Уряд відмовився від підвищення податків при купівлі нових авто, банківських метелів та ювелірних виробів, при продажу квартир тощо.
Запровадження додаткових зборів планувалось ще липневим законопроєктом, який схвалив Кабінет міністрів. Законопроєкт передбачав підвищення податків в низці сфер для додаткового залучення коштів на фінансування оборони.
Серед іншого, для ФОП планувалося запровадити військовий збір. Для першої, другої та четвертої груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (сумарно – 800 грн на місяць). Для ФОП третьої групи у розмірі 1% від доходу (сумарно сплачуватимуть 6% від доходу: 5% – єдиний податок, 1% – військовий збір).
Також передбачалося встановити військовий збір з деяких операцій:
- 5% від вартості банківських металів
- 30% від вартості ювелірних виробів
- 15% від вартості нових легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (крім випадків забезпечення такими автомобілями осіб з інвалідністю)
- 5% від доходу з продажу нерухомості фізичними особами, які протягом року продали один об’єкт нерухомості
- 5% від тарифу за користування мобільним зв’язком.
Втім, після обговорень від цих норм запровадження зборів з деяких операцій відмовилися, а додатковий військовий збір буде запроваджено лише на період воєнного стану.
При цьому, залишається норма про збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5% для всіх фізичних осіб. Для прикладу, цей податок сплачується з будь-якого доходу разом з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) – навіть доходів за депозитами, банківських кешбеків чи заробітної плати.
Зауважимо, що відповідний законопроєкт №11416 лише зареєстрували в парламенті і його навіть не почали розглядати в першому читанні. Зміни до нього вносять в результаті широкого обговорення з бізнесом та іншими зацікавленими сторонами. Окрім вищевказаних податків також планується запровадження 50% на прибуток банків, підвищення ПДВ для юридичних осіб і т. д. і т. п.
Якщо в першому читанні його підтримають, до другого читання в законопроєкт депутати мають право внести власні правки, які також мають розглянутися у профільному комітеті Верховної ради. Вже потім із рекомендаціями комітету законопроєкт винесуть на голосування в другому читанні та в цілому.
Якщо в другому читанні та в цілому законопроєкт підтримають, то його має підписати президент і лише потім він набуде чинності.
На практиці, від моменту затвердження законопроєкту Кабінетом міністрів і до набуття ним чинності після успішного голосування у Верховній раді, пройде щонайменше пів року.
Також за темою: