Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг ВВП-варантів України до дефолтного рівня “D” після того, як 2 червня 2025 року уряд не здійснив платіж на суму $665 млн. Раніше ці папери мали рейтинг “CC”.

ВВП-варанти – це боргові інструменти (так звані державні деривативи), виплати за якими прив’язані до темпів зростання української економіки. У разі перевищення визначеного рівня ВВП Україна має сплачувати додаткові суми інвесторам. Уряд неодноразово критикував ці інструменти, називаючи їх “кабалою”.

У заяві агентства зазначено, що виплату не очікують і протягом передбаченого договором 10-денного пільгового періоду. Це пов’язано з мораторієм українського уряду на виплати за зовнішніми комерційними зобов’язаннями, якщо ті не були реструктуризовані.

Окрім ВВП-варантів, уряд призупинив виплати за іноземним комерційним кредитом і єврооблігаціями державної енергетичної компанії. Ці зобов’язання становлять близько 6% від усього комерційного боргу України й менш як 3% від загального державного боргу.

Рейтинги України в іноземній валюті залишились на рівні SD/SD (вибірковий дефолт). Суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C зі стабільним прогнозом. Це відображає намір уряду обслуговувати внутрішній борг з метою уникнення тиску на банківську систему, яка є головним утримувачем таких облігацій.

Чому трапився дефолт

Причиною дефолту стала відсутність домовленостей із кредиторами щодо реструктуризації ВВП-варантів, які були емітовані ще у 2015 році після попередньої реструктуризації держборгу. Наприкінці квітня Мінфін України провів переговори з власниками цих паперів, але до згоди сторони не дійшли. Група кредиторів, які контролюють понад 30% випуску, заявила, що Україна ігнорувала їхні спроби досягти компромісу.

Наслідки несплати за ВВП-варантами

Ключова особливість — нинішній неплатіж не призводить до дефолту за іншими державними боргами. Ця ситуація називається крос-дефолтом і положення про нього прибрали ще під час реструктуризації в серпні 2024 року за іншими боргами.

Відтак, несплата не створює загрози для фінансової стабільності держави – пояснили у Міністерстві фінансів.

Читайте також