У жовтні 2024 року в Україні востаннє переведуть годинники на годину вперед. Більше сезонних змін часу не буде. Таке рішення ухвалила Верховна Рада.
Переводом годинників ми додавали сонячного світла вранці взимку, коли люди виходили на роботу чи навчання, а також увечері влітку, коли поверталися додому і робили домашні справи. Тепер востаннє змінимо час восени 2024 року і назавжди лишимося на “зимовому”.
Кошт спробував розібратися, чи дієвим є таке рішення, як цю проблему вирішують в інших країнах світу та що про переведення годинників говорять дослідження науковців.
У чому проблема?
Якщо коротко – тема складна і дискусійна, бо Україна – велика країна, в якій більше однієї часової зони. Близько 85% території держави розташовано в другому часовому поясі (UTC+2), незначна частина Закарпаття – у першому (UTC+1), а Луганська та Донецька область і східні частини Харківської та Запорізької областей — у третьому (UTC+3).
UTC (Всесвітній координований час) — стандарт, за яким суспільство регулює годинники. Приблизно відповідає сонячному часу на Гринвіцькому меридіані. Запроваджений 1961 року.
Розліт сходу сонця по країні – приблизно 1 година. Якщо на Донбасі 17 липня сонце сходить о 04:48, то на Закарпатті розвиднюється аж о 05:47. Через це, незалежно від обраного єдиного часового поясу, єдиний часовий пояс завжди буде незручним для крайніх східних та західних регіонів. Водночас, зважаючи на географічне розташування України, поділ країни на кілька поясів також видається нелогічним.
Переводом годинників можна було дещо компенсувати проблеми зі світловим днем на Сході та Заході, а із “зимовим часом” весь рік (тобто +1 година від літнього) світатиме і заходитиме сонце по всій країні раніше. Наприклад, влітку на Донеччині буде сходити сонце вже приблизно о 3:30, а взимку в регіоні починає темнішати вже о 15 годині.
Чому зимовий час, а не літній?
Детально про переваги та недоліки кожного з варіантів ми вже детально писали у цьому матеріалі.
Основне пояснення полягає в тому, що UTC+2 є природним для більшої частини країни часовим поясом. Автор законопроєкту Руслан Стефанчук також аргументував перехід на “зимовий” час економічною ефективністю та питанням нацбезпеки. “Зараз ми живемо пів року за українським часом, пів року – за московським часом… Відтепер наш час ніколи не буде перетинатися”, – сказав Стефанчук.
23 роки вагань: чому в Україні довго думали про переведення годинників?
В Україні переводити час на годину вперед почали ще 1981-го – разом із рештою республік СРСР. Тридцять років поспіль цю тему не підіймали.
У жовтні 2011 року Верховна Рада ухвалила рішення залишити “літній” час постійним. Проте після критики з боку експертів та громадян за кілька місяців рішення скасували. За рік з’явилася пропозиція залишити в Україні лише “зимовий” час. Планували востаннє перевести годинники восени 2012 року – щоб вже не створювати плутанини під час “Євро-2012”. Але не склалося: Рада не мала часу розглянути законопроєкт про обчислення часу, оскільки тривала виборча кампанія.
У 2020 у парламенті зареєстрували Законопроєкт №4201. Ним запропонували відмовитися від переходу на “літній” час та закріпити на території України єдиний київський час – UTC+2 (тобто “зимовий”).
Автор законопроєкту аргументував таку ідею необхідністю забезпечити захист територіальної цілісності та зміцненням національної безпеки (на тимчасово окупованих територіях РФ запровадила московський час – UTC+3), а також тим, що переведення годинників негативно впливає на здоров’я громадян.
За цей законопроєкт проголосували тоді в першому читанні, але в березні 2021 року друге читання депутати провалили. Документ відправили на доопрацювання. І лише зараз депутати знову повернулися до його розгляду.
За яким часом живе світ?
Ідею сезонного переведення годинників вперше запропонував Бенджамін Франклін у 1784 році, під час свого перебування на посаді посла США у Франції. Ідея полягала в тому, що пізніший захід сонця зменшить потребу в електричному світлі та заощадить електроенергію.
Першою країною, яка офіційно впровадила “літній” та “зимовий” час, стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з економічною кризою під час Першої світової війни. Згодом з тієї ж причини сезонний перехід запровадили у США.
Нині у світі переводять годинники приблизно 60 держав. Євросоюз рекомендував країнам-членам не змінювати час з 2021 року. Попри це, багато з європейських держав досі переводять годинники “за звичкою”. Це, зокрема, Італія, Іспанія, Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія та Фінляндія. Також змінюють час залежно від пори року в більшості штатів США, у Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії, Ізраїлі та деяких країнах Південної Америки.
А ось не переводять годинники в Африці та Азії. Але там користуються “зимовим” часом. Японія, наприклад, відмовилася від переведення годинників у 1950-х роках.
Також годинники не переводять Ісландія, Казахстан, Грузія, Японія, Росія та Білорусь.
Читай про курс, сервіси банків, важливі правила у Telegram
Підписатися
Міфи й факти про переведення годинників
Традиційно ця тема супроводжується обговореннями щодо користі чи негативного ефекту від переведення годинників. Наприклад, раніше вважали, що перехід на літній час допомагає суттєво зекономити енергію. Але дослідження показали, що це не так.
Що каже міжнародна хронобіологічна наукова спільнота про переведення годинників? Майже одноголосно — що це не корисна практика. І підтверджує це десятками досліджень. Ось деякі факти з них:
- Це НЕ економить електроенергію. Дослідження Міненерго США від 2008 року показало, що перехід на літній час скорочує річне споживання енергії лише на 0,03%. А дослідження в Університеті Каліфорнії виявило, що споживання енергії може навіть збільшуватися.
- Переведення годинника впливає на здоров’я. Дослідники з Університету Алабами в Бірмінгемі вважають, що перехід на літній час призвів до збільшення ризику серцевих нападів на 10%. Водночас інше дослідження показує, що переведення годинника на 1 годину вперед зменшує ризик серцевого нападу через зміни в тривалості сну. Також переведення годинника може підвищити ризик нещасних випадків через невиспаних автомобілістів. Зокрема, канадські вчені довели, що у період, коли коригують час, збільшується кількість ДТП. Особливо в понеділок після настання часу.
- Перехід на літній час зменшує ймовірність пограбування. Під час збільшення “світлого” часу доби рівень пограбувань падає в середньому на 7%, – свідчить ще одне дослідження. Особливо це відчутно у вечірній час – різниця із пограбуваннями у зимовий час становить 27%.
Наостанок повернемося до питання часу в Україні. Як можна покращити ситуацію? Як варіант – рекомендувати регіонам, що астрономічно не потрапляють у цю часову зону, адаптувати розклади для навчання та роботи відповідно до свого астрономічного (за вікном), а не соціального (на годиннику) часу. Але поки таких рішень ні Рада, ні Кабмін не розглядають.
Читайте також: