Суспільство входить у фазу “інсулярності” (замкненості), де страх перед штучним інтелектом та економічна нестабільність стають основними драйверами недовіри. Про це йдеться у звіті Edelman Trust Barometer 2026.
Це один із найвідоміших у світі щорічних дослідницьких звітів про рівень довіри до ключових інституцій: урядів, медіа, бізнесу та неурядових організацій.
Тож дослідження фіксує три ключові тенденції цього року – від трансформації ставлення до штучного інтелекту до зміни ролі бізнесу та зростання “замкненого” типу мислення у суспільстві.
ШІ як загроза для малозабезпечених
Технологічний прогрес сприймається вкрай неоднозначно залежно від рівня доходів. Чим менше у людини грошей – тим більше вона не довіряє ШІ.
Річ у тому, що люди з низьким доходом переживають, що за допомогою штучного інтелекту багаті стануть ще багатшими, а вони просто втратять свої робочі місця.
Зокрема, у розвинених країнах цей страх є найбільш відчутним:
- У США 71% респондентів із низьким доходом вважають, що ШІ радше зашкодить їм, ніж допоможе
- У Німеччині цей показник становить 36%, а у Великій Британії – 59%.
На противагу цьому, люди з більшими доходами ставляться значно оптимістичніше щодо впровадження ШІ.
Загалом розрив у довірі між людьми з високим та низьким рівнем доходу становить 20 пунктів (64% довіри у багатих проти 44% у бідних). Це створює дві паралельні економічні реальності в межах однієї країни.
Бізнес – острівець компетентності
На фоні загальної кризи довіри до державних інституцій та медіа, бізнес залишається єдиною інституцією, яку вважають одночасно і компетентною, і етичною.
- Рівень довіри: роботодавці мають найвищий кредит довіри (75%) порівняно з урядом (39%) чи медіа (40%)
- Очікування: 73% опитаних вважають, що бізнес зобов’язаний активно сприяти подоланню суспільних розколів та налагодженню діалогу між групами з різними цінностями.
Також 68% респондентів очікують, що CEO будуть висловлюватися з питань суспільної політики, зокрема щодо змін клімату, економічної нерівності та перекваліфікації працівників.
Економіка інсулярності та ризики для ринку
Довіра стає дедалі більш локальною та “замкненою”. 70% респондентів у світі мають “інсулярний тип мислення” – вони не схильні довіряти людям чи організаціям, чиї цінності відрізняються від їхніх власних.
Для економіки це створює прямі ризики:
- Гальмування росту: 42% опитаних готові підтримати обмеження для іноземних компаній у своїй країні, навіть якщо це призведе до зростання цін
- Проблеми менеджменту: 34% найманих працівників готові працювати менш ефективно, якщо їхній керівник має інші політичні погляди.
Також 60% споживачів у світі купують товари або бойкотують бренди, спираючись виключно на свої політичні та ідеологічні переконання. Це означає, що нейтральність бренду тепер стає небезпечною стратегією.
Окрім цього, через “інсулярне мислення” зростає вимога до бізнесу купувати місцеве. Люди готові пожертвувати ефективністю заради підтримки “своїх”, що веде до деглобалізації ринків.
Читайте також
