Які працівники захищені від звільнення під час воєнного стану

Багато компаній та держпідприємств нині змушені звільняти своїх працівників через повномасштабну війну. Але чи знаєте ви, що деякі працівники мають гарантований захист від звільнення під час воєнного стану? І якщо ви належите до них, то як захистити свої права в разі раптового звільнення? У цьому матеріалі ми розповімо вам про те, хто має право на такий захист і як його забезпечити.

Усі працівники, які підлягають скороченню і були проінформовані про це заздалегідь, але не мають нових вакансій, можуть продовжувати працювати і протягом мінімум 2 місяців отримувати свою зарплатню. Також керівництво має виплатити їм  вихідну компенсацію не менше середнього місячного доходу.

Якщо фахівці не хочуть відпрацьовувати двомісячний строк у зв’язку зі скороченням штату, то вони можуть написати заяву про звільнення за власним бажанням і піти з компанії раніше.

Важливо: роботодавець не має права звільнити працівників, які перебувають у стані тимчасової непрацездатності або у відпустці, за будь-якої причини. Єдиний виняток: якщо працівники не з’являються на роботу більше чотирьох місяців поспіль.

Які права мають працівники в умовах воєнного стану

Згідно із Законом “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, деякі категорії працівників не можуть бути звільнені без їхньої згоди. Це означає, що роботодавець не має права розірвати трудовий договір з ними без поважних підстав. До цих категорій належать:

1. Вагітні жінки;
2. Жінки, які мають дитину до трьох (або до шести, якщо дитина потребує догляду) рокiв;
3. Одинокі матері та батьки, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Працівники, які служать в армії або територіальній обороні, мають право на збереження свого місця роботи, посади та середнього заробітку до повернення зі служби. Це стосується як тих, хто викликаний на службу за різними підставами, так і тих, хто служить за контрактом, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Працівники, які отримали поранення (або інші ушкодження здоров’я) під час служби або потрапили у полон чи визнані безвісно відсутніми, також мають право на збереження свого місця роботи, посади та середнього заробітку. Такі гарантії також поширюються на добровольців територіальної оборони, які уклали відповідний контракт. 

Якщо працівників звільнили без їхньої згоди, вони мають право оскаржити це рішення в суді та вимагати поновлення на роботі або компенсації за незаконне звільнення. Як це зробити, пояснюємо в кінці матеріалу.

Хто має переважне право на роботу у разі скорочення штату

Крiм того, є також працiвники з переважним правом залишатися на роботi у разi скорочення штату. До них належать:

1. Ті, хто має вищу кваліфікацію та продуктивність. Оскільки вони володіють необхідними знаннями, навичками та досвідом для виконання своїх обов’язків на високому рівні та ефективно використовують свій робочий час;
2. Сімейні люди, які мають двоє або більше утриманців. Вони несуть фінансову відповідальність за своїх дружин (чоловіків), дітей, батьків або інших родичів, яким потрібна їхня допомога;
3. Працівники, які мають тривалий безперервний стаж роботи в компанії. Це означає, що вони присвятили багато років свого життя цьому підприємству, тому мають перевагу;
4. Працівники, які навчаються без відриву від виробництва. У разі, якщо вони одночасно працюють та отримують освіту (професійну, середню спеціальну або вищу) з метою покращення своїх кваліфікаційних характеристик;
5. Автори винаходів та раціоналізаторських пропозицій. Це означає, що вони зробили значний внесок у розвиток компанії;
6. Працівники, які отримали інвалідність або професійне захворювання на цьому підприємство. Це означає, що вони постраждали внаслідок своєї роботи та потребують особливого ставлення та соціальної підтримки;
7. Учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
8. Працевлаштованих, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку. Вони мають право на гарантоване завершення своєї трудової діяльності та отримання пенсії.

Таким чином, якщо працівники належать до однієї з цих категорій працівників, вони мають переважне право залишитися на роботі під час скорочення штату. Втім, у разі звільнення без поважних підстав вони можуть оскаржити це рішення в судовому порядку та вимагати компенсації від роботодавця.

Як оскаржити рішення про скорочення у суді

Для оскарження рішення про звільнення необхідно звернутися до суду. Це єдиний можливий варіант. Якщо працівники хочуть оскаржити звільнення у зв’язку зі скороченням штату, їм потрібно дотримуватися такого порядку дій:

1. Подати позов до районного, міського чи міськрайонного суду протягом місяця з дня отримання трудової книжки або копії наказу про звільнення. Позов може стосуватися як повернення на роботу, так і отримання заробітної плати, що не була виплачена, а також відшкодування за примусову відсутність на роботі (період із моменту звільнення до рішення суду)

2. Надати до позовної заяви екземпляр індивідуального трудового договору та довідку про розмір зарплатні, а також копію наказів (розпоряджень) роботодавця про прийом, звільнення або накладення на працівника дисциплінарного стягнення, та будь-які інші документи і докази неправомірного звільнення.

3. Довести, що роботодавець порушив законодавчі вимоги щодо звільнення, як-от:

• не попередив працівника про звільнення за два місяці;
• не запропонував працівнику іншу роботу на тому ж підприємстві, яку він міг би виконувати за своєю освітою, кваліфікацією, досвідом тощо;
• не врахував його переважне право на залишення на роботі (якщо працівник належить до однієї з категорій, яким надано таке право).

4. Запросити свідків, які можуть підтвердити позицію працівника.

5. Вимагати поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також можна звернутися за допомогою до профспілок або інших організацій захисту прав працівників. Вони можуть надати юридичну консультацію, представництво в суді або іншу підтримку.

Правова допомога

• Кодекс Законів про Працю (КЗпП) – визначає правові засади місць роботи та трудових відносин.
• Закон про трудові відносини в умовах воєнного стану – особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні.
• Стаття 40 КЗпП – розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
• Стаття 41 КЗпП – додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Читайте також:

• Особливості нових підстав для звільнення під час війни
• Як звільнитися за власним бажанням та за угодою сторін
• Як отримати допомогу по безробіттю: покрокова інструкція

d.pr.tess