обумовлено не тільки обстрілами інфраструктури, а й економічними факторами. Вартість світла для споживача формується з багатьох складових, і споживачі вже давно платити не ринкову ціну. Перші платіжки за новими тарифами прийдуть споживачам вже на початку липня, тож доведеться або платити більше, або економити.
Чому підвищують тариф на світло?
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що рішення про подорожчання було неминучим. Мовляв, Захід дає кошти на ремонт, але їх недостатньо для повного відновлення.
Однак підвищення тарифів справді повʼязане не тільки із руйнуванням інфраструктури. Ціни на електрику вже давно перебували не на ринковому рівні. До підвищення українці платили за світло по 2,64 грн за кВт-год. Це покривало лише 40% реальної вартості електроенергії, інша частина витрат лягала на плечі підприємців та держкомпаній-виробників електрики, які щомісяця сплачували різницю до тарифу.
Наразі фактична вартість електроенергії для населення становить близько 6,7 грн/кВт-год, проте її ціна може варіюватися залежно від регіону. Ця сума містить кілька складових:
- середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії – 3,3 грн/кВт-год
- послуги з передачі електроенергії – 0,53 грн/кВт-год
- послуги з розподілу електроенергії (в середньому) – 1,63 грн/кВт-год
- тариф на послуги постачальника універсальної послуги (в середньому) – 0,13 грн/кВт-год
- ПДВ 20% – 1,11 грн/кВт-год.
Після підвищення до 4,32 грн/кВт споживачі покриватимуть 60%-75% цієї реальної вартості.
Загалом підвищення тарифів є політично чутливим питанням, тому уряд часто утримується від таких рішень, навіть якщо це шкодить економіці. Відтак поточне зростання цін на електрику свідчить про значні проблеми в енергосистемі, які вже неможливо ігнорувати.
Як зекономити на світлі?
Тим, хто отримує житлову субсидію, хвилюватися не варто. Після зростання тарифу на електроенергію Пенсійний фонд автоматично перерахує розмір виплати. Суму субсидії за червень порахують за новими цінами й виплатять разом із субсидією за липень.
Можливе рішення для тих, хто компенсації від держави не отримує, – встановити двозонний лічильник. “Нічний тариф” на електроенергію для побутових споживачів з 1 червня становить 2,16 грн за кВт-год. Тобто, як і раніше, застосовуватиметься коефіцієнт 0,5, і вся спожита вночі електроенергія коштуватиме вдвічі менше, ніж удень.
У новому тарифі для побутових споживачів зберігається диференційована оплата. Тому, залежно від часу доби, користувачі платитимуть такі суми:
- вдень, з 7:00 до 23:00 – 100% від фіксованої ціни за 1 кВт-год;
- вночі, з 23:00 до 7:00 – 50% від ціни за 1 кВт-год(2,16 грн за кВт-год).
Також існують лайфгаки для зменшення витрат електроенергії. Для економії світла можна перейти на енергоощадні лампочки, вмикати лише одну камфору на плиті замість кількох або нагрівати у чайнику лише необхідну кількість води.
Корисний текст? Докиньте редакції 33 гривні на вино
Читайте також: