Президент Володимир Зеленський прогнозовано подав до Верхової Ради два законопроєкти, які передбачають посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь у них, а також незаконні операції з банківськими рахунками та платіжними інструментами.
Обидва під номерами №16013 та №16014 вже зареєстровані у системі парламенту. Щоправда, самих текстів поки не оприлюднено і їх базово описав сам президент у соцмережах:
- перший законопроєкт передбачає чітку та жорстку відповідальність не лише для працівників шахрайських кол-центрів, а й для їхніх організаторів, власників і тих, хто отримує прибуток від такої діяльності
- другий документ стосується шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема із залученням так званих “дропів” – людей, чиї рахунки використовують для незаконних операцій.
В чому проблема з дропами
Нині дропами називають осіб, які за грошову винагороду надають шахраям доступ до своїх банківських карток або рахунків для проведення платежів.
За оцінкою НБУ, через схеми з використанням “дропів” щорічно проходить щонайменше 200 млрд грн. Зловмисники використовують дропів для маскування переказів коштів на підпільні казино, наркотики, нелегальні товари або схеми ухилення від податків.
В інших країнах така діяльність вважається кримінальним злочином. Наприклад, у Латвії за участь у дроп-схемах передбачено до 10 років ув’язнення. Однак в Україні наразі не передбачена відповідальність для “дроперів” – їх може опосередковано покарати лише податкова.
Наприклад, у 2023 році дропер отримав майже 9,5 млн грн на рахунки – податкова визнала це доходом і нарахувала йому податки та штрафи на 2,3 млн грн. Аналогічно оштрафували й іншу людину, через яку провели 2 млн грн.
В чому проблема з шахрайськими колцентрами
Шахрайська індустрія “колцентрів” в Україні оцінюються в 60 тисяч працівників та 1 млрд дол. доходу на місяць.
У середині 2023 року в Україні діяло приблизно 1000–2000 колцентрів. Подальші активні дії зі сторони правоохоронних відомств скоротили їх кількість приблизно на третину. Водночас навіть після цього масштаби індустрії залишалися значними.
Для прикладу, на піку розвитку шахрайських колцентрів у них працювала така сама кількість людей, як і в банківському секторі України.
Ситуація з такими колцентрами загострилася влітку, коли зупинили мережу шахрайських кол-центрів, що діяла одночасно у Києві, Львові та на Дніпропетровщині. Зокрема Нацполіція та генпрокурор Руслан Кравченко повідомляли, що викрили та ліквідували 94 шахрайські кол-центри по всій країні, які ошукали потерпілих з України, ЄС і Центральної Азії більш ніж на 100 млн грн.
Читайте також
