Військовий облік за кордоном: зміни 2023 року для призовників

У грудні 2022 року Кабінет міністрів затвердив нову постанову про військовий облік для чоловіків призовного віку, які нині перебувають за кордоном. Детально проаналізувавши документ, розповідаємо про нові обов’язки дипломатичних установ, депортацію чоловіків в Україну та вручення повісток під час хвиль мобілізації.

За новими правилами, військовий облік поділяється на загальний (для незаброньованих працівників) та спеціальний (для заброньованих). За кордоном ці обліки будуть контролювати дипломатичні установи України: посольства та консульства. 

Нині українські консульства та посольства вестимуть облік військовозобов’язаних чоловіків та жінок, які  перебувають на тимчасовому обліку за кордоном. Списки зберігатимуться у відповідних дипустановах впродовж п’яти років.

Вони інформуватимуть про початок нового призову на строкову військову службу в Україні українців призовного віку, які містяться у списках тимчасового консульського обліку та не мають відстрочки/звільнення від мобілізації. Чітких деталей, як саме відбуватиметься інформування громадян про мобілізацію та чи повідомлятимуть про призов персонально, поки що немає. 

Також консульства та посольства мають повідомити про всі деталі консульського обліку та можливості відстрочки від призову. Тобто, українцям на консульському обліку, повинні розповісти про те, що їх в будь-який час можуть залучити до центрів комплектації.

Українські посольства та консульства будуть вести військовий облік на основі даних тимчасового консульського обліку. На тимчасовий консульський облік мають стати і чоловіки, і жінки, тобто усі громадяни України. На військовий облік мають стати призовники, військовозобов’язані та резервісти.

Чим відрізняється консульський збір від військового

Консульський облік – це система реєстрації громадян за кордоном, яка допоможе в разі надзвичайної події (наприклад, евакуює всіх зареєстрованих українців у безпечні місця під час землетрусів чи терактів) або в разі проблем на законодавчому рівні (щоб уникнути довічного ув’язнення чи дискримінації під час влаштування на роботу тощо). 

Крім цього, зареєстровані на такому обліку українці, можуть голосувати на місцевих та державних виборах. 

Дипустанови протягом 7 днів повідомлятимуть ТЦК (територіальні  центри комплектування), СБУ чи Службу зовнішньої розвідки, за місцем перебування призовників на військобліку, про їхнє оформлення чи зняття з консульського обліку.

Конкретних термінів, коли потрібно ставати на цей облік, та покарання для тих, хто не звернеться до консульства, в постанові чи законах поки що немає. Повний перелік дипустанов, у яких можна зареєструватися на консульський облік дивіться тут. 
Натомість військовий облік – це реєстрація військовослужбовців та резервістів армії, яка є обов’язковою для чоловіків від 18 до 27 років. Він покликаний відстежувати військовослужбовців та військовозобов’язаних, як в Україні, так і за її межами.

Загалом на військовий облік зобов’язані стати:

• особи призовного віку від 16 до 27 років;
• військовозобов’язані особи та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у резерві (60 років);
• жінки з медичною або фармацевтичною освітою;
• за бажанням – жінки, які з освітою у сфері споріднених із військовою справою спеціальностей: хімія, телекомунікація, інженерія, фізична терапія тощо (повний перелік).

Якщо призовник, військовозобов’язаний або резервіст перебуває менше трьох місяців за кордоном, ставати на військовий облік там не потрібно. 

Повний перелік дипустанов, у яких можна стати на військовий облік дивіться тут. 

Як стати на військовий облік за кордоном

Військовозобов’язані українці та українки, які нині живуть за кордоном, мають обов’язково стати і на консульський, і на військовий облік у дипломатичних представництвах країни, в якій перебуватимуть.

Для реєстрування на військовому обліку вам потрібно мати наступні документи:

1. Паспорт громадянина України.
2. Документ, що підтверджує ваш статус в країні проживання (віза або дозвіл на перебування).
3. Документи, які підтверджують вашу придатність до військової служби.
4. Військовий квиток або свідоцтво про приписку, якщо ви раніше перебували на військовому обліку в Україні.

Окрім цього, ви маєте бути готові до проходження медичного огляду.

Поки що не було оголошено жодних конкретних деталей щодо розміру штрафів або інших санкцій за ухилення від закордонного військового обліку. Проте, на сьогодні, ухилення від військового обліку за кордоном є адміністративним правопорушенням, яке може викликати штраф (сталої суми поки що немає), або адміністративним арештом на строк до 15 діб. Крім того, можливі й інші наслідки, які можуть вплинути на права та можливості громадянина, зокрема, отримання деяких документів та інших прав і привілеїв громадянства України.

Важливо: представники посольств та консульств НЕ МАЮТЬ ПРАВА видавати повістки та вручати їх всім українцям, які перебувають за кордоном. Також, вони не можуть депортувати громадян з-за кордону назад в Україну.

У разі приїзду військовозобов’язаного до України, за кордон повернутися буде майже неможливо, навіть за умови відмітки від Держслужби про постійне проживання за кордоном. Більше про те, хто може безперешкодно виїжджати за кордон у 2023 році читайте у нашому матеріалі нижче.

Хто може виїхати під час війни в 2023 році

Проте, якщо центр комплектації в Україні направить персональний запит для передання повістки призовнику, то закордонна установа надішле повістку. Однак ця перспектива малоймовірна та стосується найперше осіб, які мають досвід у військовій сфері.

Правова допомога

Якщо у вас виникли додаткові запитання щодо закордонного військового обліку чи обов’язків дипломатичних установ України під час роботи з військовозобов’язаними, зверніться до:

• Дипустанови країни, в якій перебуваєте;
• Постанови Кабінету міністрів та додатків до неї;
• Гарячих ліній СБУ – 0 800 501 482 або (044) 256-99-91.

Читайте також:

• Черги на кордоні: сервіси для відстежування онлайн
• Як задекларувати виплати з-за кордону онлайн: інструкції
• Бронювання працівників для бізнесу: покрокова інструкція
• Тимчасовий захист та статус біженця: особливості статусів

d.pr.tess