Станом на 30 червня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,41 мільйона людей, які виїхали з України через повномасштабну війну. Найбільше таких людей прийняли Німеччина, Польща та Чехія (Eurostat). Але цей перелік можна продовжувати, бо у ньому є ще десятки інших юрисдикцій. Частина громадян України виїхала зі своїми наявними на момент прийняття рішення активами: це і гроші, і криптовалюта, і нерухомість, і інші варіанти. Тож питання легалізації капіталу не могло не з’явитися майже одразу після переїзду. Отже, де українець, який проживає у тій чи іншій країні ЄС, має сплачувати податки? Податковим резидентом якої країни він є чи може бути? І нарешті, яким чином перевезти у нову країну свій капітал, не порушуючи при цьому законодавства?
Виявляється, всі ці питання не суто юридичні, а наслідки помилок залежать від законодавства конкретної країни й можуть включати донарахування податків, пеню та штрафи, а в окремих випадках — кримінальну відповідальність. І тут вже не до порад ШІ або “колег”, бо потрібно врахувати багато складників. Зокрема, йдеться про те, де живе людина (яка юрисдикція) та який проміжок часу вже пройшов (кількість днів), звідки та куди надходять гроші тощо.
Власне дослідження клієнтської бази Xpaid підтверджує: більшість наших клієнтів — це інвестори, що активно вкладають кошти в міжнародні ринки. При цьому значна частина з них стикається з тими чи іншими обмеженнями як з боку банків, так і з боку регуляторів. Все це суттєво ускладнює доступ до найпоширеніших інвестиційних інструментів. Тут я поясню простими словами все те складне: зокрема, як влаштована система податкового резидентства, чим відрізняються статуси фізичної і юридичної особи, чому все більше українських інвесторів обирають міжнародну корпоративну структуру як відповідь на ці виклики.
Що таке податкове резидентство і чому Україна “не відпускає” своїх
Податкове резидентство — це статус, що визначає, яка країна має право оподатковувати ваші доходи. Правило 183 днів є одним із поширених критеріїв, але не універсальною автоматичною відповіддю: країни також можуть враховувати постійне житло, центр особистих та економічних інтересів і положення міжнародних угод. Якщо людина визнається податковим резидентом країни, вона зазвичай має декларувати там доходи з усього світу — з урахуванням місцевого законодавства та угод про уникнення подвійного оподаткування.
Навіть якщо людина фізично перебуває за кордоном, Україна може зберігати підстави вважати її своїм податковим резидентом. Наявність в Україні родини, нерухомості або зареєстрованого бізнесу може бути одним з індикаторів центру життєвих інтересів, але жоден із них сам по собі не дає автоматичної відповіді (ДПС України). Теоретично можлива ситуація подвійного оподаткування: і Україна, і країна перебування вважають людину своїм платником податків. Угоди про уникнення подвійного оподаткування (УУПО) між Україною та більшістю країн ЄС існують, але їхнє застосування потребує аналізу конкретної ситуації й не скасовує необхідності визначити статус та обов’язки з декларування.
Якщо дві держави одночасно вважають людину своїм податковим резидентом, застосовують правила відповідної УУПО. Наприклад, угода між Україною та Польщею послідовно враховує постійне житло, центр життєвих інтересів, звичайне місце проживання та громадянство (текст угоди).
Різниця у статусі фізичної та юридичної особи
Існує кардинальна різниця статусів податкового резидентства для фізичних та юридичних осіб. Саме тому вибір має бути зваженим, дуже бажано отримати консультацію фахівця.
Важливо: реєстрація компанії в іншій країні не змінює автоматично податкове резидентство її власника. Фізична особа і компанія — окремі платники податків. Ба більше, якщо компанією фактично керують із країни проживання власника, там може виникнути постійне представництво або навіть подвійне податкове резидентство компанії.
Фізична особа
Інвестор, що діє на правах фізичної особи-резидента, сплачує податки зі своїх особистих доходів. У більшості країн ЄС ставки прогресивні — це означає, що вони зростають разом із сумами доходів. Водночас порівнювати країни лише за однією максимальною ставкою некоректно: в Іспанії, наприклад, сукупна ставка залежить також від автономної спільноти, а остаточне навантаження — від виду й розміру доходу, відрахувань та інших обставин.
Податкове зобов’язання за дивідендами або продажем активів зазвичай виникає в тому році, коли дохід отримано або актив реалізовано; конкретні правила залежать від країни та виду активу. Також є певні правила стосовно прозорості та контролю. У тій же Іспанії для податкових резидентів діє інформаційна форма Modelo 720: поріг €50 000 оцінюється окремо за кожною з категорій закордонних активів, а не за всіма активами разом. Конкретний обов’язок і строки повторного подання залежать від складу та зміни активів.
Юридична особа
Оподаткування нерозподіленого прибутку залежить від юрисдикції. Наприклад, в Естонії податкове зобов’язання виникає під час розподілу прибутку, тоді як в інших країнах корпоративний податок сплачується щороку з отриманого прибутку. Також юридична особа дає можливість для резидента отримати різноманітні гранти, відшкодування ПДВ, пільги (зазвичай це стосується стартапів та технологічних компаній). На додаток, юрособа може бути зареєстрована там, де це вигідно з погляду податків. Але реєстрація в Естонії не означає, що компанія може без податкових наслідків фактично працювати з будь-якої країни: місце управління, команда, офіс і укладання договорів можуть створити податкову присутність в іншій державі.
Корпоративна структура може бути доречною для системної підприємницької або інвестиційної діяльності, але вона не є універсально вигіднішою за особисте володіння активами. Потрібно врахувати податки під час виплати дивідендів чи зарплати, вартість обліку, звітність, місце фактичного управління та правила контрольованих іноземних компаній (КІК).
| Критерій | Фізична особа | Юридична особа |
| Ставка оподаткування | Залежить від країни, виду та розміру доходу | Залежить від країни та режиму; пільгова ставка доступна лише за визначених умов |
| Реінвестування прибутку | Податок зазвичай виникає після отримання доходу або реалізації активу | Відстрочення можливе лише в окремих режимах, зокрема в Естонії |
| Мобільність | Прив’язана до резидентства | Залежить від місця реєстрації, фактичного управління та постійного представництва |
| Декларування активів | Обов’язкове за індивідуальними порогами | Компанія має власну звітність; у власника можуть додатково діяти правила КІК |
| Доступ до грантів та пільг | Зазвичай обмежений умовами конкретної програми | Можливий лише за відповідності умовам конкретної програми |
| Банківська інтеграція | Залежить від профілю клієнта й походження коштів | Компанія не гарантує простішого відкриття рахунку; банк перевіряє структуру та документи |
Практичний кейс: українець у Польщі з активами в Україні
Уявімо, що людина понад 183 дні живе в Польщі, але має квартиру й бізнес в Україні, а також ETF/акції та криптоактиви. Їй потрібно врахувати таке:
- Польща може визнати її податковим резидентом через тривалість перебування або центр особистих чи економічних інтересів; тоді в Польщі декларують світовий дохід. Якщо підстави для резидентства одночасно бачить і Україна, остаточний статус визначають за УУПО.
- Квартира в Україні сама по собі не робить людину автоматично резидентом України. Водночас дохід від її оренди чи продажу потрібно перевірити за правилами обох країн та УУПО.
- Для українського бізнесу важливо з’ясувати, звідки ним фактично керують і де виконується робота: діяльність із Польщі може створити там податкові, реєстраційні або соціальні зобов’язання.
- Податковий резидент Польщі декларує дохід від продажу акцій/ETF та віртуальних валют у формі PIT-38; для таких доходів польська податкова вказує ставку 19%.
- Відкриття компанії в Естонії, на Кіпрі чи в іншій країні не скасовує особистого резидентства власника та не звільняє його від перевірки правил КІК.
Чому українські інвестори відкривають міжнародні компанії
Доступні дані підтверджують зростання підприємницької активності українців в окремих країнах, але не дають підстав говорити про «масове» відкриття міжнародних компаній у всьому ЄС. За даними Польського економічного інституту на основі реєстру CEIDG, у 2025 році громадяни України здійснили в Польщі 31,4 тисячі реєстрацій одноосібної підприємницької діяльності (JDG) — 12% усіх нових реєстрацій цього типу. Це дані лише про Польщу та місцевий аналог ФОП, а не про всі міжнародні компанії в ЄС (PIE). Причини вибору закордонної структури можуть бути різними:
- доступ до банківської системи: окремі клієнти можуть проходити додаткові комплаєнс перевірки; їхній обсяг залежить від ризик-профілю, типу операцій і повноти документів, а не лише від громадянства;
- криптоактиви: податкові наслідки залежать від резидентства, виду операції, строку володіння та того, хто є власником активу. Компанія не означає автоматично нижчий податок;
- інвестиційний масштаб: для системних інвестицій у цінні папери, нерухомість, фонди або стартапи корпоративна структура може бути одним із варіантів, але її доцільність потрібно рахувати для конкретної моделі.
Культура інвестування: від заощаджень до структурованого портфеля
Ще десять років тому типовий українець із заощадженнями тримав гроші в доларах чи євро під матрацом або на депозиті в українському банку. Інвестування в акції NYSE або облігації ЄС було значно менш поширеним.Сьогодні ця картина кардинально інша. Серед українців, які живуть у ЄС, є інвестори з позиціями в міжнародних активах: ETF на американські індекси, нерухомість, криптоактиви та інвестиційні фонди. Це не спекулянти, як сказали б десять років тому, а люди, які свідомо збирають довгостроковий портфель.
В процесі вони стикаються з тим, що доступ до глобальних ринків у конкретних випадках може ускладнюватися. Обмеження приходять з кількох сторін одночасно:
- банківські рахунки можуть закривати або блокувати через нетипові для профілю клієнта транзакції;
- брокерські платформи можуть відмовляти у верифікації або вимагати додаткові документи;
платіжні системи можуть застосовувати додаткові рівні перевірки до операцій із підвищеним ризиком або недостатнім документальним підтвердженням.
Такі перевірки є частиною ризикоорієнтованого комплаєнсу: їхній обсяг залежить від профілю клієнта, операції та документів про походження коштів, а не автоматично від українського паспорта.
Мапа юрисдикцій: де відкривати компанію українському інвестору
Вибір юрисдикції — це не питання престижу, а не лише порівняння ставок. Потрібно враховувати умови пільгового режиму, місце фактичного управління, вимоги до присутності, звітність, вартість адміністрування, банківську інфраструктуру та наявність УУПО з Україною.
| Юрисдикція | Корпоративний податок (2026) | Плюси | Вимоги та ризики | Для кого може підходити |
| Естонія | 0% на нерозподілений прибуток; 22/78 від чистої суми розподілу | Відстрочення податку до розподілу, цифрове адміністрування | Управління з іншої країни може створити постійне представництво або подвійне резидентство | Бізнесу, який переважно реінвестує прибуток і має зрозумілу міжнародну модель |
| Мальта | Стандартна ставка 35%; повернення частини податку акціонеру можливе після розподілу й залежить від умов | Механізм повернення податку в передбачених законом випадках | Ефективні 5% не є автоматичною ставкою; структура складніша в адмініструванні | Зрілим структурам, які можуть підтримувати облік і професійний супровід |
| Литва | 17% стандартно; для окремих малих компаній — 0% у перші два податкові періоди й 7% надалі за дотримання умов | Знижений режим для компаній, які відповідають критеріям | Пільги залежать від доходу, строку діяльності та інших умов | Малому бізнесу з реальною операційною присутністю в Литві |
| Кіпр | 15% із 1 січня 2026 року | Зрозуміле корпоративне право, мережа податкових угод | Потрібно підтверджувати реальну присутність і місце ефективного управління | Міжнародному бізнесу, здатному створити реальну присутність на Кіпрі |
| Португалія | 19% стандартно у 2026 році | Доцільність для бізнесу з місцевими засновниками, командою чи клієнтами | Потрібно враховувати місцеві надбавки, зарплатні податки та витрати на адміністрування | Тим, хто фактично живе або веде діяльність у Португалії |
| ОАЕ (поза ЄС) | 9% на оподатковуваний дохід понад AED 375 000; для qualifying free zone person — 0% лише на qualifying income | Може бути доречною для реальної діяльності в регіоні | Пільга free zone має умови; юрисдикція поза ЄС і потребує substance | Бізнесу з операціями, клієнтами або управлінням у регіоні |
| Польща | 19% стандартно; 9% — для окремих малих або нових платників за встановлених умов і не для доходів від приросту капіталу | Зручність для власника, який уже живе, працює й керує бізнесом у Польщі | Місцеві облік, зарплатні податки та звітність; 9% доступні не всім | Підприємцям із реальною діяльністю та управлінням у Польщі |
Універсального фаворита немає: зазвичай найстійкішою є структура в країні, де власник може пояснити ділову мету компанії та підтвердити реальне управління й операційну присутність.
Де знаходиться “біла пляма” та як її побачити
Клієнти з криптоактивами, великими або нетиповими транзакціями чи складною структурою власності можуть отримувати від банків і платіжних установ додаткові запити. Це ризикоорієнтований процес, а не універсальна заборона для певної категорії клієнтів.
Банк може попросити схему власності, податкові декларації, договори, підтвердження Source of Wealth і Proof of Funds та пояснення економічної логіки операцій. Компанія не скасовує цих перевірок і в окремих випадках додає нові — щодо бенефіціарів, контрагентів і місця фактичної діяльності.
У ЄС немає універсального порогу €50 000, після якого для всіх виникає однаковий обов’язок. Правила декларування залежать від країни та категорії активів; в Іспанії, наприклад, цей поріг стосується окремих категорій закордонних активів у Modelo 720.
Що перевірити перед зміною резидентства або структури активів
1. Порахувати дні перебування в кожній країні та зафіксувати, де розташовані постійне житло, родина, робота, бізнес і основні економічні зв’язки.
2. Перевірити критерії резидентства за внутрішнім законодавством обох країн, а за наявності подвійного статусу — послідовно застосувати УУПО.
3. Скласти перелік доходів і активів: нерухомість, український бізнес, банківські рахунки, ETF/акції, дивіденди, криптоактиви та частки в іноземних компаніях.
4. Порівняти особисте володіння і компанію за повним навантаженням: корпоративний податок, виплата дивідендів або зарплати, звітність, бухгалтерія й банківські витрати.
5. Визначити, де компанією фактично керують і чи не виникає в країні проживання постійне представництво або подвійне резидентство.
6. Якщо власник залишається податковим резидентом України, окремо перевірити повідомлення та звітність за правилами КІК.
7. До великої транзакції зібрати документи про походження коштів і активів, податкові декларації, договори та виписки.
Іноземна компанія має відповідати реальній бізнес-моделі, а не замінювати аналіз особистого податкового резидентства.
Ключова статистика:
· 6,5 млн українців за кордоном станом на 2025 рік (УВКБ ООН, 2025);
· +89% нових компаній, заснованих українцями в ЄС, порівняно з 2021 роком (Eurostat, 2024);
· +120% зростання в Польщі — найвищий показник серед країн ЄС (GUS Poland, 2024);
· 47% — максимальна ставка прибуткового податку для фізичних осіб в Іспанії;
· 0% — ставка корпоративного податку в Естонії до моменту розподілу прибутку;
· €50 000 — поріг декларування закордонних активів для фізичних осіб в Іспанії (Modelo 720);
· +34% — зростання міждержавних податкових суперечок щодо резидентства після 2022 року (ОЕСР, 2024);
· $310 млрд+ — капіталізація ринку стейблкоїнів (жовтень 2025, DeFiLlama);
· 183 дні — стандартний поріг резидентства в більшості країн ЄС.
Читайте також
