Стрімке зростання цін на нафту через війну навколо Ірану повернуло інвесторам інтерес до облігацій, прив’язаних до інфляції. Про це повідомляє Bloomberg.
Йдеться про спеціальні боргові папери, дохідність яких автоматично зростає разом із інфляцією і які вважаються одним із способів захисту від різкого стрибка цін.
Водночас Bloomberg зазначає, що ці інструменти мають і суттєві ризики. Попередня хвиля інфляції після повномасштабного вторгнення Росії в Україну показала, що навіть такі облігації не гарантують стабільного захисту від втрат.
Чому інвестори знову звернули увагу на “інфляційні” облігації
Після загострення конфлікту між США та Іраном ринки почали закладати сценарій тривало високих цін на енергоносії. Це посилило побоювання щодо нової хвилі глобальної інфляції та змусило інвесторів шукати інструменти, які можуть краще зберігати вартість грошей.
Саме тому частина капіталу знову повертається до інфляційно-індексованих облігацій, які часто називають “linkers”.
На відміну від звичайних облігацій із фіксованими виплатами, такі папери автоматично коригуються відповідно до інфляції. Зростає як основна сума боргу, так і відсоткові виплати за ним. Це дозволяє інвесторам частково компенсувати втрати від знецінення грошей.
Подібні механізми працюють і для деяких корпоративних кредитів або спеціальних фінансових контрактів, прив’язаних до інфляції.
Чому ці облігації не завжди захищають від втрат
Bloomberg нагадує, що у 2022 році інфляційно-індексовані облігації самі суттєво дешевшали навіть попри стрімке прискорення інфляції після вторгнення Росії в Україну.
Причина в тому, що такі папери дуже чутливі до змін реальної прибутковості облігацій та процентних ставок. Більшість із них мають довгі строки погашення, тому навіть незначне зростання ставок може різко знижувати їхню ринкову ціну.
Іншими словами, інфляційна компенсація накопичується поступово, тоді як ринкові втрати через зміну ставок можуть виникати швидко.
Чому такі облігації популярні у Великій Британії
Bloomberg окремо звертає увагу на британський ринок, де інфляційно-індексовані облігації займають особливо велику частку державного боргу.
Велика Британія випускає такі папери ще з 1980-х років. Їх активно купують пенсійні фонди, оскільки їхні власні виплати також часто прив’язані до інфляції.
Станом на кінець 2025 року обсяг таких державних облігацій у Британії сягнув приблизно 688,5 млрд фунтів стерлінгів – це близько чверті всього держборгу країни. За цим показником Британія випереджає інші країни G7.
Однак саме висока частка такого боргу зробила державні фінанси країни більш чутливими до інфляційних шоків.
Як інфляційні борги стали проблемою для британських водоканалів
Окремою проблемою Bloomberg називає ситуацію у британському водному секторі.
До 2022 року понад половина боргів приватних водоканалів Великої Британії була прив’язана до інфляції. Компанії використовували такі інструменти, оскільки тарифи для споживачів також частково залежать від інфляції.
Але після різкого стрибка цін ситуація вийшла з-під контролю. Інфляція у Британії виявилася вищою та більш тривалою, ніж очікувалося. Водночас рахунки для споживачів зростали недостатньо швидко, щоб компенсувати подорожчання обслуговування боргу.
У результаті деякі компанії опинилися у важкій фінансовій кризі. Найгучнішим прикладом стала Thames Water – найбільший водоканал країни, навколо якого британська влада та кредитори досі намагаються уникнути колапсу компанії.
Чому Бразилія також активно використовує такі інструменти
Після США та Великої Британії одним із найбільших ринків інфляційно-індексованих облігацій є Бразилія.
Bloomberg пояснює це історією країни, яка неодноразово переживала гіперінфляцію. Через це звичайні державні запозичення для Бразилії були надто дорогими, а прив’язка боргу до інфляції стала компромісним рішенням.
Такі облігації в країні коригуються відповідно до офіційного інфляційного індексу IPCA і широко використовуються як державою, так і компаніями.
Читайте також
