Сенат США затвердив Кевіна Ворша на посаді голови Федеральної резервної системи. Водночас саме голосування відбулось з мінімальним відривом голосів (54 проти 45), що ставить під сумнів майбутню політику ФРС. Про це повідомляє Bloomberg.
Головне питання, яке ставлять експерти, чи зможе новий очільник ФРС зберегти незалежність від президента Дональда Трампа. Оскільки Трамп уже давно вимагає від центробанку швидкого зниження процентних ставок.
Водночас сам Ворш приходить у момент, коли інфляція в США знову прискорюється через стрибок цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході.
Інфляція знову стає головною проблемою США
Одразу перед голосуванням за Ворша вийшли нові дані щодо цін у США, які лише посилили напругу на ринках. Індекс цін виробників у квітні зріс на 6% у річному вимірі — це найбільше зростання за кілька років і значно вище прогнозів економістів. Базова інфляція, яка не враховує ціни на продукти та енергоносії, також прискорилася.
Reuters зазначає, що річна інфляція споживчих цін у США вже знову перевищує 4%, а це суттєво вище цілі ФРС у 2%. Причому проблема вже не лише в бензині: дорожчають оренда житла, продукти, авіаквитки та інші товари й послуги.
Головним джерелом нового інфляційного тиску стала нафта. Після загострення конфлікту навколо Ірану та проблем із постачанням через Ормузьку протоку ринки почали закладати у ціни тривалий дефіцит енергоносіїв. Інвестори побоюються, що це може надовго закріпити високу інфляцію в американській економіці.
Ринки більше не вірять у швидке зниження ставок
Ще кілька місяців тому більшість інвесторів очікувала, що ФРС почне поступово знижувати ставки у 2026 році. Але після нового сплеску інфляції ці очікування різко змінилися.
Тепер фінансові ринки дедалі частіше допускають не зниження, а навіть можливе підвищення ставок у наступні 12 місяців. Ф’ючерсні ринки вже оцінюють імовірність нового підвищення ставки приблизно у 80%.
Особливо сильно це вдарило по ринку державних облігацій США. Дохідність 10-річних казначейських облігацій піднялася до максимумів майже за рік, а деякі інвестори прогнозують її зростання до 5% – рівня, якого не було з 2023 року.
Для економіки це означає дорожчі кредити практично для всіх: іпотека, корпоративні позики, кредити для бізнесу та споживачів можуть залишатися дорогими ще довше. Водночас це створює ризики для фондового ринку та економічного зростання.
Ворш опинився між Трампом і ФРС
Економісти називають ситуацію, у якій опинився Ворш, майже вкрай складною.
З одного боку, президент Трамп публічно тисне на ФРС із вимогами знижувати ставки.
З іншого – всередині самого центробанку дедалі сильнішими стають “яструбині” настрої, тобто підтримка жорсткішої політики для боротьби з інфляцією.
На останньому засіданні ФРС відбувся найбільший внутрішній розкол із 1992 року: одразу кілька регіональних керівників центробанку виступили проти сигналів про можливе пом’якшення політики. Частина членів ФРС прямо говорить, що інфляцію більше не можна “ігнорувати” навіть якщо вона викликана зовнішнім нафтовим шоком.
Президент Федерального резервного банку Бостона Сьюзен Коллінз заявила, що після понад п’яти років інфляції вище цілі вона вже не готова “перечікувати” нові шоки. Вона прямо допустила можливість додаткового посилення політики.
При цьому навіть усередині ФРС багато хто скептично ставиться до потенційної близькості Ворша до Трампа.
Financial Times пише, що головним викликом для нового голови може стати не сама економіка, а його стосунки з Білим домом і спроби довести незалежність центробанку.
Що дасть зниження облікової ставки
Зазвичай зниження ключової ставки робить долар менш привабливим для інвесторів. Причина в тому, що прибутковість американських активів – державних облігацій, депозитів та інших інструментів – падає. Через це частина капіталу може переходити в інші валюти та ринки, а попит на долар слабшає.
Саме тому під час очікувань або початку циклу зниження ставок долар часто дешевшає щодо інших валют, а євро – навпаки – зміцнюється. Подібна ситуація вже спостерігалася наприкінці 2025 року, коли після зниження ставки ФРС євро помітно посилився проти долара.
Додатково на курс впливає різниця між політикою ФРС та Європейського центрального банку. Якщо США знижують ставки швидше, ніж Європа, інвестори можуть активніше переводити кошти в євроактиви, що ще більше підтримує європейську валюту.
Водночас нинішня ситуація для ФРС значно складніша, ніж під час попередніх циклів пом’якшення. Частина економістів та інвесторів побоюється, що передчасне зниження ставок за високої інфляції може лише посилити ціновий тиск.
Саме тому ринки зараз нервово реагують навіть на натяки про можливе пом’якшення політики нового голови ФРС Кевіна Ворша.
Аналітики Reuters зазначають: якщо Ворш почне говорити про швидке зниження ставок, це може викликати новий стрибок інфляційних очікувань, ще сильніше підштовхнути вгору дохідність довгострокових облігацій і створити додатковий тиск як на фондовий ринок США, так і на сам долар.
Ворш хоче радикально змінити саму ФРС
Окрему увагу ринки приділяють не лише ставкам, а й поглядам Ворша на реформу ФРС. Він давно критикує політику масового викупу облігацій, яку центробанк проводив після кризи 2008 року та під час пандемії.
На його думку, гігантський баланс ФРС – понад $6 трильйонів – спотворює фінансові ринки, підсилює нерівність і робить Уолл-стріт надто залежним від підтримки центробанку.
Ворш хоче поступово скоротити присутність ФРС на ринку облігацій і зменшити баланс центробанку. Але економісти попереджають: це дуже ризикований процес. Під час спроби схожого скорочення у 2019 році ринки вже пережили кризу ліквідності та різкий стрибок короткострокових ставок.
Аналітики також побоюються, що скорочення балансу ФРС автоматично збільшить пропозицію державних облігацій на ринку та ще більше підштовхне вгору довгострокові ставки.
Читайте також
