Одні рахують кожну гривню, а інші витрачають наосліп з надією, що “якось вистачить”. Але існують прості методи, які дозволяють і контролювати витрати, і відкладати гроші.
Такі підходи дозволяють навести порядок у фінансах, допомагають контролювати витрати і створювати заощадження навіть тим, хто раніше не мав досвіду планування бюджету. У матеріалі ми зафіксували основні методики ведення фінансів та розібрали їх детальніше – розглянули переваги й недоліки кожного з підходів.
Окрім цього, фінансова планерка iPlan.ua та лекторка курсу “Інвестиції для початківців” iPlan EDU Лариса Мошківська пояснила, як працює кожен метод і в яких випадках він буде найбільш ефективним для користувачів.
Чи працюють ці методи планування?
Лариса Мошківська пояснює, що усі ці інструменти є робочими і точно підійдуть для тих, хто на етапі формування базових фінансових звичок:
“Вони ефективні, щоб почати контролювати свої гроші, додають психологічного спокою (витрати перестають бути хаотичними). При виборі методу має значення, який рівень доходу, чи є і які саме фінансові цілі, чи схильна людина до дисципліни, чи має вона кредити, борги. Тому не можна сказати, що методи універсальні, варто підбирати такий, що підходить ще й під життєву ситуацію людини”.
Водночас іноді такі методи можуть бути неефективним, наприклад, якщо людина починає професійну кар’єру і має низький дохід:
“Звичайно, планування доцільне, але воно має бути ефективним, бо інакше буде виснажувати. В цьому випадку краще зосередитись на підвищенні рівня доходів. Також при нестабільному доході методи “5 конвертів”, “50-30-20” можуть бути малоефективними, краще використовувати більш гнучкі методи”.
Загалом, наголошує Лариса, при будь-якому підході важлива дисципліна, якщо вона відсутня – то жоден метод не буде ефективним. І важливо не обмежуватись лише цими методами планування бюджету:
“Наступним рівнем має бути довгострокова стратегія, накопичення на важливі фінансові цілі та інвестування”.
Метод “5 конвертів”: контроль через категорії
Суть методу “5 конвертів” проста: кожен дохід одразу розподіляється на п’ять окремих частин, кожна з яких має своє призначення – від регулярних витрат до надзвичайних ситуацій та заощаджень на конкретні цілі.
Раніше цей метод реалізовували буквально – через фізичні конверти з готівкою. Сьогодні ж його легко адаптувати у цифровому вигляді: багато банків пропонують “онлайн-конверти” для накопичення. Наприклад, це можуть бути “конверти” ПриватБанку або “банки” від Monobank – усі їх аналоги можна переглянути за посиланням.
Переваги: “З таким методом легко розуміти, куди саме йдуть кошти: де вони закінчують швидше, а де повільніше. Проаналізувавши це, можна поставити пріоритети в категоріях витрат (наприклад, на розваги конверт за кінчився за тиждень, а кошти на розвиток в кар’єрі лежать місяць). Це дозволяє керувати сумами і дисциплінувати себе. Метод можна адаптувати навіть під невеликі доходи”.
Недоліки: “З іншого боку, така дисципліна підходить не всім, іноді може бути жорсткою і демотивувати в управлінні фінансами. Також, якщо конверти витрачаються нерівномірно (наприклад, накопичення протягом року на відпустку), то кошти використовуються неефективно. Також якщо дохід нестабільний, то може бути складно утримувати баланс між поповненням конвертів”.
Пропорційні методи: гнучкість замість дрібного контролю
Якщо підрахунок кожної гривні здається надто складним, можна використовувати системи з розподілом доходу за фіксованими пропорціями. Вони не потребують деталізації кожної категорії витрат, але дозволяють тримати бюджет у рівновазі.
Правило “50/30/20” передбачає поділ доходу на три частини:
- 50% – на основні потреби (житло, комунальні послуги, продукти, транспорт)
- 30% – на власні бажання (розваги, подорожі, покупки “для душі”)
- 20% – на заощадження чи дострокове погашення боргів.
Цей підхід дає чіткий баланс: спершу покриваються базові витрати, потім залишається місце для особистих витрат, і водночас формується фінансова “подушка безпеки”. Якщо ж витрати на необхідне перевищують 50%, пропорції можна тимчасово змінити – наприклад, на “60/20/20”.
Правило “70/20/10” є ще простішою альтернативою: 70% доходу йде на всі витрати без поділу на обов’язкові та бажані, 20% – на заощадження, а 10% – на погашення боргів або благодійність.
Переваги: “Метод економить час, дуже легко спланувати на початку місяця відсоток на витрати, заощадження і власні бажання. Якщо спочатку відкласти на накопичення, то це дасть психологічний комфорт у подальших витратах протягом місяця. Точно підійде на початковому етапі в плануванні особистого бюджету”.
Недоліки: “Все ж таки деталі важливі. Після впровадження цього методу рекомендую переходити до детальнішої категорізації своїх витрат, щоб бачити, куди саме йдуть гроші. Також метод не враховує індивідуальний стиль життя та рівень доходу, для когось 50-70% від бюджету не покривають базових витрат”.
“Спочатку заплати собі” або “Десятина”
Сенс цього методу полягає в тому, що одразу після отримання доходу певна частина автоматично відкладається на заощадження чи інвестиції. Витрати плануються лише з того, що залишилося.
Також можна налаштувати автосписання певної суми на іншу картку після отримання заробітної плати. Це прибирає спокусу витратити гроші, адже вони “зникають”.
Переваги: “Цей метод дуже гарно формує звичку відкладати навіть починаючи з маленьких сум. Його легко автоматизувати через банківські додатки. Допомагає сформувати фінансову подушку навіть при невисоких доходах”.
Недоліки: “Якщо визначити замість “десятини” вищий відсоток на накопичення, від цього може страждати поточний рівень життя. При цьому, якщо коштів не вистачатиме на основні потреби, то існує велика ймовірність витратити накопичені кошти”.
“Бюджет з нульовим залишком”
Це система планування, у якій кожна гривня доходу має своє призначення. Ідея полягає не в тому, щоб витратити все до копійки, а в тому, щоб заздалегідь визначити, куди підуть усі кошти – на регулярні витрати, заощадження, інвестиції, погашення боргів чи будь-які інші цілі.
Наприкінці місяця на рахунку не повинно бути “зайвих грошей”, адже вони також мають бути заплановані, наприклад, як додаткове поповнення резервного фонду.
Практично це виглядає так: необхідно скласти детальний бюджет на місяць, розписуючи усі категорії витрат. Потім розподілити весь свій дохід по цих категоріях.
Переваги: “В ідеалі при цьому методі кожна гривня працює на свою ціль, не залишається нерозподілених коштів. Зручно користуватись методом, якщо доходи нерівномірні, адже можна розподілити будь-яку суму”.
Недоліки: “Дуже трудоємкий метод планування, особливо в часи невизначеності. Потребує регулярного ведення бюджету і контролю, а тому може виснажувати і з часом демотивувати. При непередбачуваних витратах потрібно коригувати бюджет, переписуючи суми на інші категорії витрат до кінця місяця”.
Метод половин
Суть методу полягає в тому, щоб одразу після отримання доходу поділити його на дві рівні частини. Одну половину можна витрачати на всі потреби, а другу варто залишити недоторканною. Якщо перша половина закінчується раніше, поділ можна повторити вже з решти грошей.
Такий принцип працює тому, що при обмеженій сумі в розпорядженні людина автоматично починає економніше ставитися до витрат. У результаті наприкінці місяця завжди залишається частина коштів, які перетворюються на заощадження без особливих зусиль.
Переваги: “Максимально простий метод, не треба нічого рахувати, достатньо кожного разу поділити суму навпіл. Також допомагає формувати звичку залишати кошти і відкладати”.
Недоліки: “Метод не має структури заощаджень, вони формуються “як вийде”, тому важко накопичити на конкретну ціль в конкретний час. Здебільшого формується відчуття, що “я можу легко витратити цю половину, адже маю ще”. При такому підході важче контролювати витрати. При низьких доходах цей метод нереалістичний, адже об’єктивно 50% не вистачить на базові потреби”.
Читайте також
