Відправили кріейтору ТЗ, узгодили дедлайн, а він просто зник… Другий просить перенести дедлайн вже втретє. Третій – скидає “готове” відео в останній день, але воно взагалі не про ваш продукт. Тим часом запуск новинки під загрозою, команда нервує, а контент-план розсипається. Знайома ситуація? Нам теж.

Тому ми у ProCare вирішили не залежати від цього хаосу й побудували власну “фабрику контенту”. Ця система щомісяця генерує тисячі відео та вже приносить компанії сотні мільйонів переглядів. Як це вдалося? Ми змінили парадигму і почали ставитися до створення контенту не як до творчого процесу, а як до інфраструктури бізнесу.

Чому класичний “швидкий контент” більше не працює?

Ми проаналізували ринок і зрозуміли, що традиційні підходи ведуть у глухий кут. Ось чому:

  1. Контент — це дефіцитна валюта. Сьогодні інфоприводи з’являються щохвилини. Як бізнес, ми повинні реагувати миттєво. Ми більше не можемо дозволити собі “запланувати зйомку через тиждень” для посту, який має вийти сьогодні, бо ж “несеться”
  2. Ненадійність зовнішніх виконавців. Блогери та UGC-кріейтори часто ігнорують ТЗ. Ба більше, вони зазвичай не хочуть брати на себе відповідальність за контент, який публікується не на їхній власній сторінці, що робить співпрацю з ними ризикованою
  3. Відсутність гарантій та аналітики. Замовляючи рекламу у підрядників, ми фактично граємо в лотерею. Ми не можемо відповідати за результат або отримати системну аналітику, яка б дозволяла масштабуватися

Наша відповідь: контент-завод. Ось результати

Ми створили власний контент-завод. Це система, де 25 дівчат знімають по 5 унікальних відео щодня, працюючи без вихідних. Результат — 3750 унікальних роликів на місяць, які ми масштабуємо на 5 основних соцмереж, тобто загалом йдеться про понад 18 тис. публікацій.

Важливо, що ми не віддали креатив повністю в руки кріейторів. Ми самі знаходимо потенційно вірусні сценарії і віддаємо їх на зйомку, таким чином забезпечуємо прогнозованість.

Наші результати за 2026 рік вразили навіть нас самих:

  • У січні ми планували 100 млн переглядів, а вже в березні отримали понад 300 млн переглядів на місяць
  • Вартість одного перегляду (CPV*) у нас становить лише 0,02 грн — це в десятки разів дешевше за ринкові розцінки
  • Ми чітко виміряли монетизацію: кожен 1 перегляд приносить бізнесу 20 копійок
  • Завдяки цьому інструменту наш бренд ReCare зріс у 10 разів і став бестселером

*CPV (Cost Per View або Cost Per Visitor) — це модель оплати в інтернет-маркетингу, коли рекламодавець платить за перегляд відео або відвідування сайту, а не за клік.

Ось що нам дав власний контент-хаус:

  • Контроль процесу. Повний контроль якості, дедлайнів і tone of voice. Команда щодня на зв’язку. Увесь контент створюється за брифом, на основі затверджених сценаріїв і чіткого плану
  • Прогнозований результат. Запланована кількість відео на місяць забезпечує стабільні охоплення та перегляди. Використовуємо чіткі KPI: CPV, утримання аудиторії та CTR замість суб’єктивних оцінок. Сценарні шаблони допомагають системно досягати результату.
  • Масштабованість. Можливість швидко розширити команду від 5 до 25+ креаторів. Сценарії, формати та теми легко адаптуються для різних брендів і платформ. Одна команда координує роботу десятків виконавців.
  • Фінансова ефективність. Власне виробництво у 3–7 разів дешевше за роботу з підрядниками. CPV — менше 0,02 грн проти 0,12–1,5 грн при класичному просуванні. Один креатор може створювати близько 150 відео на місяць.

Для порівняння: у 2023 році дохід ProCare складав 300 млн грн. Поставивши перед собою амбітні цілі на 2025 рік, ми не просто виконали план у 600 млн, а перевищили його, досягнувши 700 млн грн. 

Фабрика контенту ProCare
Фото: скрін з Instagram-аккаунту “recare.com.ua”

Ключові метрики: як ми вимірюємо ефективність цієї системи

Ми перестали дивитися на контент як на “креатив заради креативу”. Для нас це операційна система з чіткими KPI, прогнозованою економікою та вимірюваною окупністю. Тому всередині команди ми оцінюємо не лише перегляди чи охоплення, а всю воронку:  від швидкості виробництва до монетизації.

Ми побудували систему, де контент створюється безперервно та за чіткими метриками:

  • кількість відео на одного кріейтора на день
  • загальний обсяг виробництва контенту
  • відсоток виконання плану
  • час від ідеї до публікації
  • частка дедлайнів, виконаних вчасно
  • відсоток перезнятих відео як показник контролю якості

Середній приріст переглядів зараз становить близько +90–100% щомісяця.

Ключове питання для нас – скільки грошей генерує кожен перегляд. Сьогодні наша система показує такі результати:

  • кожен перегляд приносить бізнесу приблизно 20 копійок обороту
  • ROAS* контент-системи становить близько 13,8
  • приріст продажів стабільно тримається на рівні +18–20% місяць до місяця

Фактично контент став окремим прибутковим каналом, який масштабується швидше та дешевше за класичну рекламу.

*ROAS (Return on Advertising Spend — окупність витрат на рекламу) — це маркетинговий показник, який вимірює дохід, отриманий від рекламної кампанії, відносно витрат на неї.

Окремо ми аналізуємо поведінкові показники контенту:

  • ER (engagement rate)* 
  • глибину перегляду**
  • середню кількість переглядів
  • загальні перегляди
  • CPV — вартість одного перегляду

*Engagement rate — це показник залученості, відсоткове співвідношення між кількістю взаємодій і кількістю людей, яким показали контент (або кількістю фоловерів). Простими словами: скільки з тих, хто побачив публікацію, дійсно відреагували.

**Глибина перегляду відео (або утримання аудиторії) — це метрика, що показує відсоток відеоролика, який глядачі переглядають до кінця, або середній час перегляду.

Щоб зрозуміти реальну цінність власного контент-трафіку, ми почали рахувати в грошах. Для цього використали модель VIT*, її також використовує Міжнародна агенція CMPR.

*Value of Influencer Traffic (VIT) — метрика, що оцінює, скільки коштував би аналогічний обсяг трафіку за ринковими цінами influencer-маркетингу.

Результат виявився показовим. Якби ми купували такий самий обсяг охоплення за класичним ринковим CPM influencer-реклами, вартість нашого трафіку становила б близько $878 тис. Натомість при розрахунку через CPM власного контент-заводу фактична собівартість становить близько $73 тис. Тобто наша модель працює приблизно у 12 разів ефективніше за класичний ринок influencer-маркетингу.

Фактично якби наш контент-трафік оцінювався в міжнародному рейтингу beauty-брендів, ми б опинилися приблизно на 7 місці поруч із глобальними гравцями. Більше того, за оцінкою VIT наш показник виявився у 5,4 раза вищим, ніж у Sephora, одного з глобальних лідерів beauty-сегмента.

Фабрика контенту ProCare

Фабрика контенту: ось де ми прорахувалися і де можете прорахуватися ви

Не все вийшло ідеально чи з першого разу. Ось що ми не врахували: 

  • Гарний контент ≠ вірусний контент. Естетично привабливі відео часто не давали очікуваних результатів за ключовими метриками. Гарна картинка гарантує високих переглядів та конверсій.
  • Складність встановлення правильних KPI. На початковому етапі виникали труднощі з визначенням релевантних показників ефективності, що ускладнювало оцінку роботи креаторів та оптимізацію контенту.
  • Пошук балансу між брендингом і вірусністю. Необхідно було знайти золоту середину між збереженням айдентики бренду та створенням контенту, який викликає органічне поширення.
  • Трансформація творчості в процес. Перетворення хаотичного креативного процесу в систематизований підхід з чіткими правилами та метриками вимагало зміни парадигми мислення всієї команди.

Та й загалом треба розуміти, що контент-завод — це не панацея, а потужний масштабований інструмент. Концепція фабрики контенту для бізнесу не спрацює, якщо:  

  • Немає чітко визначеного товару чи послуги, “локомотива”, що тягне на собі продажі й увагу аудиторії.
  • Немає контент-стратегії. Знімаємо заради кількості, а не з розумінням цілей, каналів і форматів
  • Неправильно поставлена мета. Контент-хаус – це про системне зниження CPV і зростання охоплення, що продає
  • Занадто мало креаторів. Треба розуміти, що  2–3 блогери – це не контент-хаус, а гурток за інтересами. Масштаб вимагає системи, а не одиниць.
  • Ідеї без вірусного потенціалу. Якщо сценарії не чіпляють, не провокують і не влучають у тренди, то органічного охоплення не буде.
  • Ви передаєте створення сценаріїв “на сторону”. Віддати креатору написання сценарію – це як віддати штурвал пасажиру. Втрачається контроль і стратегія.

Що далі? Я думаю, що майбутнє ринку – в реальній інтеграції блогерів як штатних працівників. Не у форматі разових рекламних інтеграцій, а як частини операційної системи бізнесу. Ринок рухається до того, що контент стане такою ж базовою інфраструктурою компанії, як логістика, продажі чи customer support.

Перемагають ті, хто здатен системно виробляти сотні одиниць контенту, швидко тестувати гіпотези, аналізувати цифри та масштабувати те, що працює.

Читайте також