З 1 січня 2022 року низка електронних сервісів подорожчає на 20%. Google вже повідомив про це користувачів своїх платних послуг. Все через зміни в законодавстві, яким іноземні компанії зобов’язали сплачувати 20% податку на додану вартість. Звісно, якщо вони надають такі послуги в Україні.

Подорожчання пов’язано із прийнятими парламентом ще влітку цього року змінами до Податкового кодексу. Згідно нього, іноземні компанії, що надають електронні послуги в Україні, будуть сплачувати податки до українського бюджету.

Тоді підкреслювалося, що зміни не стосуватимуться простого користувача соцмереж і пошукових сервісів. Але Google вже довів протилежне. І це логічно, будь-який бізнес перекладе податки на кінцевого споживача.

Але ж не гуглом єдиним. Ще ще подорожчає

Ключова особливість, що закон не дає виключний перелік сервісів, але лише затверджує критерії до визначення, чи підпадає сервіс під оподаткування. Але виключень буде дуже мало згідно нижче вказаних критеріїв, які розібрала ГО “Лабораторія цифрової безпеки”:

  • постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів. Тобто електронні журнали, фотостоки (наприклад, The Economist, Foreign Affairs, Pixabay);
  • надання доступу до баз даних, включно з користуванням пошуковими системами та службами каталогів в Інтернеті (наприклад, пошук у Google чи Yahoo!, сервіси на кшталт MyHeritage)
  • постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу. Тобто ігрові платформи та стрімінгові сервіси (наприклад, Steam, Netflix чи Spotify);
  • надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів. Тобто соцмережі (наприклад, Facebook, Tik Tok чи YouTube);
  • постачання послуг з дистанційного навчання в Інтернеті, проведення та надання якого не потребує участі людини, включно з наданням доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю). Тобто масові онлайн-курси (наприклад, Coursera чи EdEx);
  • надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень. Тобто хмарні сервіси та хостинги (наприклад, Dropbox чи AWS);
  • постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання (наприклад, Microsoft чи Adobe);
  • надання рекламних послуг в Інтернеті, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах. Тобто послуги реклами (наприклад, Google Ads, Facebook)

Водночас, якщо ви користуєтеся маловідомим в Україні сервісом – подорожчання може вас оминути. Так, закон передбачає сплату ПДВ лише у випадку, якщо сума операцій з постачання ними електронних послуг на територію України перевищує 1 млн гривень.

Податок на Google - 20% ПДВ

Таксі не подорожчає. Які ще виключення і що закон не відносить до електронних послуг:  

  • постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги). Тобто якщо послуга замовляється в інтернеті, але виконується фізично (наприклад, послуги Bolt, Uber, Airbnb чи Booking.com);
  • постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг. Тобто придбання техніки з наперед встановленим програмним забезпеченням (ноутбук зі встановленою операційною системою Windows);
  • постачання послуг з дистанційного навчання в Інтернеті, якщо Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем (наприклад, навчання в Zoom чи Skype);
  • постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях. Наприклад, доставка з BookDepository;
  • надання консультаційних послуг електронною поштою;
  • надання послуг з доступу до мережі Інтернет. Тобто робота Інтернет-провайдерів.
Податок на Google - 20% ПДВ - деталі

Зауважимо, що в кінцевому варіанті в закон було додано норму “постачання електронних послуг, у тому числі, на користь фізичних осіб-підприємців”. У такий спосіб усі ФОПи – платники єдиного податку прирівнюються до фізичних осіб, а тому за надання їм послуг маркетплейс має сплатити ПДВ. Винятком є тільки ФОПи на загальній системі оподаткування – платники ПДВ та юрсоби – вони підпадатимуть під відносини “бізнес – бізнесу”, а отже, при потребі нараховуватимуть ПДВ за принципом реверсивного механізму. Саме ці категорії зможуть бути впевнені, що вартість послуг як маркетплейсів, так і інших світових компаній, які надають цифрові послуги, їм поки що не загрожує.