Пакет податкових законопроєктів, які є ключовими для продовження фінансування від МВФ, розглянуть у Верховній Раді 7 квітня. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Йдеться про три ініціативи: продовження військового збору, оподаткування доходів із цифрових платформ і скасування пільги на посилки.
Окрім цього, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела зустріч із головами парламентських комітетів. Сторони погодили включити до порядку денного ті ініціативи, щодо яких уже є спільна позиція, а консультації щодо більш дискусійних законопроєктів триватимуть.
Що пропонують законопроєкти
Як і повідомлялося раніше, йдеться про три ключових зміни, однак запровадження обов’язкового ПДВ для ФОП таки поки відклали і спробують доопрацювати.
Цифрові платформи. Також комітет схвалив законопроєкт №15111 щодо оподаткування цифрових платформ. Його було суттєво доопрацьовано.
Зокрема, у новій версії законопроєкту передбачено спрощення для користувачів: самозайняті особи зможуть сплачувати податки як фізособи без відкриття спеціальних рахунків і розкриття банківської таємниці.
Також у разі перевищення ліміту не потрібно буде подавати декларацію – натомість діятиме механізм податкового повідомлення-рішення від ДПС.
Очікується, що нові правила запрацюють не раніше 1 січня 2027 року і лише після приєднання України до міжнародного обміну даними, тому фактичне оподаткування може розпочатися у 2028 році за підсумками звітності за 2027 рік.
Міжнародні посилки. Окремо депутати підтримали законопроєкт №15112-1 про скасування пільги на посилки до €150, однак його планують доопрацювати.
Железняк зазначає, що закон навряд чи запрацює раніше 2027 року: лише після того, як уряд підтвердить готовність системи. Водночас запуск навіть із 1 січня 2027 року малоймовірний, оскільки фінансування на розробку відповідної інфраструктури поки не передбачено.
Військовий збір. Профільний комітет 6 квітня підтримав законопроєкт №15110 про продовження військового збору на три роки після завершення війни.
Документ також передбачає створення окремого спецфонду в бюджеті, куди надходитимуть ці кошти. Він є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.
Що далі
Голосування за ці ініціативи заплановане на 7 квітня. За словами Ярослава Железняка, частина змін може почати діяти лише після технічної підготовки та рішень уряду.
Усі ці зміни є частиною ширших податкових зобов’язань України. Зокрема низку цих податкових змін Україна повинна запровадити у межах нової програми фінансування від Міжнародного валютного фонду. Програма передбачає фінансування України на $8,1 млрд на 2026–2029 роки.
Допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни в умовах війни – вона слугує “якорем” для залучення додаткової допомоги від донорів, щоб закрити фінансовий розрив у $136,5 млрд на цей період.
Водночас прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що ці законопроєкти є частиною зобов’язань України не лише перед МВФ, а й у межах європейської програми Ukraine Facility.
У разі, якщо фінансування МВФ і ЄС не надійде, Національний банк може змушений буде напряму кредитувати Міністерство фінансів, щоб покрити бюджетний дефіцит.
Такий механізм використовувався на початку війни, але з 2023 року від нього відмовилися, оскільки пряме фінансування бюджету шляхом емісії може спричинити високу інфляцію.
Нагадаємо, раніше закони, необхідні для отримання фінансової допомоги від МВФ, провалились у парламенті. Зокрема через фактичний розпад монобільшості і внутрішню дезорганізацію фракції “Слуга народу”.
Відтак тепер всі податкові зміни відповідно до зобов’язань України перед МВФ пробують обʼєднати в новому законопроєкті – його представило Міністерство фінансів.
Читайте також
