Підрозділи фінансового моніторингу банків відмовляються проводити платежі для внесення застав за народного депутата Вадима Столара та колишню заступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру, які фігурують у справах “Феміда” та “Форест Гамп”.

Це стало наслідком розслідування НАБУ схеми легалізації коштів, які використовувалися для внесення застави в іншій справі – за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. 

Для цього буквально фігуранти справи отримали 4 мішки готівки, які за допомогою рахунків підставних компаній легалізували і сплатили на рахунки Вищого антикорупційного суду, як заставу.

Наслідком розслідування стала зміна ТОП-менеджменту у державному Sense Bank, через який проводили платежі і який для цього проігнорував фінансовий моніторинг.

Водночас забезпечили пошук грошей для застави і організацію процесу їх легалізації з подальшою сплатою і уникненням фінмону забезпечили (в тому числі) депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар та тодішня заступниця голови Офісу Прзеидента Ірина Мудра.

Справа Вадима Столара і відмови банків проводити платежі на заставу

11 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Вадиму Столару запобіжний захід у вигляді застави у 300 млн грн. На внесення коштів суд надав п’ять днів, однак нардеп заставу не вніс.

НАБУ та САП мають право звернутися до суду з клопотанням про взяття Столара під варту у разі несплати застави, але поки цього не зробили.

За даними джерел ZN.UA, антикорупційні органи не вимагають арешту Столара, оскільки він повідомив їм про відмови банків проводити платіж.

“Якщо САП піде до суду, Столар надасть документи про те, що звертався до банків, а вони відмовлялися проводити платіж або розривали договори банківського обслуговування. За таких обставин суд не візьме його під варту”, – цитує ZN.UA співрозмовника у правоохоронних органах.

Як з’ясувало видання, Столар повідомив стороні обвинувачення, що має необхідні кошти та готовий внести всю суму, однак банки відмовляються проводити платежі.

За даними співрозмовників ZN.UA, відмови надходять від підрозділів фінансового моніторингу банків, які визначають кошти, призначені для внесення застави на рахунок ВАКС, як ризикові.

В окремих випадках банки також розривають зі Столаром договори банківського обслуговування.

За інформацією джерел, Столар пропонував стороні обвинувачення як альтернативу накласти арешт на 300 млн грн на його рахунках.

У приватних розмовах представники банків, за даними співрозмовників ZN.UA, пояснюють відмови тим, що Національний банк як центральний регулятор не рекомендував проводити платежі, пов’язані з внесенням застав у цих справах.

Аналогічна ситуація з Іриною Мудрою

З подібною проблемою зіткнулася Ірина Мудра. 25 серпня ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю вийти із СІЗО під заставу у 20 млн грн.

ZN.UA з’ясувало, що 5 млн грн Мудра внесла сама ще до того, як її рахунки заблокували. Решту коштів намагався внести її чоловік, однак також отримав відмови від банків.

Фінустанови, за даними видання, навіть відмовилися проводити платежі по 1 тис. грн для застави за Мудру. Через це експосадовиця Офісу Президента продовжує перебувати під вартою.

Що кажуть у НБУ

Водночас НБУ заявляє, що не здійснював “жодного ручного втручання”, а банки самостійно ухвалюють рішення про відмову у проведенні платежів для внесення застави за Столара та Мудру.

“Наразі йдеться про відмову з боку 15 банків, припущення, що всім їм телефонували, на думку регулятора, є абсурдним. У НБУ переконані, що єдина причина банківських відмов – їхнє власне бажання уникнути репутаційних ризиків”, – пише ZN.UA.

У регуляторі наголошують, що йдеться про рішення самих банків, а не про централізовану заборону на проведення таких платежів.

Чи може фінмоніторинг блокувати застави

Співрозмовники ZN.UA наголошують, що проблема не в самому фінансовому моніторингу, оскільки створена в Україні система дозволяє перевіряти походження коштів.

  • За їхніми словами, випадки, коли кошти сумнівного походження проходили контроль, були пов’язані не з відсутністю необхідних механізмів, а з ручним втручанням у їхню роботу.
  • Тепер, вважають джерела, виникла протилежна крайність: замість перевірки походження конкретних коштів блокується сама можливість внести заставу.

Законодавство дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих фінансових операцій та зупиняти їх за визначеною процедурою. Водночас окремої заборони на проведення операції лише тому, що гроші призначені для внесення визначеної судом застави, закон не встановлює.

За оцінкою джерел ZN.UA, в обох випадках проблема одна – ручне втручання в роботу фінансового моніторингу: раніше воно могло використовуватися для обходу контролю, тепер – для блокування платежів незалежно від походження коштів.

Позиція адвоката та подальші дії НБУ

Адвокат у справі Ірини Мудрої Масі Найєм написав у Facebook, що платежі відхиляють за “внутрішніми правилами” банку.

“Платежі на депозит ВАКС у Казначействі відхиляють, бо “на цей IBAN багато скарг”. Скарги на рахунок суду. Один платіжний сервіс ще й вимагав пояснити “економічну доцільність” застави за іншу людину. Економічну доцільність свободи” – уточнив Найєм.

Після публічних скарг Національний банк попередив комерційні банки, що внесення застави у кримінальному провадженні не може автоматично вважатися підозрілою операцією.

Читайте також