Штучний інтелект поступово змінює підхід бізнес-шкіл до навчання студентів: замість традиційних кейсів деякі програми MBA використовують інтерактивні симуляції, у яких студенти можуть взаємодіяти зі змодельованими персонажами та відпрацьовувати практичні навички. Про це пише Bloomberg.
Тематичні дослідження вже понад століття є одним із ключових методів навчання в MBA. Студентам пропонують розібрати реальну проблему компанії, оцінити можливі рішення та їхні компроміси, а потім обговорити їх у групі. Такий формат має показати, що бізнесові рішення не завжди можна звести до чітких правил із підручника.
Як ШІ перетворює звичайний кейс на симуляцію
Одним із перших цей підхід почав розвивати Себастьян Мартін, доцент Школи менеджменту Келлогга Північно-Західного університету. Він вважав, що традиційні кейси не завжди дозволяють відтворити розрив між передбачуваною ситуацією в аудиторії та складністю реального бізнесу.
На початку 2025 року Мартін використав ChatGPT, щоб створити інтерактивний кейс на основі фінансової кризи в системі державних шкіл Бостона. Сюжет базувався на реальній події, яку він досліджував ще в аспірантурі. Студенти могли спілкуватися зі створеними ШІ персонажами, які представляли різні сторони ситуації.
До появи ChatGPT подібні симуляції вже існували, але їхні реакції були заздалегідь запрограмованими. Мартін вважає перевагою ШІ те, що він може реагувати на дії студентів у процесі. Під час діалогів персонажі можуть не погоджуватися між собою, змінювати реакції залежно від запитань і створювати менш передбачувану ситуацію.
Такий підхід уже виходить за межі одного університету. За опитуванням Bloomberg Businessweek серед 56 бізнес-шкіл, які відповіли на запитання, половина вже впровадила інтерактивні кейси, змодельовані за допомогою ШІ, або розробляє й тестує такі програми.
Водночас це не означає повної відмови від традиційних кейсів. Деякі викладачі та адміністратори лише зазначають, що студенти дедалі менше готові витрачати час на їхнє читання.
Тавня Мінс, засновниця консалтингової компанії Inspire Higher Ed, вважає головною перевагою інтерактивних кейсів можливість збільшити кількість практики. Студенти можуть не лише аналізувати інформацію, а й тренувати ведення переговорів, управління командами та дії під час кризових ситуацій.
У Carnegie Mellon ШІ оцінює поведінку студентів
У Школі бізнесу Теппер Університету Карнегі-Меллона інтерактивні симуляції використовують дещо інакше. За словами старшого заступника декана з питань освіти Олівера Хала, головна мета таких кейсів полягає не в тому, щоб студент просто знайшов правильне рішення проблеми.
У центрі навчання перебуває взаємодія студента з ботом:
- ШІ аналізує діалог, запитання та відповіді студента
- дає конструктивну критику
- оцінює його дії.
Водночас викладач зазвичай має останнє слово щодо оцінки.
Такий формат дозволяє перевіряти не лише кінцеве рішення, а й те, як студент до нього прийшов. За словами Хала, завдання полягає у розвитку професійного судження та критичного мислення.
Мартін за останні півтора року також значно скоротив час на створення таких кейсів: якщо раніше на це йшло кілька годин, тепер підготовка може займати близько 30 хвилин. Він уже розробив ще чотири повноцінні кейси. Один із них використовується на курсі про основи ШІ для менеджерів.
У цьому сценарії студент виступає консультантом, якого наймають для створення ШІ-агента для компанії. Він може поспілкуватися з різними працівниками та побачити їхню реакцію на впровадження технології. Таким чином, студент має врахувати не лише технічну можливість створити агента, а й отримати підтримку співробітників.
Викладачі побоюються втрати якості
Попри переваги такого підходу, використання ШІ для створення навчальних кейсів викликає питання. Якщо традиційний кейс описує реальну подію, викладач знає, чим вона завершилася. Натомість у змодельованій за допомогою ШІ ситуації результат може бути лише припущенням, особливо якщо в основу покладено реальний випадок, але його ключові елементи змінено.
У Гарвардській школі бізнесу професор менеджменту Мітчелл Вайс вважає, що сам формат кейсів не є недоторканним. Викладачі вже експериментували з відеоверсіями та комп’ютерними симуляціями. Однак він виступає за те, щоб професори продовжували самостійно працювати над написанням кейсів.
На його думку, це важливо не лише для якості навчальних матеріалів. Створення кейсу вимагає від самого викладача судження та критичного мислення, а отже, демонструє студентам важливість цих навичок. Те, що певну роботу можна виконати швидше за допомогою ШІ, не означає, що це завжди варто робити.
Водночас Вайс сам експериментує з ШІ. Він використовував його, щоб спрямувати обговорення кейсів у напрямках, про які раніше не думав. Також тестував інструмент, який створює кейси поступово, абзац за абзацом. Це все одно відбувається швидше, ніж при повністю ручній роботі, але залишає викладачу більше можливостей контролювати процес.
Для Вайса потенційна користь ШІ полягає в тому, щоб швидше створювати актуальні кейси та приносити до аудиторії сучасні проблеми, не втрачаючи якості й залучення студентів.
Читайте також
