Європа намагається зменшити залежність від американських платіжних гігантів Visa і Mastercard, однак ці плани стикаються з конфліктом між Європейським центральним банком (ЄЦБ) та фінансовим сектором. Банки й платіжні компанії побоюються втрати частини прибутків і не поспішають підтримувати ініціативи регулятора. Про це повідомляє Reuters.
Після пандемії COVID-19 у єврозоні різко зросла кількість безготівкових платежів, а разом із цим – і залежність від американських платіжних систем. Наразі Visa та Mastercard обробляють майже дві третини карткових платежів у блоці. Також активно зміцнили позиції PayPal і Apple.
На тлі геополітичної нестабільності та ризику використання платіжної інфраструктури як інструмента політичного тиску, європейські чиновники почали розглядати “платіжний суверенітет” як стратегічне питання.
Ставка ЄЦБ на цифрове євро
Одним із ключових проєктів ЄЦБ має стати цифрове євро, запуск якого планують до 2029 року. Ідеться про цифровий гаманець, гарантований центральним банком, але керований приватними компаніями та банками.
У ЄЦБ вважають, що цифрове євро може допомогти створити єдину платіжну систему для всього ЄС – те, чого приватний сектор так і не зміг забезпечити через фрагментацію ринку.
Регулятор також планує:
- безкоштовно надати інфраструктуру для цифрових платежів
- обмежити комісії для торговців
- запровадити спільні стандарти для всієї єврозони.
Як законний платіжний засіб, цифрове євро мали б приймати всі продавці, що допомогло б поширити єдині правила по всьому блоку.
Чому банки чинять опір
Європейські банки побоюються, що клієнти почнуть переводити частину грошей із банківських рахунків у цифрові гаманці ЄЦБ, які сприйматимуться як більш безпечні.
Крім того, фінансовий сектор ризикує втратити значну частину доходів від платіжних комісій. За оцінками Reuters на основі даних ЄЦБ, річний обсяг карткових платежів у єврозоні становить близько €3,4 трлн. Якщо комісії для продавців обмежать – приватний сектор може недоотримати від €8 до €9 млрд щороку.
Саме через ці суперечки ухвалення законодавства щодо цифрового євро затягнулося вже на три роки.
Для зменшення ризиків для банківської системи у проєкті закону передбачають ліміт на зберігання цифрового євро – приблизно €3000 на людину.
Втім, навіть це не зняло напругу. Колишній високопосадовець ЄЦБ Ульріх Біндзайл назвав таке обмеження “серйозною поразкою”, оскільки, на його думку, гроші комерційних банків не повинні виглядати “надійнішими” за гроші центрального банку.
Приватні платіжні системи шукають альтернативу
Паралельно національні платіжні системи Європи намагаються розвивати власні рішення без участі ЄЦБ:
- італійська Bancomat
- іспанська Bizum
- французький сервіс Wero.
Наприклад, Bizum уже почав розширювати систему миттєвих платежів для бізнесу та продавців.
Однак у ЄЦБ вважають, що банки не надто зацікавлені в агресивному просуванні таких рішень, адже вони вже заробляють на співпраці з міжнародними картковими системами.
Європа боїться відстати від технологій
Додатковий виклик – швидкість розвитку фінтеху та крипторинку. Поки ЄС роками погоджує законодавство, приватний сектор запускає нові рішення значно швидше.
Цього тижня ще 25 європейських банків, серед яких ABN Amro та Sabadell, приєдналися до консорціуму, який працює над криптовалютою, прив’язаною до євро.
У Reuters зазначають, що через повільність регуляторних процесів Європа ризикує відстати від ринку. Засновник криптосервісу Scrypt Норман Вудінг заявив, що інновації “структурно випереджають регулювання”, і за кілька років технології можуть повністю змінитися ще до запуску цифрового євро.
У підсумку Європа опинилася між двома завданнями: з одного боку – послабити залежність від американських платіжних компаній, а з іншого – не зруйнувати інтереси власного банківського сектору та не відстати від технологічних змін.
Читайте також
