Ключова проблема застосунків для обліку особистих фінансів в Україні – відсутність автоматичної синхронізації таких застосунків з українськими банками. Як наслідок, доводиться кожну транзакцію вводити вручну. Це не проблема застосунків і стосується вона технічних проблем обміну даними з самими банками. Точніше – відсутністю такої можливості. Тож далі в тексті чому так відбувається і коли виправиться ситуація.
Одразу спойлер – потенційно проблема синхронізації виправиться під кінець 2025 року. Саме в серпні 2025 року в Україні має запрацювати вимога до кожного банку мати відкритий API (англ. application programming interface), який дозволить іншим ресурсам отримати доступ до даних конкретних банків.
Нині ж це опція, а не вимога. Для прикладу, цю опцію реалізував Monobank і, які наслідок, цей банк фактично єдиний дозволяє обмінювати даними про транзакції застосункам для обліку фінансів.
І ключовий момент, нині опційний API є в багатьох банків. Але оскільки нині це опція і єдиних вимог не має, то і доступ через API забезпечується різний. Для прикладу, API Приватбанку працює ще з 2009 року, але він не дає доступу до транзакцій клієнтів, на відміну від Monobank.
Тож в серпні 2025 року всі банки мають запустити публічний API за єдиним стандартом, що в професійному середовищі має назву Open Banking.
Що таке Open Banking і які його особливості
Відкритий банкінг (Open Banking) – концепція, що передбачає відкритий доступ до банківських даних третім сторонам за допомогою автоматизованого програмного інтерфейсу (API). Open Banking надає можливість фінтех-компаніям співпрацювати з банками у різних напрямках та отримувати доступ до банківських даних клієнтів за згодою всіх сторін, в першу чергу – самих клієнтів.
Тобто після повноцінного запровадження Open Banking клієнти банків зможуть ділитися персональною інформацією (баланс, історія транзакцій тощо) з іншими фінансовими сервісами. Це ж стосується і застосунків обліку особистих фінансів. І тоді ж в одному застосунку можна буде об’єднати рахунки всіх банків.
Втім, Open Banking не обмежується лише обліком особистих фінансів і запустить розвиток низки інших сервісів, які потребують аналізу фінансової спроможності людини. Втім, відбуватиметься це виключно за згодою користувача. Саме користувач повинен дати дозвіл на те, щоб обслуговуючий банк відкрив доступ до його фінансових даних.
Для прикладу, популярна в Україні опція оплати частинами нині забезпечується банками для своїх клієнтів. Після запровадження Open Banking будь-який фінансовий сервіс зможе перевіряти не лише кредитну історію потенційного клієнта, а і його фінансову історію для підтвердження стабільності доходу і визначення рівня ризику.
Фактично, відкритий банкінг вирівнює умови конкуренції між банками і фінтех-компаніями і конкуренція на цьому ринку дозволить кожному отримувати персоналізовані пропозиції та сервіс вищої якості.
Водночас запровадження Open Banking не швидкий процес і фактично займе щонайменше 5 років. Втім, активно почався цей процес вже 4 роки тому – із прийняттям закону “Про платіжні послуги” у 2021 році. Водночас, розділ щодо відкритого банкінгу цього закону почне діяти лише з 1 серпня 2025 року.
Нині ж розробляється стандартизація відкритих API і адаптації внутрішніх процесів банків. І тут залучені не лише самі банки, але і Національний банк, профільні асоціації, тощо. Для прикладу, ще у 2021 році створено об’єднання Open API Group, за ініціативи профільної асоціації членів платіжних систем ЄМА. До об’єднання входять також банки, платіжні провайдери та фінансові компанії і їх спільне завдання напрацювати стандарти до запуску публічного API. При цьому, ця робота ведеться разом з Нацбанком (НБУ), оскільки від нього залежить фінальне узгодження.
Таким чином, здавалося б таке дрібна проблема, як синхронізація рахунків в застосунках обліку фінансів, насправді комплексна проблема і для її вирішення працюють роками.
Читай про курс, сервіси банків, важливі правила у Telegram
Підписатися
Також за темою: