Щоразу, коли клієнт отримує запит щодо фінансового моніторингу, ми в банках і фінкомпаніях чуємо приблизно одне й те саме: «Знову ці ваші перевірки, що за бюрократія».
Я добре відчуваю це роздратування і розумію таку реакцію. Справді розумію. Але фінансовий моніторинг – це не про підозру до вас особисто. Це про захист нас усіх.
Що таке фінансовий моніторинг – без занудства
Уявіть систему водопостачання міста. Є величезна мережа труб, через які щодня проходять мільйони літрів води. І є система фільтрів, яка виловлює все зайве – бактерії, забруднення, сторонні домішки.
Фінансовий моніторинг – це та сама система фільтрів, тільки для грошових потоків. Щоправда, відповідальність може бути іноді трохи більша.
Через нас щодня проходять сотні мільйонів гривень. Більшість із них – це зарплати, оплати за товари, перекази між родичами, бізнес-розрахунки. Але іноді в цьому потоці з’являється «забруднення» – кошти від незаконної діяльності, фінансування тероризму, рахунки, які оформлюють на інших людей, щоб приховати справжніх власників..
Наша задача: знайти ці «домішки» і не пропустити їх далі. Бо для держави це – захист економіки, виконання міжнародних зобов’язань і доступ до глобальних ринків.
Без цієї системи Україна ризикує отримати ярлик «сіра зона» і втратити шанс на євроінтеграцію.
Але ж тільки одиниці спійманих – навіщо витрачати стільки ресурсів?
Це питання я чую часто. І відповідь на нього некомфортна, але чесна. Дійсно, з кожних 100 гривень, виявлених як підозрілі, до державного бюджету через стягнення повертається лише 3 гривні. Три відсотки. Звучить як провал, правда?
Але насправді ні.
- По-перше, це означає, що система виявляє значно більше, ніж потім доходить до суду; і причина не в тому, що моніторинг поганий, а в тому, що правозастосовна ланка ще не доросла до рівня виявлення
- По-друге, ефект відлякування – реальний. Коли злочинці знають, що їхні схеми будуть виявлені, вони або йдуть в інші юрисдикції, або взагалі відмовляються від певних методів
- По-третє, альтернатива – не вкладати в систему – значно дорожча. Бо без неї ми не можемо мати ані SEPA-інтеграцію, ані доступ до міжнародних ринків, ані серйозних іноземних інвесторів.
Три головні помилки клієнтів в частині фінмону
Фінансовий моніторинг стосується як приватних, так і бізнес-клієнтів. За роки роботи я виділила три типові помилки у взаємодії з фінансовим моніторингом – вони стосуються всіх типів клієнтів, але для підприємців вони, звісно, болючіші.
Помилка перша: «Я маленький, мене не помітять»
Помітять.
Бо ми дивимося не тільки на суму, а на поведінку. Навіть невеликі операції можуть викликати питання, якщо вони не відповідають профілю клієнта або заявленим видам діяльності. Поріг 400 тисяч гривень існує, але він не означає, що операції нижче цієї суми поза увагою.
Якщо поведінка нетипова, система її помітить.
Помилка друга: «Можна не відповідати на запит, нічого страшного».
Це найдорожча помилка.
Коли клієнт ігнорує запит, ми зобов’язані відмовити йому в обслуговуванні. І клієнт потім не розуміє: «Я просто не відповів на якийсь лист, а тепер не можу користуватися рахунком?»
Саме так. Не відповісти на запит означає підтвердити порушення. Дайте елементарні документи: договори з постачальниками, акти виконаних робіт, джерела походження коштів. Для легального бізнесу це не складно.
Це не забаганка банків чи фінкомпанії, це вимога законодавства і практика цивілізованого світу.
Помилка третя: «Мої КВЕДи не відповідають тому, що я реально роблю»
Це класична пастка.
Підприємець колись зареєстрував одні види діяльності, а потім змінив профіль бізнесу, але не оновив дані. І раптом виявляється, що обороти не відповідають задекларованій діяльності.
Для нас це – автоматичний сигнал на вивчення. Не тому, що ми підозрюємо вас у злочині. А, тому що картинка не складається.
Дропи: наш головний виклик
Якщо говорити відверто про те, що зараз найскладніше для кожного банку і фінкомпанії – це дропи та шахрайські схеми. І тут я скажу неприємну правду: шахраї на 2-3 кроки попереду від нас. Коли ми впроваджуємо нові системи захисту, вони вже знайшли спосіб їх обійти. Це не привід здаватися, це привід не зупинятися.
Ми використовуємо ШІ для виявлення підозрілих паттернів, будуємо антифрод-системи, навчаємо людей. Але це гонитва, яка ніколи не закінчиться. Важливо розуміти: ми як фінансова установа бачимо лише частину схеми. Організатори злочинних схем – поза нашою видимістю. Їх мають знаходити правоохоронці.
Наша роль – не пропустити підозрілу операцію далі і повідомити куди треба.
Фінансовий моніторинг майбутнього: невидимий партнер
Як я бачу розвиток цієї сфери в перспективі 3-5 років?
- Технологічніше. Автоматизація – це вже не перевага, а базова умова. Без неї неможливо обробляти мільйони операцій і при цьому знаходити ті кілька підозрілих
- Людяніше для клієнтів. Хороший клієнт, який працює в легальному полі, взагалі не має відчувати тертя від фінансового моніторингу. Ми рухаємося до моделі, де запит – це зручна форма в застосунку, а не страшний лист з печаткою
- Суворіше регуляторно. Ілюзій тут немає. Ми йдемо в ЄС, і вимоги будуть зростати. SEPA-інтеграція, новий закон про віртуальні активи, реєстр трастів – все це нові вимоги, які стосуватимуться і бізнесу, і нас
- Більш партнерське. Наша мета – стати невидимим партнером для бізнесу. Ми захищаємо і клієнтів, і економіку. І чим краще клієнти це розуміють, тим менше конфліктів і тим ефективніша система в цілому.
Фінансовий моніторинг – це не каральний механізм і не інструмент тиску. Це система, яка дозволяє нам усім грати за чесними правилами. І чим більше учасників ринку це розуміють, тим ефективніша стає система. А значить – тим безпечніше для нас усіх. Бо це про потрійний виграш – клієнту, фінустанови, держави.
Читайте також
