Короткострокові грошові виплати справді можуть змінити життя, але не завжди забезпечують фінансову незалежність у майбутньому. Саме такого висновку дійшли учасники американських програм гарантованого базового доходу через кілька років після їх завершення, розповідє Business Insider.
Протягом останніх років сотні американських міст випробували програми гарантованого базового доходу. Малозабезпечені домогосподарства протягом одного-трьох років отримували регулярні грошові виплати без будь-яких умов і самостійно вирішували, на що їх витрачати.
Як виплати допомогли змінити життя
Business Insider повторно поспілкувався з колишніми учасниками програм через кілька років після завершення виплат, щоб з’ясувати, чи вдалося їм зберегти фінансову стабільність.
Однією з героїнь матеріалу стала 43-річна Сепія Гарпер з Атланти. Вона працює вчителькою, а ввечері підробляє в магазині Nike, щоб утримувати трьох дітей. Кілька років тому жінка щомісяця отримувала по $850 у межах місцевої програми гарантованого базового доходу.
До участі в програмі вона фактично залишилася без житла. Виплати дозволили орендувати квартиру, працювати вчителькою-замінницею, а згодом отримати постійну роботу, переїхати до більшого житла й оплатити навчання доньки в коледжі.
Подібна історія у Танікеви Брюстер з Остіна. Вона отримала $12 тис. протягом року й використала ці гроші, щоб здобути професійні сертифікати, необхідні для підвищення. За її словами, це допомогло побудувати стабільнішу карʼєру та покращити фінансвое становище родини.
Багато інших учасників розповідали, що витрачали гроші на оренду житла, продукти, догляд за дітьми, ремонт автомобілів, медичні витрати або навчання. Додаткові кошти часто давали змогу відмовитися від кількох нестабільних підробітків і перейти на повноцінну роботу.
Чому фінансова стабільність залишилася проблемою
Наприкінці минулого року некомерційна організація Mayors for a Guaranteed Income проаналізувала 27 пілотних програм у США. Більшість учасників повідомили, що виплати покращили їхню продовольчу й житлову безпеку, позитивно вплинули на психічне здоров’я та дали можливість більше часу проводити з дітьми.
Водночас, зазначає Business Insider, набагато менше відомо про те, що відбувається після завершення програм. Саме тому журналісти вирішили повернутися до учасників через кілька років і дізнатися, чи стали ці позитивні зміни довготривалими.
Повторні інтерв’ю показали, що короткострокова підтримка справді допомогла багатьом пережити кризовий період, знайти кращу роботу, здобути освіту чи професійні навички. Проте для більшості цього виявилося недостатньо, щоб забезпечити довгострокову фінансову незалежність.
Наприклад, Крістал Кроуфорд, яка у 2021–2022 роках отримувала по $500 на місяць у Джорджії, змогла оплатити рахунки, пройти професійну сертифікацію й знайти нову роботу. Однак вона й досі має студентський кредит, а її заощадження залишаються значно меншими, ніж вона хотіла б.
Подібні оцінки дали й інші співрозмовники видання. Більшість зазначили, що програми були надто короткими, щоб суттєво змінити їхні накопичення чи перспективи пенсійного забезпечення. Водночас частина учасників повідомила, що завдяки кар’єрному розвитку все ж змогла збільшити свої доходи.
Чому програми залишаються предметом дискусій
Business Insider зазначає, що суперечки точаться не лише навколо ефективності гарантованого базового доходу, а й щодо його вартості.
Свого часу такі програми підтримували керівники технологічних компаній, зокрема Сем Альтман та Ілон Маск, які розглядали їх як можливий спосіб пом’якшити наслідки автоматизації та розвитку штучного інтелекту для ринку праці. Проте згодом частина прихильників змінила свою позицію, заявивши, що результати не виправдали вкладених коштів.
Критики також побоюються, що безумовні виплати можуть зменшувати мотивацію до праці або виявитися занадто дорогими порівняно з традиційними програмами соціальної підтримки. Крім того, більшість таких проєктів фінансують місцева влада та благодійні організації, тому забезпечити їхню довгострокову роботу часто складно.
Попри це історії колишніх учасників свідчать, що навіть тимчасова фінансова підтримка може допомогти людям пережити кризу, здобути освіту чи знайти кращу роботу. Водночас сама по собі вона не гарантує довготривалої фінансової стабільності після завершення програми.
Читайте також
