У травні НБУ оштрафував дві найбільші мережі готівкових терміналів – EasyPay та City24 – на 135 млн грн кожну. У регуляторі вважають, що термінали самообслуговування перетворилися на одне з джерел потрапляння “чорної” готівки у банківську систему, пояснюють в Економічній правді.
EasyPay та City24 – дві найбільші мережі терміналів обслуговування в Україні, на які у 2025 році сумарно припадало понад 45 тис. терміналів (70% ринку)
Формально рішення ухвалили за порушення вимог фінансового моніторингу, зокрема щодо ідентифікації клієнтів. Та фактично за цим стоїть підозра, що ці мережі допомагають легалізовувати потоки готівки сумнівного походження.
Рішенню передували комплексні перевірки НБУ. Як уточнює ЕП, місцями ці перевірки нагадували невелику спецоперацію із залученням правоохоронних органів та вилученням записів з камер спостереження.
“Під час цих перевірок справдилися наші гіпотези, що ці термінали є джерелом чорної готівки в системі”, – переказує співрозмовник ЕП у Нацбанку.
В чому ключова проблема від готівкових терміналів
Ключова проблема, яку виявив Нацбанк, платіжні термінали не проводили достатньої ідентифікації клієнтів.
Відповідно до профільного законодавства про фінансовий моніторинг, операції на суму до 5 тис. грн підлягають спрощеній перевірці: для їх проведення не потрібно вказувати особисті дані відправника коштів. З серпня 2023 року НБУ посилив контроль за такими транзакціями, додавши вимогу ідентифікації клієнта за номером мобільного телефону.
Водночас в Нацбанку вважають, що мережі терміналів зловживають спрощеним фінмоніторигом дрібних операцій.
Для прикладу, в окремих випадках не вимагають підтвердження операцій за допомогою мобільного телефону, посилаючись на технічні проблеми зі зв’язком чи з електроенергією.
“Понад те, в НБУ переконані, що за допомогою великої кількості операцій на суму до 5 тис. грн через мережі терміналів легалізується готівка сумнівного походження. Таких висновків у Нацбанку дійшли, вибірково проаналізувавши пул операцій через низку терміналів самообслуговування за короткий проміжок часу”, – пояснюють у матеріалі.
На таку діяльність вказують кілька ключових факторів:
- Надшвидкі розрахунки. Операції із внесення готівки до термінала відбувалися занадто швидко і часу від моменту початку операції до моменту відправки грошей фізично недостатньо для внесення готівки
- Роздвоєння особистості. Деякі з операцій могла ініціювати людина, яка одночасно перебувала у різних частинах країни. Наприклад, терміналом у Харкові вона ідентифікована за номером телефону, а вже за кілька годин в Ужгороді
- Фантомні черги. У деяких випадках для доведення порушень НБУ довелося звертатися до правоохоронних органів, аби за їхнього сприяння вилучити записи з камер відеоспостереження. Відео показало суперечності між звітністю та реальністю. Для прикладу, якщо документи показували велику кількість транзакцій конкретного термінала, в реальності до нього ніхто не підходив
- Неотримані гроші. Частина компаній, на чиї рахунки переказувалися значні суми коштів через термінали самообслуговування, надалі не фіксували цих грошей у податковій, фінансовій чи статистичній звітності
Понад те, хоча такі термінали дозволяють проводити низку операцій, на практиці близько 95%) транзакцій – це поповнення банківських рахунків, переважно карток monobank.
“Ми очікували побачити, що такі операції будуть перевіряти двічі: на стороні термінала, і на стороні банку. Насправді ж жодного фінмону проведено не було.
На стороні терміналів кажуть: “це ж банківський клієнт, тож хай банк і перевіряє”, а на стороні банку кивають у бік терміналів”, – поясинв співрозмовник ЕП у Нацбанку.
Читайте також
