З 14 серпня банки починають застосовувати нові правила фінмоніторингу для частини ФОПів. Вони передбачають додаткові ліміти та посилений контроль для підприємців із підвищеним ризиком.

Йдеться про положення банківського меморандуму щодо платіжних послуг, фінансового моніторингу та протидії шахрайству.

Що важливо: нові обмеження не застосовують автоматично до всіх ФОПів. Насамперед вони стосуються новостворених підприємців, рахунків, які довго не використовувались, а потім різко стали активними, та клієнтів, яких банк відніс до категорії підвищеного ризику. З 14 серпня для таких клієнтів передбачені місячні ліміти:

  • для ФОП 1-ї групи – до 600 тис. грн
  • для ФОП 2-ї та 3-ї груп – до 3 млн грн

З листопада обмеження стануть жорсткішими: до 400 тис. грн для ФОП 1-ї групи та до 1 млн грн для підприємців 2-ї та 3-ї груп.

Водночас для ФОПів, які давно працюють, ведуть реальну діяльність, а рух коштів відповідає профілю бізнесу, банки й надалі застосовуватимуть звичайний ризик-орієнтований фінмоніторинг.

Що у ФОП банки перевірятимуть найуважніше

Днями КОШТ запитав в представників українських банків про ці зміни. Банки пояснюють, що сама сума переказу не є головним критерієм для перевірки. Значно важливіше, чи відповідають операції заявленій діяльності підприємця та чи зрозуміле їх економічне походження.

І хоча жоден із банків не розкриває повний перелік внутрішніх тригерів фінмоніторингу, серед “підозрілих” операцій називають:

  • різке зростання оборотів
  • велику кількість надходжень від різних фізосіб
  • транзит коштів через рахунок;
  • використання особистих карток для бізнесу
  • відсутність звичних для бізнесу витрат на податки, оренду чи логістику
  • дроблення великих сум на серію менших платежів
  • операції, які не відповідають КВЕДам або заявленому профілю діяльності

Наприклад, якщо дизайнер раптом починає регулярно отримувати великі платежі за продаж корму для тварин, така зміна діяльності може стати приводом для додаткової перевірки.

Чому банк може просити документи, хоча бачить усі перекази

Банк бачить відправника, суму та призначення платежу, однак цього не завжди достатньо, щоб зрозуміти економічний зміст операції та підтвердити походження коштів/

Водночас сам переказ не показує, за що саме сплачено кошти, чи відповідає операція діяльності ФОП та чи не використовується рахунок для транзиту чужих грошей. Тому банк може попросити договори, рахунки або інші підтвердні документи. 

Щоб зменшити ризик таких запитів, варто детально заповнювати призначення платежу. Наприклад, зазначати номер договору та вид товару чи послуги.

При цьому сам запит документів не означає підозру в порушенні. Це може бути стандартною частиною фінмоніторингу.

Читайте також