Інвестори масово скуповують акції через страх пропустити зростання

Світові фондові ринки можуть переживати не “бульбашку” чи крах, а так званий melt-up – стрімке зростання цін, коли інвестори масово скуповують активи через страх пропустити ралі. Навіть якщо ринок уже частково відірвався від фундаментальних показників компаній. Про це повідомляє Bloomberg.

Що означає “melt-up” і чому про нього заговорили зараз

Останніми тижнями американський фондовий ринок різко прискорив зростання: технологічні компанії та виробники чипів знову стали головними драйверами, а індекс S&P 500 оновлює рекорди. На тлі очікувань, що найгірша фаза війни навколо Ірану могла залишитися позаду, інвестори повернулися до акцій, пов’язаних зі штучним інтелектом, зокрема виробників напівпровідників.

Саме через таке стрімке ралі частина аналітиків і трейдерів почала говорити про melt-up – ринковий термін, який описує ситуацію, коли зростання прискорюється переважно через оптимізм і поведінку інвесторів, а не через різке покращення фінансових показників бізнесу.

Ідея полягає в тому, що учасники ринку бояться “залишитися осторонь” і починають активно купувати акції лише тому, що ті швидко дорожчають. У результаті зростання саме підживлює себе.

Як зрозуміти, що ринок входить у фазу “melt-up”

Bloomberg пояснює, що чіткої формули чи офіційного визначення тут немає. Але зазвичай про melt-up говорять тоді, коли ринок переходить від відносно стабільного підйому до дедалі швидшого і більш емоційного зростання.

Серед ознак – різке прискорення котирувань, підвищена волатильність, високі обсяги торгів і велика кількість інвесторів, які масово заходять у ринок.

Наприклад, акції виробників чипів з кінця березня суттєво зросли, а окремі компанії демонстрували майже вибухову динаміку без очевидних фундаментальних причин. Bloomberg наводить приклад виробника взуття Allbirds, чиї акції за один день стрибнули більш ніж на 500% після заяви про переорієнтацію на штучний інтелект, а потім частково втратили приріст.

Ще один сигнал – потоки грошей у фонди. За оцінками інвесткомпанії Strategas Securities, від кінця березня інвестори почали вкладати в акційні ETF приблизно по $6 млрд на день – це приблизно вдвічі більше, ніж на початку року.

Чим це відрізняється від бульбашки

Bloomberg наголошує, що melt-up і фінансова бульбашка – не одне й те саме.

Melt-up може стати початком бульбашки, якщо ціни занадто далеко відірвуться від реальних прибутків і продажів компаній. Але якщо бізнес зможе підтягнути фінансові результати під високі оцінки – ринок може уникнути різкого обвалу.

Іншими словами, інвестори іноді справді “забігають наперед”, але це не завжди закінчується крахом – усе залежить від того, чи підтвердять компанії очікування сильними прибутками.

Чому згадують “бульбашку доткомів”

Історично одним із найвідоміших прикладів такого перегріву стала дотком-бульбашка наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років, коли інтернет-компанії стрімко дорожчали значно швидше, ніж зростали їхні реальні прибутки.

Тоді надмірний оптимізм закінчився масштабним падінням ринку. Водночас Bloomberg зазначає, що нинішня ситуація має важливу відмінність: зараз більшість великих американських компаній усе ще демонструють сильні фінансові результати, а аналітики очікують подальшого зростання прибутків.

Головний ризик melt-up полягає в тому, що ринок, який росте переважно на настроях, може так само швидко розвернутися, якщо оптимізм зникне.

Тобто після періоду майже панічних покупок може настати зворотна фаза – різкий продаж активів і корекція цін. Саме тому на Уолл-стріт уважно стежать, чи підкріплюється нинішнє ралі реальними корпоративними прибутками, чи ринок дедалі більше рухається емоціями.