У світі, де фінансовий ринок постійно змінюється, з’являється все більше фахівців, готових допомогти впоратися з цим хаосом: фінансові радники, консультанти, експерти з інвестицій. Та поки що ці професії не надто популярні в Україні, і мало хто розуміє, кому й навіщо вони потрібні.
КОШТ звернувся до фахівця, щоб з’ясувати, що криється за професією фінансового радника і де межа між фінансовою порадою та психологічною підтримкою. Своїм досвідом і думками для цього матеріалу поділився Юрій Міленін, фінансовий радник компанії з управління особистими фінансами “Brave capital”.
За словами експерта, такі фахівці можуть бути корисними не тільки тим, хто має великі заощадження або займається інвестиціями. Вони допомагають і тим, хто тільки починає свій шлях до фінансової стабільності. Наприклад, найманим працівникам, які хочуть навчитися краще керувати своїми грошима.
Хто є хто: фінансовий консультант, радник й інвестиційний радник
Фінансовий ринок пропонує різні види фахівців, які можуть допомогти керувати вашими грошима. Однак не всі розуміють, у чому різниця між фінансовим консультантом, радником і інвестиційним радником.
Фінансовий радник — це незалежний спеціаліст, який допомагає з розробкою фінансової стратегії, плануванням, управлінням заощадженнями та інвестиціями. Радник не керує вашими активами, але може допомогти підібрати інвестиційні інструменти та створити фінансовий план для досягнення ваших цілей. Він працює довгостроково, супроводжуючи клієнта в процесі реалізації плану та коригуючи стратегію при зміні життєвих обставин.
Існують різні спеціалізації таких фахівців. Хтось береться за побутові завдання (накопичення грошей, закриття боргів), а хтось розв’язує складні питання (оптимізація податків, управління великим капіталом). Чим складніший запит, тим більш досвідчений радник потрібен клієнту. Обираючи такого експерта, важливо дізнатися, на чому спеціалізується потенційний фахівець.
Також існують фінансові консультанти. Вони зазвичай працюють на певні компанії та пропонують їх же продукти або інструменти. Їхні консультації часто безплатні. Але тут може виникнути конфлікт інтересів, оскільки консультант зацікавлений у продажі продуктів своєї компанії, навіть якщо вони не завжди є найкращим варіантом для клієнта. Консультант не завжди може порекомендувати інструмент від іншої компанії, навіть якшо він більше підходить для потреб клієнта.
А інвестиційні радники займаються лише вкладеннями: глибоко аналізують ринки, стежать за звітами компаній і будують інвестиційні стратегії. Якщо клієнт хоче повністю делегувати процес активного управління портфелем, саме інвестиційний радник або портфельний управитель займається купівлею-продажем активів, відстежує зміни на ринку та адаптує інвестиційний портфель залежно від поточної ситуації. Інвестиційний радник працює з конкретними рішеннями, вже узгодженими з клієнтом і його фінансовим радником.
Кому варто звертатися до такого фахівця?
Порад щодо грошей потребують не тільки самозайняті люди, а й наймані працівники. Та поки що більшість клієнтів таких експертів в Україні – це IT-спеціалісти та інші представники високооплачуваних професій. Фінансовий радник Юрій Міленін пояснює це тим, що такі люди закривають свої базові потреби й мають додаткові кошти, які потрібно зберегти або примножити.
Також до фінансового радника часто звертаються сімʼї з дітьми: “Родини хочуть створити капітал, щоб у майбутньому молоде покоління могло обрати місце для навчання або мати стартовий капітал для купівлі нерухомості”.
“Тригерами” для звернення при цьому можуть бути важливі життєві зміни або кризи. Великий запит зʼявився, коли почалося повномасштабне вторгнення: люди зрозуміли, що треба рятувати фінанси. Старі інструменти вже не працюють. “Наприклад, до війни люди інвестували у валюту або нерухомість, бо це було зрозуміло. Але після початку війни стало ясно, що ці інструменти вже не є настільки надійними, і потрібно шукати нові можливості, щоб зберегти капітал”, – каже експерт.
Що чекати від візиту до фінансового радника?
Консультації часто розпочинаються з діагностики ситуації клієнта. “Це схоже на перший візит до лікаря, де збирається анамнез, тільки в цьому випадку це фінансовий аналіз” – каже експерт. Зазвичай, клієнт разом із радником розписує всі доходи й видатки у спеціальній таблиці.
Як і до психолога, клієнти можуть прийти до фінансового радника без чіткого запиту. Тоді вже під час розмови професіонал допомагає знайти конкретні проблеми. Це перший етап роботи з таким фахівцем. Далі існують різні формати співпраці. Наприклад, є два основні варіанти роботи з фінансовим радником:
- Перший – складання фінансового плану. Цей процес зазвичай займає півтора-два місяці й охоплює кілька консультацій, де разом з клієнтом розробляється детальний план дій. Після завершення клієнт отримує чітку стратегію для досягнення своїх цілей.
- Другий – річний супровід. Фінансовий радник контролює виконання плану, вносить коригування (за необхідності) та підтримує клієнта на шляху до досягнення мети. Також фахівець адаптує процес під потреби та можливості клієнта, щоб той досягнув результатів комфортно та ефективно.
“Якщо клієнту важко з певними кроками, я допомагаю знайти рішення, щоб йому було комфортніше йти до своєї фінансової цілі. Це можуть бути рекомендації щодо оптимізації витрат, автоматизації процесів заощадження або психологічна підтримка, щоб подолати страхи чи упередження”, – каже Юрій Міленін. Оплата в такому разі фіксована і не прив’язана до кількості консультацій.
Деякі фінансові радники також пропонують формат комісійної оплати (коли фахівець отримує частку від прибутку або управління активами).
Виникає логічне питання: чи фінансові консультації матимуть вигляд відчитування за імпульсивні покупки чи аналіз кожної витрати? Зазвичай – ні. Радник справді може дати завдання звернути увагу на те, як і скільки грошей людина виділяє на ту чи ту статтю витрат: “Якщо, наприклад, у людини є проблема з імпульсивними витратами, ми можемо допомогти налаштувати систему, яка ускладнює ці витрати. Наприклад, частина зарплати може автоматично розподілятися на різні рахунки: один для поточних витрат, інший для заощаджень. Це допомагає уникати спокуси швидко витрачати гроші на емоціях”.
“Загалом фінансове планування не повинно бути жорстким і позбавляти людину радощів сьогодення. Це не про економію як відмову від всього. Це про баланс, де людина живе тут і зараз, але турбується про своє майбутнє”, – каже Юрій Міленін.
Читай про курс, сервіси банків, важливі правила у Telegram
Підписатися
Фінансовий радник чи психотерапевт: як обрати фахівця і не помилитися?
“Фінансовий радник свого роду теж психотерапевт у сфері грошей”, – вважає Юрій Міленін. Але якщо фінансові проблеми переважно супроводжуються емоційними труднощами, справді має сенс поєднати роботу з фінансовим радником і з психотерапевтом: “У ситуаціях, коли людина постійно витрачає гроші для зняття стресу або поліпшення настрою, допомога психотерапевта також може бути корисною. У такому разі фінансовий радник зі свого боку може допомогти побудувати систему контролю та запропонувати практичні інструменти, які зроблять процес витрат більш усвідомленим та допоможуть уникнути імпульсивних покупок. А психолог – попрацює зі ставленням до цього”.
Як і психолог, такий фахівець підтримує клієнта на шляху до мети, допомагаючи контролювати емоції, управляти ризиками та зосереджуватися на кроках, які ведуть до успіху. Однак на цьому робота не закінчується. Тому для фінансового радника важливі економічні знання й аналітичні здібності. Він має бути фахівцем з управління фінансами, щоб вміти розробити план, прорахувати дохід, витрати, заощадження та інвестиції. Також добре, якщо фінансовий радник має власний досвід інвестування.
Варто зазначити, що нині в Україні немає суворого регулювання або стандартів для роботи фінансових радників. Щоб стати таким фахівцем в нашій країні, достатньо здобути класичну освіту в галузі фінансів, економіки та інвестицій в університеті. Тому варто уважно ознайомлюватися з досвідом фахівця.
А ось у світі є чіткі міжнародні програми кваліфікацій фінансових радників:
- CFA (Chartered Financial Analyst) — це одна з найвідоміших кваліфікацій, яка охоплює інвестиційний аналіз, управління активами та портфельними інвестиціями.
- CFP (Certified Financial Planner) — сертифікація для тих, хто прагне стати фінансовим планувальником. Вона охоплює широке коло тем, від планування пенсії до управління податками.
- FRM (Financial Risk Manager) — спеціалізується на управлінні фінансовими ризиками, що є корисним для радників, які працюють із ризикованими активами.
Корисний текст? Докиньте редакції 33 гривні на вино
Читайте також: