Різні державні органи регулярно попереджаються про той чи інший формат онлайн-шахрайства. Однак класичні атаки з масовими дзвінками, однаковими текстами звернень й дещо грубим психологічним тиском у первісному вигляді майже зникли.
На заміну прийшли точкові тактики, які адаптуються під конкретну людину.
В останні роки ця еволюція пришвидшилась через зміну середовища – масове використання месенджерів, появу штучного інтелекту, цифровізацію банкінгу тощо.
Тож приготуватися до всього не можливо. Натомість можна відстежити ключові тенденції та ризики, які варто враховувати для своєї безпеки.
Тож СЕО Universal Bank Ірина Старомінська спеціально для КОШТу зібрала ключові тренди в еволюції шахрайства у 2026 році.
Нині Universal Bank разом зі своїм проєктом monobank мають майже 11 мільйонів клієнтів. Відтак на прикладі знає практику шахраїв та як їм протидіяти.
1. Перехід від масових дзвінків до регульованих сценаріїв
Дзвінок від служби безпеки банку – класична модель, яка подекуди використовується, але поступово втрачає ефективність. Клієнти стали більш обізнаними, а банки – швидше реагують на підозрілі транзакції.
Шахраї змінили логіку атак:
- вони вже не намагаються переконати людину одразу, а поступово підводять її до помилки.
- для цього використовують роботизовані дзвінки та автоматизовані алгоритми першого контакту, після яких жертву з’єднують із “живим оператором”.
У результаті людина починає розмову вже емоційно залученою, що підвищує ефективність таких схем і дає змогу охоплювати значно більше потенційних жертв.
2. Перенесення атак із банку на пристрій
Дуже разючим зсувом розвитку шахрайства став ключовий момент – обʼєктом наступу більше є не банк чи картка, а смартфон клієнта.
Найсвіжіша схема – людині пропонують роботу у проєкті, що маскується під mono, і після нібито успішного проходження тесту просять пройти верифікацію. Після встановлення на телефон фішингового ресурсу зловмисники отримують до нього доступ.
Маскування під абсолютно легітимний процес працевлаштування – це принципова зміна моделі.
Якщо банківський застосунок має багаторівневий захист й не дозволяє несанкціоновані операції – компрометація телефона створює ризик доступу до цифрових каналів, через які можна підтверджувати дії.
Основна риса цьогорічного шахрайства – вихід за межі банку і перехід у площину завоювання цифрового профілю.
3. Персоналізація через штучний інтелект
Ще одна помітна стадія еволюції – виразний перехід від масових повідомлень до індивідуальних атак.
На початку 2020-х фішинг виглядав шаблонно. Нині він все частіше базується на аналізі листування користувача. Якщо вдається дістати доступ до акаунту – ШІ допоможе з відтворенням стилю спілкування.
У такому разі повідомлення виглядають не як шахрайські, а як продовження реального діалогу, адаптованого під контекст життя людини. Це робить нові атаки значно результативнішими.
4. Контекстна ідентичність
Окремим рівнем еволюції є підміна голосу та цифрової присутності. ШІ дозволяє відтворювати голос людини на основі коротких аудіофрагментів.
Deepfake – це тренд, що лише зростає. Під загрозою перебувають як публічні особи (через велику кількість аудіо- та відеоматеріалів), так і звичайні користувачі мережі.
У поєднанні з месенджерами це створює ефект присутності. Людина отримує голосове повідомлення або дзвінок, який неможливо відрізнити від реального.
Попри високотехнологічність та доступність ШІ-інструментів – це виключно засоби посилення впливу. Основна вразлива ланка – це необачність людини та гра на її емоціях.
5. Розвиток через зміну об’єкта атаки
Еволюція фішингу у 2026 році – це не історія про складніші хакерські інструменти, а лише розвиток вміння зловмисників моделювати поведінку людини, прогнозувати її та підштовхувати до потрібної дії.
Усі ці зміни формують абсолютно нову модель шахрайства. Атака спрямована вже не на банк, а на пристрій. Не на картку, а на поведінку людини. І не на злам системи, а на маніпуляцію довірою.
Тож банки у цьому ланцюжку найчастіше виступають не слабкою ланкою, а захищеним середовищем.
Відтак вразливість переноситься у людське рішення. Головний ризик сьогодні не у втраті контролю над банкінгом, а у втраті контролю над власною реакцією на цифрову реальність
Читайте також
