Ви вносите гроші на рахунок або робите значний переказ – і раптом банк блокує транзакцію та починає запитувати вас про те, звідки ви їх отримали й на що плануєте витратити. Чому так відбувається та чи може банк взагалі заблокувати ваш рахунок, якщо не зможете пояснити, звідки взяли кошти? У цій статті ми розповімо, що таке фінансовий моніторинг, як він працює в Україні, як банки перевіряють вашу фінансову активність та як уникнути неприємних ситуацій із блокуванням картки або рахунку.
Фінансовий моніторинг – це діяльність, спрямована на виявлення та запобігання незаконним фінансовим операціям. Він стосується будь-яких фінансових операцій, які проводять не тільки юридичні особи та ФОП, а й звичайні громадяни, які не мають власного бізнесу.
Нові правила фінмоніторингу від НБУ
Національний банк України (НБУ) відповідає за фінансовий моніторинг. Він встановлює правила для інших суб’єктів ринку і контролює їхнє дотримання банками. Банки та фінансові установи зі свого боку стежать за грошовими рахунками своїх клієнтів, щоб визначити, чи не порушують вони закони. Таким чином, вони мають право запитувати у клієнтів додаткову інформацію, наприклад, про походження коштів, податкові декларації, сплачені податки та характер фінансової діяльності.
З вересня 2023 року діють нові вимоги щодо здійснення банками фінансового моніторингу, які можуть вплинути на користування банківськими послугами. Вони мають на меті підвищувати результативність заходів із фінмоніторингу та знижувати ризики відмивання коштів і/або фінансування тероризму та іншої незаконної діяльності.
Читай КОШТ у Telegram: оперативно про курс, кешбек, важливі правила
Підписатися
Відтак новими вимогами є:
- Обов’язок банків перевіряти, чи не перевищують клієнти встановлені для них ліміти на фінансові операції.
Ця вимога не поширюється на звичайні фінансові операції, які мають раціональне обґрунтування. Наприклад, якщо клієнт банку щомісяця отримує зарплату на свою картку, банк не буде перевіряти його рахунок, навіть якщо він отримає зарплату на суму, яка перевищує встановлений ліміт. Однак, якщо він після багаторічних дрібних витрат здійснить раптову велику операцію, банк може заблокувати таку картку для перевірки (наприклад, переказ 100 000 гривень на рахунок іншої людини).
- Доповнений перелік індикаторів підозрілості, що стосуються фінансових операцій клієнта.
До “підозрілих” належать операції, які:
- перевищують максимальну суму операцій, заявлену клієнтом;
- не відповідають звичним фінансовим операціям клієнта.
Наприклад, якщо клієнт під час відкриття банківського рахунку заявляє, що його максимальна сума операцій становить 100 000 гривень, а він здійснює дві операції на суму 200 000 гривень на місяць, це може бути підозрілою операцією. Або, якщо клієнт зазвичай отримує зарплату розміром 15 000 гривень, а він раптом отримує переказ на суму 100 000 гривень від невідомої особи, це також може бути підозрілою операцією.
Банки можуть заблокувати рахунок клієнта, щоб перевірити, чи є ця операція законною.
Які суми переказів підлягають фінмоніторингу
Законодавство щодо фінансового моніторингу встановлює, що фінансові операції, розмір яких дорівнює чи перевищує 400 тис. грн, обов’язково підлягають моніторингу. Цей розмір є лише одним критерієм. Банки також вивчають історію операцій по рахунках, навіть якщо вони не перевищують порогову суму.
Варто нагадати, що з 1 серпня 2023 року навіть мінімальні перекази, які менші за 5 тисяч гривень, підлягають ідентифікації особи. Це означає, що перед тим, як здійснити будь-який грошовий переказ, необхідно підтвердити свою особу. Якщо операція відбуватиметься через термінал самообслуговування, платник має ввести свій номер телефону на екрані. На цей номер буде надіслано одноразовий пароль. Після чого потрібно ввести його на екрані термінала й отримати квитанцію про операцію.
Критерії ризику та наслідки фінмоніторингу
Банки мають право досліджувати фінансову активність осіб, які ведуть бізнес через свої особисті рахунки, навіть якщо їхні операції не досягають порогової суми.
Наприклад, банк може запитати клієнта про джерела та цілі грошових надходжень, які схожі на доходи від підприємництва, якщо він вважає, що клієнт приховує свою підприємницьку діяльність. Також підозрілим може здатися сценарій зняття великих сум готівкових коштів із рахунків, оскільки такі клієнти можуть використовувати свої рахунки для відмивання грошей або іншої незаконної діяльності.
До того ж якщо банк виявить підозрілу операцію, то може повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи або заблокувати такі кошти. Однак він не передасть податковій службі дані про всі транзакції громадян, якщо суд не ухвалив таке рішення.
Банк може дати Держфінмоніторингу інформацію про клієнтів із неприйнятно високим ризиком порушення законодавства. Він також може відмовитися обслуговувати таких клієнтів.
Як не потрапити під фінмоніторинг банку
Картки можуть заблокувати з різних причин, наприклад, через несвоєчасну ідентифікацію, арешт рахунку на вимогу виконавчої служби (заборговані аліменти, прострочені штрафи, невиконання судових рішень) або ухилення від мобілізації.
Для того, щоб картку не заблокували перед значним переказом коштів, потрібно підготувати документи, що підтверджують законність доходів, і надіслати їх банку. Це можуть бути:
- документи про оплату праці, призи, премії або гонорари;
- договір, про отримання кредиту або про виплачені відсотки з депозиту;
- виписки з рахунків інших банків;
- довідки з державних податкових органів;
- копії документів, що підтверджують джерела доходів родичів.
Якщо ж банк запитує про фінансову активність клієнта, то варто оперативно та детально надати відповідь. Не потрібно приховувати доходи, якщо вони отримані в Україні. Немає нічого незаконного в тому, щоб заробляти на продажу товарів, наданні фріланс-послуг або одержанні гонорарів. Головне – вчасно та в повному обсязі сплачувати податки.
Для постійних клієнтів банк вже розуміє походження коштів з огляду на попередню фінансову активність клієнта. Тож прискіплива увага може бути до нових клієнтів. Запитання від банку можуть стосуватися окремих транзакцій, які викликали його зацікавлення, походження коштів, залучений у них, та учасників цих операцій.
У воєнний час банки не мають вимагати пояснення, звідки коштів для таких операцій:
- зарахування на рахунки ЗСУ для надання допомоги;
- зарахування на рахунок Мінсоцполітики для благодійної допомоги;
- зарахування на рахунки українських банків для придбання військових облігацій.
Однак неодноразово були випадки, коли ПриватБанк, Ощадбанк чи monobank блокували картки волонтерів, які збирали гроші для допомоги ЗСУ. Нагадаємо, що не зареєстровані волонтери мають сплачувати податки за свою благодійну діяльність.
Законодавство
Фінансовий моніторинг регулюється законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» та постановою Кабінету Міністрів щодо цього закону, прийняту у 2023 році.
Корисний текст? Подякуйте редакції 18 гривнями на каву
Читайте також: