Правління Національного банку ухвалило рішення вивести з ринку “Сенс Банк”. Як наслідок, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вже з п’ятниці, 21 липня, запроваджує тимчасову адміністрацію в банку.

Водночас, правління Національного банку звернулося до Кабінету Міністрів з проханням націоналізації фінустанови.

Як заявив на прес-брифінгу заявив голова Національного банку Андрій Пишний, під час тимчасової адміністрації сервіси для фізосіб працюватимуть у звичайному режимі, без додаткових обмежень зі сторони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 

Після рішення уряду про заходження держави в структуру власності “Сенс-банку” діяльність тимчасової адміністрації припиниться протягом двох днів і банк продовжить свій стандартний режим роботи.

Які наслідки націоналізації “Сенс-банку” для владників і клієнтів

Коротка відповідь: жодних, оскільки процес націоналізації передбачає просту зміну власників, яку пересічні клієнти можуть і не помітити.

Тож банк продовжить працювати, платежі за картками проводитися, а відсотки за кредитами та депозитами нараховуватися. Так само інвесторам у військові облігації не варто турбуватися, оскільки цей сервіс продовжить працювати. Та ж сама ситуація з сервісом купівлі акцій американських компаній.

До всього, Сенс-банк є системним банком. Банкрутство або неналежне функціонування банків з цієї категорії може призвести до появи системних ризиків. В Нацбанку прямо вказують, що вони приділяють особливу увагу їх діяльності, адже потенційні труднощі у їхній роботі можуть мати негативний вплив на роботу всієї фінансової системи.

Зрештою, під час воєнного стану всі вклади фізичних осіб (і ФОП в тому числі) в усіх банках гарантуються державою на всю суму. В тому числі залишки на карткових рахунках. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на 01 липня 2023 року сума можливого відшкодування вкладів фізичних осіб (у тому числі підприємців) становить 44,3 мільярди гривень.

Таким чином, критичний вплав банкрутства банку на фінансову систему і значні суми для відшкодування робить гарантованим вхід держави в структуру власності банку і його порятунок.

Чому взагалі постало питання націоналізації “Сенс-банку“

Головними акціонерами українського “Сенс-банку” є росіяни. Мова про Міхаіла Фрідмана (частка 33%), Пьотра Авена (12%), Германа Хана (21%) та Алєксєя Кузьмічьова (16%). Вони є співвласниками російської “Альфа‑Груп”. До останньої входить низка підприємств і в Росії і в інших країнах. В тому числі російський “Альфа-банк”. До грудня 2022 року “Сенс-банк” також називався “Альфа-банк”, але вже з приставкою “Україна”.

Після початку масштабного вторгнення проти Фрідмана та Авена Євросоюз ввів санкції, оскільки вони входили до ближнього кола президента Росії Владіміра Путіна.

Санкції західних країн було достатньо, аби український Національний банк визнав репутацію Фрідмана, Авена та інших двох співвласників банку Германа Хана та Олексія Кузмічова “небездоганною”. Відтак, всіх чотирьох позбавили права голосу в управління банком і вони знайшли довірену особу, яка управляла незалежно їх частками до моменту розв’язання проблеми з репутацією власників. Тобто до сьогоднішнього дня.

Тож розв’язувати цю проблему було потрібно. Розглядалися варіанти продажу банку, націоналізації чи взагалі ліквідація. Паралельно, росіяни намагалися розв’язувати питання зі збереження активу шляхом переоформлення своїх часток на інших довірених людей, докапіталізації банку на 1 мільярд доларів і тим самим заробити собі індульгенцію.

Але спойлер вже відомий і росіянам нічого не вдалося: їх “Альфа-банк” з тепер вже назвою «Сенс-банк» виводять з ринку і за кілька днів він офіційно стане державним.

Також за темою: