Україна може зіткнутися не з дефіцитом пального, а з кризою паливного ритейлу через регулярні російські атаки на автозаправні станції. Таку думку висловив паливний експерт та засновник транспортної компанії Prime Дмитро Льоушкін.
За його словами, головна загроза полягає не у нестачі пального, а у поступовому знищенні мережі АЗС:
“У нас в країні близько 5000 АЗС, з яких половина знаходиться в потенційно небезпечних районах на сьогодні, а надалі і всі АЗС можуть опинитися в небезпечних районах”.
Льоушкін зазначає, що через постійні обстріли бізнесу дедалі важче відновлювати пошкоджені об’єкти, а працівники все менше готові працювати на АЗС у небезпечних районах. У багатьох регіонах частина заправок уже відмовилася від цілодобового режиму роботи.
На думку експерта, без змін ситуація може суттєво погіршитися вже до зими.
Яке рішення пропонує
Одним із можливих варіантів Льоушкін називає тимчасове закриття окремих стаціонарних АЗС та розвиток мобільної торгівлі пальним.
Зокрема, він пропонує дозволити власникам ліцензованих автозаправних станцій тимчасово працювати через мобільні АЗС. Такі дозволи, на його думку, варто видавати лише чинним операторам ринку, щоб уникнути появи нелегальних продавців пального.
Ще однією ідеєю є організація доставки пального безпосередньо до споживачів:
“Типу Глово. Натиснув кнопку у додатку до тебе приїхали, заправили. Невиличка, зовсім непрімітна машинка привезла пальне, а не великий бензовоз. Це важливо. Можна через банальний чат-бот і займатися цим повинні паливні компанії, що діють зараз”.
На думку Льоушкіна, перехід до мобільного продажу пального не обов’язково призведе до подорожчання. Кінцева вартість залежатиме від того, наскільки ефективно буде організований процес і якою залишиться конкуренція на ринку:
“Тут монополія не потрібна, чим більш компаній перейдуть на торгівлю пальним без АЗС, тим краще буде ціноутворення”.
Водночас експерт застерігає від стихійної торгівлі пальним з діжок і каністр:
“Якщо віддати приватникам можливість торгувати з діжок та каністр… то податків не дочекатися”.
Він також зазначає, що основна частина податків на пальне сплачується ще під час його імпорту та розмитнення, тому істотних втрат для державного бюджету такий сценарій, ймовірно, не спричинить.
Читайте також
