Середня реальна річна процентна ставка (РРПС) за мікрокредитами від фінансових компаній становить 28 тисяч відсотків річних, а за банківським кредитом на особисті цілі – 121% річних.
Відповідні дані отримати за результатами дослідження проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”. Для дослідження таємні покупці оформляли на себе кредити і опісля всі договори та платежі аналізували вже аналітики.
Відтак, у 37% договорів, підписаних “таємними покупцями”, РРПС за розрахунками дослідження відрізнялася від РРПС, зазначеної у договорі.
“Банки також продовжують “робити вигляд”, що страхування не є обов’язковим, але вимагають від позичальників підписувати договір страхування в рамках надання кредиту”.
Майже у половині паспортів споживчого кредитування не було вказано, що страхування є обов’язковим. Крім того, лише у 6% кредитів, за якими вимагалося страхування, позичальнику був наданий вибір з-поміж щонайменше трьох страхових компаній, як це вимагається за законом”.
Повідомляється, що багато кредитних договорів містять умови, які є незаконними.
Так, 77% договорів передбачали право кредитодавця вимагати дострокове погашення боргу в разі незгоди позичальника із пропозицією збільшити платежі за кредитним договором, а також залишали за банком право змінювати умови договору в односторонньому порядку (наприклад, змінювати розмір неустойки).
Відносно ж фінансових компаній, то вони загалом не привели свої кредитні договори у відповідність до закону “Про споживче кредитування”. Так, 86% договорів містили положення, які можуть розглядатися як незаконні (найчастіше це стосувалося збільшення процентної ставки за порушення виконання споживачем зобов’язань та застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення).
При цьому, у 51% візитів компанії стягнули з позичальників більше, ніж мали б стягнути відповідно до договору.