Відчути себе героєм фільму “Вовк з Волл-стріт” та купити акції Apple, Tesla чи Facebook в Україні – не просте завдання.
Якщо коротко, то в Україні ринок капіталу неврегульований, він стикається з проблемами корупції та недостатньою довірою інвесторів. Інвестиції в акції міжнародних компаній українцям обмежило повномасштабне вторгнення росіян, через що довелося запровадити жорсткі ліміти на виведення капіталу за кордон. Як наслідок, вкладення у фондовий ринок для українців залишаються складними та ризикованими, як на внутрішньому, так і на глобальному рівні.
Відтак ми вирішили детальніше розібратися, чи можуть українці без досвіду інвестування зрозуміти вітчизняний фондовий ринок (чи принаймні спробувати), не ризикуючи заробити головного болю. Для цього поспілкувалися з Тарасом Козаком, інвестбанкіром та очільником інвестиційної групи “Універ”.
Український фондовий ринок
“Чи вже помер, чи ще не народився”, – так іронічно й коротко Тарас Козак описує стан українського фондового ринку. Мовляв, ринок капіталу в Україні завжди знаходився у стані нестабільності. Після певного піднесення у 2000-х роках, він знову занепав. Основна причина – відсутність довіри інвесторів до українських компаній, обумовлена непрозорими механізмами ведення бізнесу, потенційною корупцією в органах контролю та схемами виведення прибутків.
“У нас чесного ринку не було. Були певні винятки, наприклад, акції банків, де іноземний власник контролював понад 90% компанії”, – зазначає Козак. Однак це не принесло успіху. Наприклад, під час кризи 2008 року акції банків були сильно збитковими, що підірвало довіру до ринку в цілому. За словами Козака, після цієї кризи фондовий ринок продовжував існувати, але він став “пісочницею”, де інвестори мали надію на зміну підходів мажоритаріїв, але цього так і не сталося.
Активізувати український фондовий ринок мав інтернет-трейдинг, який хоч і мляво, але розвивався після кризи 2008-2009 років і залишався життєздатним до певного моменту. Однак, рішення РНБО від 2018 року про заборону російського програмного забезпечення завдало серйозного удару по цьому сегменту ринку. Воно фактично паралізувало діяльність Української біржі, яка використовувала російські технології, що ще більше звузило можливості для інвесторів.
Нині з трьох бірж, які існували до недавнього часу, фактично залишилася лише одна. Регулятор забрав ліцензію в “Української біржі” через те, що її акціонери потрапили під санкції. Біржа ПФТС також може припинити своє існування, якщо збільшить свій капітал до мінімального нормативу. Залишається лише одна біржа “Перспектива”, яка за словами Козака, є “найменш технологічною і не задовольняє потреб багатьох учасників ринку”.
Словом, фондовий ринок в Україні розвивається мляво. Серед реально доступних інструментів широку популярність здобули хіба що державні облігації. Їх можна придбати на різних платформах (і навіть у Дії), а виплати гарантуються державою. Привабливість ОВДП посилюється низьким порогом входу та відсутністю оподаткування доходу.
Корпоративні облігації менш популярні, бо вважаються більш ризиковими. Виплати гарантуються лише емітентом, тобто компанією, яка їх випускає. У разі дефолту інвестор може залишитися без коштів. Проте цей інструмент пропонує вищу дохідність порівняно з ОВДП. Наприклад, облігації NovaPay від групи компаній “Nova” мали дохідність 23-24% річних, а валютні облігації від львівської компанії !FEST Coffee Mission пропонують 8% річних. “Незабаром, – розповів інвестбанкір, – зʼявляться облігації мережі супермаркетів Novus”. Вони передбачатимуть заставу у формі нерухомості, що стане гарантією для інвесторів у разі неплатоспроможності емітента.
Козак також звертає увагу на те, що в Україні бракує капіталів для активного розвитку фондового ринку. Тобто грошей, які можна було б вкладати в акції. Інвестиційні, пенсійні фонди та страхові компанії, які є основними джерелами капіталу на розвинених ринках, в Україні ще недостатньо розвинені. Пенсійна реформа, яка могла б стимулювати розвиток фондового ринку, досі не завершена, а страхові компанії тільки починають працювати за західними стандартами.
Ще одна вічна українська проблема – відсутність належного захисту прав інвесторів: “Якщо інвесторів ніхто не захищає, то інвестиції не прийдуть. Які б ми там нянь не придумували, поки немає закону, поки немає органу, який не корумпований, захищати так інвесторів, до того часу інвестицій у нас не буде. І капіталів не буде, і все інше до цих моторів” – зазначає Козак.
Поза тим новий Закон про регуляцію ринку цінних паперів має на меті змінити ситуацію, надавши Комісії з цінних паперів більші повноваження для контролю ринку та захисту інвесторів. Тарас Козак підкреслює: “Цей закон був необхідний. Його не хотіли ухвалювати, тому що ніхто не хоче давати ще одному державному органу якихось серйозних повноважень. Але це була вимога наших західних партнерів. Цей закон говорить про те, що комісія буде перезавантажена повністю…”.
Читай про курс, сервіси банків, важливі правила у Telegram
Підписатися
Що обмежує інвестиції у світові фондові ринки для українців? Ліміти НБУ, але не тільки
Найбільша проблема для інвестування у фондовий ринок зараз – це суворі ліміти НБУ на переказ грошей за кордон. Українські інвестори не можуть вільно інвестувати в іноземні акції, навіть якщо вони хочуть диверсифікувати свої портфелі. Ці обмеження ускладнюють доступ до міжнародних ринків та зменшують можливості для інвестування. Чи можна це у якийсь спосіб зробити взагалі? Так, але напівлегально, через різного роду схеми з виведення капіталу.
Крім цього, українські брокери не можуть вільно працювати із закордонними фондовими ринками. Наприклад, із великою Нью-йоркською біржею. Річ у тому, що Українська комісія з цінних паперів та фондового ринку не є членом міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO), що об’єднує регуляторів з усього світу. Через це українських брокерів проблемно визнають за кордоном. І згаданий раніше Закон про ринок цінних паперів має змінити ситуацію: “Якщо ця імплементація вдасться, комісія включиться в цю організацію міжнародну (ред.: IOSCO – міжнародна організація регуляторів ринків цінних паперів), українські ліцензії будуть розуміти іноземні брокери. А до цього часу вони нашу ліцензію не визнають”.
Зрештою, інвестбанкір Тарас Козак вважає, що після закінчення війни та зняття обмежень на виведення капіталу українці зможуть активніше інвестувати в іноземні ринки, а новий закон щодо функціонування ринку загалом підсилить цей рух.
Читайте також: