Я пам’ятаю свій перший запит від стартапу: “Ми просто хочемо захистити наш код, це важливо?”. Це була команда з 3 людей, які працювали над мобільним застосунком. Дизайн – свій, код – свій, ідея – нова. Але жодного договору про права, жодної торговельної марки, жодного патенту чи реєстрації акторського права на код.

Я тоді запитала: “А ви впевнені, що код ваш? Той, який писали для вас підрядники-фрілансери?”. Вони впевнено кивнули, але за кілька тижнів ця впевненість почала руйнуватися так само швидко, як і їхня репутація перед потенційними інвесторами.

У сфері IT інтелектуальна власність — це не юридична абстракція, а життєво необхідні активи, які можуть захистити продукт, команду та майбутнє бізнесу. Ігнорувати їх — це як володіти Ferrari без ключів: авто прекрасне, але ти ніколи на ньому не покатаєшся.

Що таке інтелектуальна власність і навіщо це потрібно IT-компаніям

У найпростішому вигляді – це право на ваші оформлені ідеї, код, дизайн, алгоритми, торговельні марки, авторське право, домени, бази даних, алгоритмічні модулі та все, що створюється інтелектом (розумом) і має комерційну цінність. ІВ дозволяє:

  • захистити свій продукт юридично
  • залучати інвестиції (інвестори перевіряють у першу чергу наявні права на інтелектуальну власність)
  • збільшити вартість активів компанії
  • здійснити амортизацію ризиків судових спорів
  • укладати ліцензійні та партнерські угоди

ІВ – це як страхування: ви сподіваєтесь, що цим полісом не доведеться користуватися, але коли проблема стається, то поліс рятує бізнес від зайвих витрат.

До мене колись звернувся IT-сервіс, який набув популярності в Україні. Продукт отримав визнання, а сторінки у соцмережах, логотип впізнавали клієнти. Але торговельну марку (назву, логотип) ніхто не реєстрував і код програми був написаний фрілансером, з яким договір ніхто не підписав.

Одного дня інша компанія в сусідній країні зареєструвала схожу торговельну марку на той самий клас товарів/послуг. І тепер наш клієнт не може повноцінно вийти на міжнародний ринок без ризику судового спору. Результат? Компанія змушена або домовлятися про передачу прав, або змінювати позицію бренду: обидва варіанти витрати часу та бюджету. 

  • Код мій, бо я платив. Ні. Права виникають тільки за договором про передачу майнових прав
  • Немає домену – не актуально. Домен – це теж актив. Він може стати причиною спору, якщо такий домен привласнить третя сторона
  • Я розробив усе сам – права мої. Якщо ви працюєте з партнерами, співзасновниками чи фрілансерами – без підписаних та правильно складених договорів немає підтвердження прав
  • Патент – це дорого та непотрібно. Патент не для всіх продуктів, але для технологій, алгоритмів й унікальних рішень – це конкурентна перевага та захист ринку.

Які права варто оформити в IT-компанії?

  • Авторські права на код та алгоритми. Має бути чітко вказано, що права належать компанії.
  • Договори про передачу прав із розробниками/підрядниками/фрілансерами. Усі, хто створює код – лише за контрактом.
  • Торговельні марки. Щоб бренд був захищеним як в Україні, так і за кордоном.
  • Комерційна таємниця (ноу-хау). Для алгоритмів, моделей даних, бізнес-логістики.
  • Ліцензійні угоди. Щоб мати можливість передавати права користування своїми продуктами третім особам.

Інтелектуальна власність — це актив, що має цінність, захист, що запобігає ризикам, маркер серйозності бізнесу, ключ до інвестицій і масштабування.

Як юристка, патентна повірена, яка щодня працює з IT-командами, я можу сказати одне: ті компанії, які не інвестують у захист ІВ на ранніх етапах, частіше стикаються з проблемами під час переговорів з інвесторами, патентних спорів, ребрендингу, міжнародної релокації. І навпаки – ті, хто має чітко оформлені права на код, торговельні марки, домени та договори з розробниками – виглядають на порядок привабливішими для інвестора.

Читайте також