Протягом кількох місяців мають завершити роботу над фінальними правками і нормами до закону про легалізацію криптоактивів в Україні.
Відтак, восени законопроєкт має розглянути парламент і з 1 січня 2027 року ринок криптоактивів з оподаткуванням має повноцінно запрацювати.
Про цей йшлося під час дискусії на профільному заході Incrypted Conference у Києві 13 червня.
З моменту прийняття законопроєкту в першому читанні минулої осені опрацювали вже близько 2000 тисяч правок і залишилось узгодити лише норми стосовно арешту та вилучення активів. Додатково фіналізується розподіл повноважень контролюючих органів:
- головним органом контролю буде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)
- паралельно частина повноважень буде в НБУ
- фактично, токени електронних грошей [EMT] будуть зоною відповідальності Нацбанку, а усе інше – НКЦПФР.
Сподівання про найближчий розгляд в парламенті і вступ в дію з 1 січня висловив саме голова НКЦПФР Олексій Семенюк та профільний народний депутат Ярослав Железняк.
Водночас значно скептично оцінив перспективи юрист проєктного офісу з питань розвитку цифрової економіки України при Мінцифрі Дмитро Миколаєвський. Його скептицизм ґрунтувався на неодноразових безрезультативних попередніх обіцянках впровадити легалізацію криптовалют.
Попри неодноразові зміни потенційних ставок податків, найчастіше лунає формат пільгових ставок в перший рік:
- в перший рік дії закону податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 5% + 5% військовий збір
- надалі стандартна ставка 18% ПДФО і 5% військовий збір
Податок нараховуватиметься лише на прибуток від продажу криптовалюти – тобто на різницю між ціною придбання і ціною продажу.
Чому зволікали з ухваленням законопроєкту про легалізацію криптоактивів
Як пояснив Ярослав Железняк – народний депутат і заступник голови парламентського комітету з питань податкової політики, прийняття закону фактично розблоковано завдяки зміні керівництва НКЦПФР. Комісію в січні очолив Олексій Семенюк.
Понад де, Железняк публічно озвучив, що раніше головним противником легалізації був голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Раніше Железняк вже розповідав, що торік законопроєкт зняли з розгляду на вимогу з Офісу президента.
Після ж звільнення Єрмака наприкінці минулого року послабились позиції тодішнього керівника НКЦПФР Руслана Магомедова, якого відносили саме до сфери впливу Єрмака. Магомедов також активно виступав проти підтримки законопроєкту в нинішньому форматі.
Відтак, звільнення Єрмака призвело до зміни керівництва НКЦПФР і розблокування роботи над законопроєктом.
Читайте також
