Україна має міжнародні домовленості про підтвердження дипломів із багатьма країнами світу. Попри це, українським фахівцям часто доводиться проходити додаткове навчання за кордоном для засвідчення власної кваліфікації. Про загальні положення, можливі способи визнання, терміни розгляду та корисні покликання на платформи, які допоможуть прискорити перевірку наших дипломів за кордоном, детальніше в цьому матеріалі.
Легалізація дипломів українців за кордоном
Легалізація освітніх документів – це перевірка дипломів чи інших освітніх документів відповідно до чинного законодавства іноземної країни, а також засвідчення його дійсності.
Протягом своєї незалежності Україна стала членкинею найважливіших конвенцій про рівнозначність документів, які підтверджують кваліфікацію та вчені звання: Гаазької конвенції про звільнення від легалізації освітніх документів та Лісабонської конвенції про визнання дипломів вищої освіти в Європі.
Лісабонська конвенція нині діє в 44 країнах. Канада та США долучилися та підписали конвенцію, втім, ще не ратифікували.
Країни-учасниці конвенції мають визнавати документи про освіту громадян інших країн (зокрема й України). Згідно з конвенцією, утворилася Європейська мережа центрів з академічного визнання (ENIC – NARIC Network), яка працює у 55 країнах, адже поширюється і на ті, що належать до Європейського регіону ЮНЕСКО. Вона допомагає пришвидшувати процедуру визнання дипломів (кваліфікації).
В Україні філія ENIC-NARIC – Національний інформаційний центр академічної успішності, яка знаходиться за адресою вул. В. Чорновола, 25, м. Київ. До центру можна звернутися за допомогою у детальних роз’ясненнях чи підготовці документів для підтвердження української кваліфікації у тій чи тій країні.
Апостиль для освітніх документів
Інша важлива міжнародна угода – Гаазька конвенція – нині успішно впроваджена у 124 країнах. Завдяки їй, наша країна отримала простіший спосіб засвідчувати офіційні документи (зокрема, дипломи) українців в інших державах. Єдиною формальною вимогою став апостиль, який проставляють компетентні органи (в Україні це: Міносвіти, Мін’юст або МЗС).
Апостиль – міжнародний штамп, який підтверджує справжність та законність певного паперу. Проставляється він безпосередньо на документі або оформляється як додаток, його чинність така ж як у самого документу.
Для українського диплому про освіту, на оригіналі якого проставлений апостиль, не потрібно додаткових оформлень чи засвідчень. Його можна використовувати в будь-якій країні-учасниці Гаазької конвенції.
Є низка держав, які вимагають подвійного апостилю, тобто, звичайний апостиль на оригіналі документу та ще один на нотаріально засвідченому перекладі. Хоч він має назву “подвійний”, насправді – це два різних підписи, які проставлені різними міністерствами України (МОН та Мін’юстом).
Нині апостиля вимагають 89 країн. Європейські країни, в яких українцям він не потрібен, це: Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Македонія, Молдова, Польща, Румунія Сербія, Угорщина, Чехія.
Також, його не вимагають у державах, з якими є договори про правову допомогу. Серед них: Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Монголія, Польща, Таджикистан, Угорщина, Узбекистан та Чехія, з якими Україна має договори, що скасовують обов’язкову легалізацію документів (з урахуванням освітніх).
У разі необхідності підтвердити диплом для країни, яка не є учасницею Гаазької конвенції, необхідно пройти процедуру консульської легалізації. Варто звернутися до відділу апостилю, легалізації та витребування документів до Департаменту консульської служби МЗС України. Деякі держави вимагають переклад освітніх документів, засвідчених нотаріусом, з апостилем Міносвіти України.
Терміни й особливості перевірки українських дипломів за кордоном
Час процедури перевірки та визнання дипломів у кожної країни різний: це може тривати кілька тижнів або кілька місяців. До прикладу, у Польщі механізм перевірки займе близько 3 місяців, у Німеччині до 6-8 місяців, а в Іспанії процедура може сягати кількох років.
Тривалість розгляду освітніх документів залежить від багатьох чинників, зокрема, це особливості бюрократичної системи, професія, на яку влаштовується людина, та додаткові професійні чи мовні курси/навчання/іспити, яких вимагає певна країна.
Чехія визнає лише документи, які зробили акредитовані перекладачі при посольстві. Для такого перекладу не потрібно подальшого нотаріального засвідчення, хоча він виконується довше й коштує дорожче. Польща, яка також є учасником конвенції про скасування апостилю, нині вимагає перекладу документів від польського присяжного перекладача, який перебуває у межах країни. До того ж, польські виші теж стали частіше вимагати апостиль.
Деякі країни ставлять обов’язкову умову володіння державною мовою на певному рівні, який засвідчить мовний іспит. Для підтвердження рівня знання мови Німеччина запросить мовний диплом, а от Іспанія потребує мовного сертифікату DELE. Зазвичай, іспити відбуваються в посольствах країн в Україні, проте у більшості держав є можливість скласти тести на території іноземної країни.
Необхідні документи для підтвердження українських дипломів у кожної країни різняться (це залежить здебільшого від професії та законодавчих вимог), втім, є кілька загальнообов’язкових. Зокрема це:
- Паспорт та дозвіл на проживання;
- Мовний диплом певного рівня;
- Заява з проханням визнати український диплом;
- Український диплом і додаток;
- Апостиль диплому та додатку, перекладений на державну мову країни та нотаріально засвідчений.
Збір відповідних документів часто залежить і від того, чи є бажаний фах регульованим в іноземній країні. Регульований (регламентований) фах – професія, яка вимагає набуття конкретних професійних кваліфікацій. Найперше до переліку таких професій належать юристи, адвокати, лікарі (будь-якого напряму), архітектори, психологи, психотерапевти тощо. Із повним списком регульованих професій можна ознайомитись на порталі.
Для представників таких фахів варто буде надати додаткові довідки та посвідчення, зокрема, меддовідки про стан здоров’я, про відсутність судимості (в будь-якій країні) і т.д. Також для них посилені вимоги у проходженні мовних курсів – обов’язковий високий рівень володіння мовою (C1 та C2).
Про детальний список необхідних документів варто питати безпосередньо в посольствах іноземної країни або ж у Національному інформаційному центрі академічної мобільності України (лінк на сайт) та інших європейських країн (лінк на список центрів). Кожна філія центру допоможе зібрати чіткий список документів, необхідних для верифікації українських дипломів, та направить усіх охочих до відповідних органів, які займатимуться розглядом паперів. Також інфоцентри нададуть консультації щодо заповнення всіх документів.
Для біженців, які втратили документи про освітній ступінь, Рада Європи створила можливість отримати Європейський паспорт кваліфікацій для біженців (EQPR). Це спеціальний міжнародний інструмент, який допоможе оцінити кваліфікацію, у разі відсутності документів про освіту або браку деяких документів.
EQPR не є офіційним актом про визнання документів про освіту, але він надає достовірну інформацію, яка може бути корисною для працевлаштування, вступу на навчання, кваліфікаційних курсів чи стажування. Його можна використовувати в усіх країнах-учасницях проєкту EQPR (Польщі, Італії, Франції, Греції, Німеччині, Великобританії, Нідерландах тощо). Для його отримання варто зареєструватися на IT-платформі EQPR.
Правова допомога
У разі виникнення уточнювальних запитань щодо процедури легалізації українських освітніх документів за кордоном чи засвідчення дипломів апостилем, радимо звернутися до:
- 044 484 64 25 / 050 957 45 75 – Національного інформаційного центру академічної мобільності;
- 044 279 79 61 – Департаменту консульської служби МЗС України.
Читайте також: