Токенізація традиційних фінансових активів стрімко набирає популярності на Волл-стріт, однак разом із потенційними перевагами технологія створює нові ризики для фінансової системи. Про це пише Bloomberg.

Йдеться про перенесення традиційних активів – зокрема акцій, облігацій та інших цінних паперів – у блокчейн. Прихильники технології вважають, що вона здатна зробити фінансові операції швидшими й дешевшими, спростити торгівлю частками активів і зрештою дозволити працювати ринкам цілодобово.

Токенізація також може змінити сам принцип роботи з активами. У найпростішому варіанті створюється цифрова версія вже наявного цінного папера, яка існує паралельно з ним і може торгуватися на традиційних біржах. Водночас у перспективі токени можуть містити програмний код, який автоматично виконуватиме певні операції або встановлюватиме правила передачі активу.

Волл-стріт активно освоює технологію

Ще недавно токенізація залишалася переважно нішевим напрямом криптовалютної індустрії. Тепер нею займаються найбільші фінансові компанії та оператори ринкової інфраструктури.

JPMorgan Chase, Citigroup, Bank of New York Mellon, Nasdaq і Нью-Йоркська фондова біржа вже досліджують проєкти, пов’язані з токенізацією та блокчейн-системами для розрахунків. До цього процесу долучився і Depository Trust & Clearing Corp – ключовий американський оператор клірингу та обліку цінних паперів.

У середині липня DTCC завершила пілотний проєкт, у межах якого акції, казначейські облігації та біржові фонди переводилися у формат цифрових токенів.

Масштаби ринку поки залишаються невеликими порівняно з традиційним фінансовим сектором. За даними трекера RWA.xyz, ринкова вартість токенізованих традиційних активів приблизно подвоїлася з серпня 2025 року і досягла близько $37 млрд. Для порівняння, загальна вартість традиційних цінних паперів вимірюється трильйонами доларів.

Втім, саме швидке зростання цього сегмента привертає дедалі більше уваги не лише фінансових компаній, а й регуляторів та організацій, відповідальних за стабільність фінансової системи.

Як традиційний актив перетворюється на токен

Токенізований цінний папір – це цифровий сертифікат у блокчейні, який підтверджує право на певний актив. Таким активом можуть бути акції, облігації або, наприклад, приватний кредит. Інформація про операції з токеном записується у блокчейні, завдяки чому транзакції можна перевіряти.

Однак ключове питання полягає не лише у створенні цифрового токена, а й у тому, яке саме право на базовий актив він дає.

Один із варіантів – компанія одразу випускає акції чи облігації у формі токенів. У такому разі володіння токеном фактично прирівнюється до володіння відповідним цінним папером. Змінюється насамперед спосіб обліку права власності.

Інший варіант передбачає участь посередника. Він може зберігати реальний актив, а натомість випускати токени, які представляють непряме право власності на нього.

Є й складніша модель, за якої фінансова установа продає токен, що відображає не право власності на сам актив, а лише економічний результат від зміни його вартості. За своєю суттю це вже більше нагадує своп або інший дериватив, які давно використовуються на традиційних фінансових ринках.

Чому технологія викликає занепокоєння

Токенізація може посилити конкуренцію на традиційних фінансових ринках, зменшити витрати на проведення операцій і прискорити появу нових фінансових продуктів. Однією з найбільш помітних потенційних змін може стати цілодобова торгівля активами.

Саме тут виникає частина побоювань регуляторів. Міжнародний валютний фонд у квітні попередив, що токенізація здатна навіть прискорювати фінансові кризи.

Традиційна фінансова система частково покладається на затримки між укладенням угоди та її остаточним розрахунком, а також на встановлені години роботи ринків. Такі паузи дають учасникам ринку та регуляторам час відреагувати на проблеми. Якщо ж операції відбуватимуться практично миттєво і безперервно – цього часу може стати менше.

Окремий ризик виникає, якщо токенізовані активи можна буде купувати й продавати цілодобово, тоді як пов’язані з ними традиційні ринки працюватимуть лише у визначені години. Уночі, на вихідних або під час свят ліквідність на ринках зазвичай нижча. Через це можуть виникати розбіжності в цінах між токенізованими та традиційними активами, а також проблеми з можливістю швидко провести угоду.

Прихильники технології бачать у цьому протилежний бік. На їхню думку, безперервна робота ринків дасть змогу швидше реагувати на ризики, а не чекати відкриття бірж.

Тому в міру поширення токенізації головне питання для фінансового сектору полягатиме вже не лише в тому, наскільки швидшими та дешевшими можуть стати операції. Регуляторам і учасникам ринку доведеться визначити, чи зроблять швидкість і децентралізація фінансову систему стійкішою – чи, навпаки, створять умови, за яких проблеми поширюватимуться швидше.

Читайте також