Коли йдеться про трудові права, одне з найчастіших питань, на яке мені доводиться відповідати: “чи легальний фріланс в Україні?”.
Що ж, юридично такого поняття, як “фріланс”, в Україні не існує.
Та це ще не означає, що “вільні працівники” ведуть діяльність незаконно. Зазвичай їхня робота ховається за трьома конкретними формами домовленостей з роботодавцями.
Про що саме йдеться, поясню далі, а також спробую внести ясність, де саме трудові відносини стають нелегальними й з чийого боку фіксують порушення.
Хто такі фрілансери за законом?
Людина, яку називають фрілансером, юридично працює:
- як ФОП. Ви реєструєтеся як підприємець, самі шукаєте клієнтів, самі платите податки. Це найпоширеніший формат роботи для тих, хто працює з кількома клієнтами одночасно.
- за цивільно-правовим договором. Тут ви дієте як фізична особа, яка бере разове чи проєктне замовлення. Оплата здійснюється за результат, а не за процес. За замовчуванням трудові гарантії – оплачувана відпустка, лікарняні, гарантований мінімум оплати, захист від безпідставного розірвання договору тощо – відсутні.
- за трудовим договором з нефіксованим робочим часом. Цю форму додали до Кодексу законів про працю лише у 2022 році. Медіа охрестили цю подію “легалізацією фрілансу”. Чи так це? Абсолютно ні. Жодного нового статусу закон не вводив, лише додав новий вид трудового договору, а ось заголовки в медіа підмінили поняття, видавши нову форму договору за новий статус. Але до цього повернусь згодом.
Щоб підсумувати цей блок, наголошу: усі три форми абсолютно законні. Питання лише в тому, яка з них відповідає тому, як ви насправді працюєте.
Коли фріланс стає нелегальним?
З самим поняттям “фріланс” усе гаразд. Проблеми виникають тоді, коли за нього нелегально видають звичайну штатну посаду.
Якщо роботодавець щодня ставить вам завдання, вимагає бути на зв’язку у фіксовані години, контролює процес роботи, а оформлює вас при цьому як ФОП чи за цивільно-правовим договором – у вас трудові відносини, які роботодавець свідомо маскує під щось інше.
Чому так відбувається?
- Менше податків і ЄСВ з оплати праці, відсутність обов’язку платити відпускні й лікарняні, а ще – так простіше розірвати співпрацю в будь-який момент.
- Це порушення закону саме з боку роботодавця, навіть якщо ви підписали договір добровільно – відповідальність за коректне оформлення трудових відносин лежить на ньому, а не на вас.
Багато людей справді працюють за ФОП як фрілансери. Вони шукають клієнтів, розраховують час роботи та регулюють її кількість, сплачують податки тощо.
В такому випадку це цілком легальний та поширений формат зайнятості. Втім, цим поняттям зловживають деякі роботодавці, ховаючи за “фрілансом” звичайну штатну посаду.
Уявіть дизайнерку, яка щодня о дев’ятій ранку пише в чат компанії, що вона на зв’язку. Завдання дає арт-директор, працює вона у корпоративному акаунті й користується підписками фірми, щомісяця отримує фіксовані 30 тисяч гривень. Але оформлена при цьому вона як ФОП.
В чому ж тут проблема?
Це все ознаки трудових відносин, а отже, дизайнерці мають належати відпустка, лікарняні, гарантований мінімум оплати.
Якщо цього немає, а керівник не йде на діалог, варто почати діяти: фіксувати переписку й доручення в месенджерах, а за потреби звертатися до Держпраці. Часто такі докази стають вирішальними, коли справа доходить до перевірки.
Скільки має заплатити роботодавець, якщо роботи не було?
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом справді відрізняється від інших форм і має особливості, через які медіа свого часу назвали це “легалізацією фрілансу”.
Згідно з ним, є мінімум 32 години на місяць, які мають бути оплачені незалежно від того, скільки реально роботи було. Тариф за годину сторони визначають самі в договорі.
Наприклад: ваша погодинна ставка – 150 гривень. За місяць вам фактично дали лише 10 годин роботи. За логікою “скільки попрацював, стільки й отримав” це було б 1500 гривень.
Але закон каже, що має бути оплачено не менш як за 32 години. Тож мінімум, який ви маєте отримати, – 4800 гривень, навіть якщо реальних завдань було у 2-3 рази менше.
Максимальне навантаження теж обмежене – не більш як 40 годин на тиждень і не більш як 6 робочих днів. Вище цієї межі роботодавець вас залучати не може.
Що буде роботодавцю, який приховує чи маскує трудові відносини?
Якщо під час перевірки інспектор Держпраці бачить, що людину фактично допустили до роботи без належного оформлення трудового договору, тобто реальні трудові відносини замасковані під ФОП чи цивільно-правовий договір, – це підстава для штрафу.
- За перше порушення – 10 мінімальних зарплат за кожну таку особу.
- Якщо протягом наступних двох років трапиться повторне – вже 30.
Перевірки на предмет неоформлених трудових відносин Держпраці проводить регулярно й саме приховані трудові відносини – одна з найчастіших знахідок.
На що звернути увагу до підпису
Кілька практичних питань, які варто поставити ще до того, як ви щось підписали:
- який саме договір мені пропонують?
- Мені платять за час чи за результат?
- Хто визначає графік?
- Чи є гарантований мінімум роботи або оплати?
- Хто платить податки?
- Чи можу я одночасно працювати з кимось іще?
Окремо – перевірте, чи прописано в договорі спосіб і строк, за який роботодавець має повідомити вас про початок роботи.
Стаття 21-1 КЗпП вимагає цього прямо: строк має бути достатнім, щоб ви встигли підготуватися. Формулювання “за домовленістю” без конкретики — це вже недотримання форми договору.
Суперечки найчастіше доходять до Держпраці вже після звільнення, коли людина намагається довести, що весь цей час фактично була найманим працівником.
Тож якщо бачите ознаки підміни, зберігайте переписку й доручення в месенджерах заздалегідь. Часто це єдиний доказ, який лишається.
І нагадаю головне кожна з трьох форм – законна, коли відповідає тому, як ви фактично працюєте. Нелегальним стає лише момент, коли форму договору використовують, щоб приховати справжні трудові відносини і не платити належні гарантії.
А щоб спростити пошук відповідей на питання шукачів роботи, працівників та роботодавців, ми запустили ресурс “Праця360”.
Це проєкт, де про трудове законодавство говорять простою мовою. Тут зібрані короткі відео, інфографіки та чеклісти, які можна роздрукувати, а також вебінари на актуальні теми. Якщо після цього залишаються питання – там-таки можна звернутися напряму до експерта Держпраці.
Читайте також
