Платити за хатню роботу чи гарні оцінки, позбавляти кишенькових грошей за погані вчинки – це стандартні методи виховання для багатьох українських родин. Що з уього дійсно дієве, а що може значно нашкодити дитині, КОШТ вже обговорив з фінансовою радницею.
Втім, питання грошей часто повʼязане з психологією. Адже за цифрами та бюджетами передусім ховаються емоції. Як не перетворити кошти на засіб контролю? Як правильно мотивувати дітей грошима? І що робити, якщо дитина влаштовує істерику посеред магазину?
У цій статті ми разом з Анною Кочуренко – КПТ-психотерапевткою, яка працює з підприємцями, – поглиблюємо тему і шукаємо відповіді, які допоможуть виховати у дітей здорове ставлення до грошей без зайвого стресу.
Подарунки та винагороди: як правильно говорити з дітьми про матеріальні цінності
Бюджет родини обмежений. Чи допустимо дарувати дітям “корисні” подарунки замість бажаних?
Якщо батьки дарують дитині щось практичне (наприклад, рюкзак або светр) важливо, щоб це все одно було їй до душі. Наприклад, обрати річ з її улюбленим персонажем. Це спосіб показати дитині, що родині важливі її бажання та смаки. У такий спосіб можна перетворити вимушений практичний подарунок на щось особливе. Якщо сімейний бюджет обмежений, не варто наголошувати на цьому. Краще сказати: “Ми знайшли кросівки саме з твоїм улюбленим Майнкрафтом”.
Чи варто платити гроші дитині за оцінки або хатню роботу?
Платити за виконання хатніх справ або оцінки – це хибна практика. Дитина повинна засвоїти, що обов’язки – це частина соціальних правил. Важливо, щоб діти розуміли, що деякі справи вони мають виконувати як частина родини, без фінансової винагороди.
Якщо ви стимулюєте дитину грошима, у неї розвиватиметься лише фінансова мотивація, і рано чи пізно у вас просто не вистачить грошей, щоб постійно її заохочувати за миття посуду чи складання речей в шафу. Ба більше, є ризик, що для дитини гроші стануть єдиною мотивацією щось робити, навіть для себе.
Чи можна мотивувати дитину на успіхи у гуртках або інших досягненнях грошима?
У цьому випадку краще мотивувати дитину іншим чином: наприклад, емоційним схваленням, додатковими можливостями. Важливо, щоб гроші не перетворювалися на інструмент винагороди, особливо в хобі. Інакше дитя вчитиметься заслуговувати на них (бути “хорошим та правильним”, подобатися всім). А ще це загрожує перетворенням заняття з розвитку дитини на торгівельні відносини. Таке ставлення знижує творчість, креативність і все те, заради чого ви водите дитину на гуртки та заняття.
Чим шкодить постійне нагадування про вартість коштовної речі, яку купили дитині?
З якою метою батьки хочуть нагадувати про високу вартість куртки, телефону, сумки? Аби дитина пам’ятала, як вони для неї стараються? Через почуття провини й боргу? Якщо батьки вже вирішили купити щось коштовне, це має бути їхнім свідомим вибором. Вони мають бути готові віддати це повністю дитині. Тепер це річ дитини, його власність.
Коли родичі постійно кажуть дитині про вартість подарованих речей, це може зруйнувати позитивне емоційне сприйняття подарунків та викликати у дитини відчуття провини за володіння чимось дорогим. Вона може почати думати, що їй тепер постійно треба виправдовувати вартість подарунка. А ще дитина буде вчитися купувати не по кишені, бо так роблять батьки.
Покарання та фінансова відповідальність: як виховати здорове ставлення до грошей
Чи можна карати дитину грошима?
Використовувати гроші як санкцію можна лише з великою обережністю і за чітко встановленими правилами. По-перше, якщо ви вирішуєте покарати дитину позбавленням чогось, то це не може стосуватися базових речей – їжі, одягу, безпеки, спілкування та комфорту. А є екстрабажання (ті, що вищі від базових – поїздки, додатковий екранний час, розваги) – ці категорії можна урізати. Якщо батьки хочуть тимчасово позбавити кишенькових грошей, раджу не чіпляти тих кишенькових, що йдуть на базові речі (обід у школі, дорога автобусом). Можна тільки тих, що виділяються на екстрабажання (кіно, жуйки тощо).
Важливо чітко пояснити дитині, за що саме її покарали й на який період часу. Дитина повинна розуміти, що вчинки мають наслідки, але з чіткими та зрозумілими межами. Наприклад, якщо вона прогуляла школу, то на тиждень може залишитися без додаткових грошей. Але важливо, щоб це правило було обговорено заздалегідь.
Варто також стежити за тим, щоб покарання не перетворювалося на головний спосіб виховання. Психологи радять хвалити позитивні вчинки частіше, ніж застосовувати санкції за негативні. Орієнтовно п’ять до одного! Інакше дитина може відчувати, що її життя перетворюється на суцільні покарання, це призведе до втрати довіри та взаєморозуміння.
Чому важливо дозволяти дітям витрачати подаровані гроші?
Бо це їхні гроші, а не батьківські. Діти повинні вчитися поводитися з коштами з раннього віку, адже це нормальна частина життя. Мама й тато мають дозволяти дитині робити власні фінансові помилки, бо це важливий досвід. І чим раніше дитина почне здобувати цей досвід, тим більше вона вмітиме до умовного настання своєї незалежності – повноліття. Якщо батьки постійно контролюють кожну покупку дитини, у неї може не сформуватися ні почуття відповідальності за свої гроші, ні вміння ними керувати.
Як виховати в дитини здорове ставлення до кредитів?
Дитина має розуміти різницю між “хорошими” і “поганими” кредитами. “Хороший” кредит – це коли позичають гроші на щось корисне і важливе, що принесе користь та зростання (наприклад, на навчання або важливий проєкт). “Поганий” кредит – це борг на імпульсивні покупки, які не є необхідними й тільки створюють фінансові проблеми. Перший варіант вчить дитину, що завдяки плануванню можна швидше досягти мети, а другий – закріплює шкідливу звичку витрачати гроші, яких немає.
Батьки можуть виступати “банком” для своєї дитини, пропонуючи кредитні умови, схожі на реальні, щоб дитина навчилася правильно розраховувати свої можливості. Наприклад, якщо школяр хоче щось дійсно важливе, що перевищує його кишеньковий бюджет (наприклад, велосипед для занять спортом), ви можете домовитися про те, що вона отримує ці гроші наперед і потім “повертає” частинами зі своїх кишенькових.
Важливо навчити дитину думати як банк. Батьки можуть сказати: “Якщо це важлива, перспективна та обґрунтована покупка, ми можемо обговорити, як ти її оплатиш, але якщо це щось, що тобі просто хочеться негайно і без жодної вагомої причини, то я в це не стану вкладатися грошима”. Це допоможе дитині зрозуміти, що кредит – це не легкий спосіб отримати те, що хочеться, а серйозне зобов’язання, яке потрібно ретельно обдумувати.
Що робити, якщо дитина краде гроші?
Така поведінка точно свідчить не про “погану” дитину, а про те, що щось у її житті не відповідає її потребам чи очікуванням. По-перше, не можна реагувати агресивно або засуджувати дитину як “злодія”. Батьки мають завжди за свою дитину.
Необхідно розділяти дитину та її вчинок. Батьки не повинні ставити знак “дорівнює” між поганим вчинком і всією дитиною. Натомість варто підходити до ситуації з прагненням зрозуміти, що саме спонукало її на цей крок. Можливо, дитина відчуває несправедливість. Наприклад:
- бачить, що у когось є те, чого їй не вистачає,
- відчуває, що її бажання і потреби не враховують,
- не бачить інших способів отримати те, що здається для неї важливим,
- відчуває невідповідність в обіцянках батьків (коли говорять одне, а в результаті вчиняють інакше). Це може породжувати у дитини почуття несправедливості, що теж може призвести до крадіжок.
Також дуже важливо говорити з дитиною спокійно і довірливо. Батьки можуть поставити питання: чому вона взяла ці гроші? Можливо, дитина хотіла щось дуже сильно, але не знала, як правильно це отримати. Тоді варто показати, як в інший спосіб можна було вчинити. Якщо шляхів, як отримати цю річ, немає, важливо легалізувати розпач. Засмучуватися, коли не виходить отримувати бажане, нормально.
Зрештою, якщо батьками емоційно важко, краще звернутися до фахівця-психолога, який допоможе розібратися в корені проблеми й знайти правильний підхід до її розв’язання.
Читай КОШТ у Telegram: про курс, кешбек, важливі правила
Підписатися
Комунікація: як пояснити дитині фінансові реалії
Що робити, якщо дитина влаштувала істерику в магазині?
Якщо така проблема існує, раджу старатися не брати дитину в магазин. Товари спеціально викладають так, аби підсилити бажання у кожного дорослого, що вже говорити про маленьких дітей? Та й регулярні істерики та сльози не мають великої користі.
По-друге, якщо таке сталося, важливо не знецінювати почуття дитини. Також не варто у цей момент піддаватися на тиск оточення або власну емоційну реакцію. Люди, що перебувають поруч, можуть критикувати або пропонувати свої методи “вирішення”, але важливо триматися власної стратегії.
Батьки можуть сказати: “Я розумію, що ти дуже хочеш цю іграшку, вона справді гарна”. Так дитина відчує, що її почуття зрозуміли. Часто батьки дуже бояться так сказати, і натомість знецінюють почуття дитини.
Визнати почуття не означає, негайно виконати вимогу. Раджу просто дати малечі можливість прожити свої емоції та заспокоїтися. Якщо виходить, то краще перемістити дитину якомога далі від “глядачів”. Але не тягнути силою.
Коли і як пояснити дитині, звідки гроші, щоб сформувати здорове ставлення до фінансів?
Починати пояснювати це можна з раннього віку, в контексті повсякденних ситуацій. Наприклад, коли йдете в магазин або плануєте витрати. Дитина повинна зрозуміти, що гроші – це лише ресурс, який люди заробляють працею і використовують для задоволення своїх потреб. Ось кілька практичних порад, коли і як можна почати це пояснювати:
- Коли ви йдете в магазин, можна дати дитині невелику суму грошей і пояснити, що вона відповідає за певну частину покупок: “Ось у нас є 100 гривень, обери смаколики для всієї родини на цю суму”. Це для молодших школярів.
- Коли дитина трохи підросте, можна залучати її до планування сімейного бюджету. Сідайте разом прописувати фінансові плани на місяць. Покажіть їй, що є регулярні витрати на необхідні речі – комунальні послуги, продукти, одяг – і поясніть, чому важливо планувати витрати наперед. Дітям цікаво бачити, що витрати можна контролювати та що гроші не витрачаються просто так.
- Дитина має навчитися розпоряджатися власними грошима. Допоможіть малечі обмірковувати свої рішення: “Якщо ти купиш це зараз, то на інші покупки грошей не залишиться. Можливо, варто почекати й заощадити на щось інше, що тобі також подобається?”. Але рішення все одно за дитиною, ви – її консультант.
- Якщо дитина хоче щось коштовне, можна пояснити, що для цього треба заощаджувати. Можна створити просту табличку, де дитина буде бачити, як поступово накопичуються гроші на бажану річ. Це допоможе їй зрозуміти, що деякі речі не можна отримати одразу, і що планування – це ключ до досягнення мети. При цьому планування на довгі місяці та роки наперед не підходить для малечі, для них це відчувається наче тисячоліття. Беріть краще короткі відрізки (для початку в кілька днів-тижнів), аби дитина не встигла “перерости” бажану річ.
Як говорити про сімейні фінансові труднощі?
Фінансові труднощі – не привід говорити дитині, що все погано і “взагалі грошей нема”. Пам’ятаєте цю фразу з дитинства? Краще пояснити: “Цього місяця у нас є така сума, і ми не планували купляти ось таку річ, але можемо запланувати на наступний місяць”. Це допоможе дитині краще зрозуміти, як можна накопичувати, додатково заробляти та економити. Важливо, щоб дитина розуміла суть ситуації, але не відчувала тривоги через невизначеність або страх.
Загалом, гроші не повинні бути табуйованою темою в сім’ї. Це не означає, що треба обговорювати з дитиною всі тонкощі сімейного бюджету змалечку, але важливо поступово і природно знайомити її з фінансовими реаліями.
Корисний текст? Докиньте редакції 33 гривні на вино
Читайте також: