Колишні власники Sense Bank, серед яких російський олігарх Михайло Фрідман, намагаються стягнути з України понад $1 млрд через міжнародний арбітраж. Нові викриття НАБУ щодо неформального контролю над націоналізованим банком можуть посилити позицію позивачів у цій справі, пише “Бабель”.
У грудні 2023 року люксембурзька компанія ABH Holdings, акціонерами якої є Фрідман та його партнери, подала позов проти України до Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID). Компанія оскаржує націоналізацію Sense Bank та вимагає компенсації понад $1 млрд.
Сторона Фрідмана стверджує, що Україна нібито ухвалила законодавчі зміни спеціально для націоналізації Sense Bank. Позивачі також намагаються довести, що після переходу банку у державну власність ним могли неформально керувати представники української влади та використовувати його у корупційних схемах.
Нові дані можуть зіграти на користь Фрідмана
На думку авторів матеріалу “Бабеля”, саме останні викриття НАБУ можуть посилити цю частину позиції колишніх власників банку.
У серпні НАБУ оприлюднило записи розмов заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. З них випливає, що після націоналізації Sense Bank неформальний контроль над ним міг перейти від бізнесмена Тимура Міндіча до представників Офісу президента.
За словами Мудрої, керівництво банку нібито намагалися шантажувати двоє людей – “Давид” та неназваний голова парламентського комітету. Після цього менеджери банку звернулися до Міндіча, а він попросив високопосадовців ОП “доглянути” за установою.
Згодом представники Офісу президента провели зустріч із керівництвом банку, після якої, за версією слідства, менеджери погодилися виконувати певні “прохання”. Зокрема, йдеться про допомогу з переказом частини застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Фігуранти узгодили з представниками Sense Bank “вікно” на час платежу – на це “вікно” фінмоніторинг ставили на паузу або переводили на інший сервіс
Якщо ці матеріали долучать до арбітражної справи, сторона Фрідмана зможе використати їх як нові докази на підтвердження своєї версії щодо використання банку після націоналізації.
Чи зможе Фрідман виграти справу
Водночас самі викриття не означають автоматичної перемоги колишніх власників Sense Bank. Ключовим для арбітражу залишається питання, чи була націоналізація у 2023 році незаконною або спеціально спрямованою проти конкретного банку.
Українська сторона може посилатися на те, що рішення про націоналізацію ухвалювали не спеціально під Sense Bank. Закон 2022 року передбачав можливість націоналізації системно важливих банків у разі виникнення відповідних ризиків, зокрема через санкції проти їхніх власників.
Крім того, перед націоналізацією Sense Bank не пройшов стрес-тест НБУ. Регулятор виявив проблеми з оцінкою капіталу та фінансовими перспективами банку, а санкції проти його власників продовжували розширюватися.
Тому Україна не перебуває у наперед програшній позиції. Водночас нові дані про можливий неформальний контроль над банком можуть ускладнити позицію держави та стати аргументом для сторони Фрідмана.
Слухання в міжнародному арбітражі мають розпочатися 30 листопада 2026 року. До цього сторона колишніх власників ще може намагатися долучити до справи нові матеріали, зокрема дані НАБУ щодо подій навколо Sense Bank.
Читайте також
