Новий офіційний курс гривні до долару: думки експертів

Трапилось довгоочікуване – Національний банк підняв офіційний курс гривні. Зафіксував гривню до долару на рівні 36,57, хоча і залишив фіксованим курс і не збирається поки повертатися до плаваючого курсу. Хоча плітки про підвищення курсу ходили останніми днями у фінансових колах, рівень 36,57 став сюрпризом для багатьох. Зрештою, новий курс по суті відповідав показникам обмінників. На дату оголошення нового курсу, оскільки одразу після цього в обмінниках курс націлився на показник 40 грн/долар. Тож чим викликане рішення Нацбанку та які наслідки це матиме? Зібрали публічні коментарі економістів, бізнесменів та експертів.


Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії

Нацбанк підняв офіційний курс гривні на 25% до 36,56 грн/дол. Курс залишатиметься фіксованим — і це правильно в умовах війни.

Водночас, переприв’язка безготівкового курсу по суті до готівкового є неочевидним рішенням. Готівковий ринок набагато менший від безготівкового. Здебільшого в ньому закладена схильність до заощаджень у валюті.

Також протягом травня-червня він був перегрітий попитом на готівкову валюту для купівлі вживаних автомобілів за кордоном, поки діяв безподатковий режим ввезення. Передевальвація гривні загрожуватиме надто великим тиском на ціни через зростання цін імпорту.

Зважаючи на один з аргументів Нацбанку щодо зміни курсу — посилення долара до інших валют — дивує, що фіксація знову відбулася щодо долара, а не євро. Євросоюз є найбільшим торговельним партнером України і його частка постійно зростає.


Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки

НБУ був змушений (як більшість економістів і говорили в останні тижні) привести офіційний курс до рівня ринкового.

Ринковий курс змінювався через емісію. Якщо емісія продовжиться в значних обсягах, це буде не остання девальвація в наступні місяці.

Для того, щоб зменшити потреби в емісії, потрібно провести фіскальну консолідацію (зменшення непріоритетних видатків бюджету), та збільшити надходження від наших іноземних партнерів та друзів.

В цілому нас чекають складні часи в економіці. Готуйтесь. Украінська економіка показала себе дивовижно стійкою під час війни, особливо на початку. Проте у стійкості є запас, і він не безкінечний. Війна триває, а запас закінчується. Все ж таки, економіка завжди адаптується до війни і при правильній економічній політиці уряду та НБУ, і за підтримки міжнародної спільноти економічна ситуація може бути прийнятною.


Олександр Паращій, начальник інвестиційного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital

Ну, здається, нарешті політика уряду та Нацбанку виглядає скоординованою і близькою до економічних реалій – давно би так.

Очевидно, рішення НБУ послабити курс гривні далося йому легше після того, як уряд вирішив розпочати переговори про реструктуризацію єврооблігацій. Бо ж подорожчання долара до гривні, при продовженні виплат за Єврооблігаціями, вимагало би додаткових бюджетних виплат на 11,5 млрд грн у 2022. А так, домовившись про реструктуризацію Еврооблігацій (в чому я не сумніваюся), уряд стає нечутливим до подорожчання долярів.

Нарешті Мінфін трохи посунувся по ставці ОВДП, піднявши її з 11% до 14% для річних паперів. Разом з корегуванням курсу долярів, що має покращити очікування стабільності гривні у майбутньому, а також дозволяє заводити в Україну доляри за нормальним курсом – це має підігріти інтерес до ОВДП серед іноземців (принаймні, в теорії).

В результаті, країна отримає більше валютної виручки, НБУ не буде тратити мільярди долярів із резервів, а бюджет буде краще наповнюватися податками від імпортерів.

По новій-старій ставці – відчуття неоднозначні. З одного боку – прогнозовано. З іншого боку, цим рішенням, на фоні погіршення прогнозів інфляції, НБУ розписався у своєму безсиллі впливати на ціни в країні. Тобто, Нацбанк якби натякає, що інфляція і без нього сама по собі розсмокчеться, десь там пізніше. То питання – навіщо усіх тими ставками лякати? Наполягати, що ставка залишиться на рівні 25%+ ще десь два роки – це цікавий хід, який очевидно «спрямований на посилення монетарної трансмісії» тут і зараз. Але побачимо, чи відреагують на то банки та Мінфін «більш рішучим» підняттям ставок за своїми залученнями.


Олександр Деркач, співзасновник банку “Аваль” (проданий групі Райффайзен), співвласник групи компаній “Молочний альянс”

Багато дописів на тему нового офіційного курсу Нацбанку. Який зрівнявся з курсами в обмінниках. Правильно це, чи неправильно. І хто від цього виграє, а хто програє. Я вже 30 років маю деяке відношення до фінансових ринків. Ці ігри в “фіксований” курс бачив 100 раз. Ніколи вони не працювали. Якщо в країні 2 курси, один “хороший”, а інший реальний, то від “хорошого” виграють тільки ті, хто мають до нього доступ і ті, хто цей доступ контролює. Все. От саме вони і програють. Всі інші давно мають у себе в гаманці або реальний курс, або дуже близький до реального. Вони не виграють і не програють. Хорошого безплатного сиру для всіх одночасно не буває. Вибачте за таку неприємну новину.


Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,5686 грн/дол. США. Що це означає? Добре це чи погано?

Такий крок був неминучим оскільки режим множинних курсів сам по собі є причиною відтоку валюти із системи. Якщо хтось може купити долар США по 29.25 грн, а продати по 36-37 грн, то цей хтось неодмінно це буде робити. Прибутковість від такої операції на стільки велика, що покриває усі ризики. Іншими словами, існування такої високої маржі саме по собі починає витягувати із валютних резервів все більше і більше валюти. Окрім того, кожен експортер постійно задається питанням навіщо я буду заводити валюту і продавати зараз по 29.25, якщо я можу це зробити трохи пізніше по 36-37 грн за долар? Як наслідок, приток валюти стає меншим, ніж він міг би бути, бо експортери починають займати вичікувальну позицію.

Корегування курсу, звичайно, додасть трохи жару до інфляційних процесів, бо якщо раніше той же бензин імпортували по ціні долара 29.25, то тепер це буде 36.6 і це прямо вплине на вартість пального і, як наслідок, на вартість усіх товарів. Однак є і позитивна сторона цього процесу – це додаткові доходи бюджету. При офіційному курсі 36.6 доходи від податків на імпорт автоматично зростуть на 25%. За рахунок нас з вами? Так. Але на сьогодні альтернатива цьому є масштабна емісія гривні, що рано чи пізно потягне за собою нові і нові хвилі валютних шоків. Корегування курсу повинно певним чином послабити потребу в додатковій емісії. І сподіваюсь, це дійсно відбудеться.

Для звичайного громадянина, який цікавився придбанням валюти, ситуація з валютою майже не зміниться. Скоріш за все, буде певна турбулентність із намаганням скористатись переляком співгромадян і людям будуть пропонувати долар, наприклад, по 40 чи щось таке. Але потім ситуація стабілізується. Більше того, якщо вдасться наростити вивезення зерна на експорт, то не виключаю навіть певне укріплення валюти.

Додатково, зараз увесь світ опікується питанням глобальної інфляції. Світові лідери працюють над тим, щоб ціна енергоносіїв пішла вниз. Настане момент коли цивілізований світ нарешті перебудує свої ланцюжки постачання і шок від виключення росії з цих самих ланцюжків пройде. Центробанки світу ще більше «зажмуть» монетарну політику і ціни на ключові товари почнуть зворотній рух. Тому навіть не впевнений, що потрібно запасатись пальним, бо із ситуації 2 дол за 1 л. ми рано чи пізно повернемось, до традиційної 1 дол за 1 літр.


Євген Дубогриз, експерт Case Ukraine, у 2015-2019 – начальник управління НБУ, де займався стрес-тестуванням банків

Нацбанк знову молодці і правильно на цей раз зробили. Я про курс 36.6.

Зафіксувати курс на “локальних хаях” однозначно краще, ніж піднімати його поступово – наприклад, в травні до 32-33, потім в червні, потім в липні – це б створило, на мою думку, погані очікування, й знову б створило ті самі “множинні курси”, на які всі так жалілися, з різних причин.

Тепер, якщо не станеться нічого дуже супернеочікуваного, до кінця року не буде потреби змінювати офіційний курс взагалі. Не буде значних розходжень між офіційним та “ринковим” курсами /ринковим у лапках, бо нема ринку, через те, що нема вільного руху капіталу/. Підніми НБУ курс в травні чи червні – така проблема виникла б. Зараз ні; мені здається, курс на рівні 37 включає в себе всі негативні очікування по подорожчанню долара, підвищенням ставок в США та інших чинниках “повзучої девальвації”.

Тобто, як і у випадку із підвищенням ключової ставки на початку червня, Нацбанк просто визнав реальність такою, як вона є.

Чому не визнавав раніше, чому раніше не піднімав? Думаю, саме тому, що чекав тих самих “локальних хаїв”, максимального значення “ринкового курса”.


Роман Сульжик, член наглядової ради ПриватБанку

НБУ нарешті зробив ринковий курс продажу валюти для бізнесу! Маємо долар по 36,6 – дуже символично.

Останні місяці доллар зміцнився на 15-20% відсотків до всіх основних світових валют – окрім гривні. Україні теж потрібно збалансувати курс, щоб гривня не зміцнювалась до євро, англійського фунта та японської йєни. НБУ прийняв дуже правильне, хоч і трошки запізне, рішення.

Що буде далі? Далі ми будемо жити в новому еквілібріумі курса доллару до гривні, і я вважаю що після успішно проведенної реструктуризації борга у фінансової системи достатньо ресурсів щоб утримати цей еквілібріум десь на пів року-рік, а далі подивимось. Під час війни важко планувати далі.

Для поповнення валютних резервів в нас буде як і підтримка наших західних партнерів, так і продажи з боку відповідальних місцевих бізнесів – якщо експортна виручка почне знов повертатись в країну, балансувати курс стане небагато легше. Особисто я вважаю що сьогодняшний курс вже є ринковим для нас зараз, і сподіваюсь що ті бізнеси що перейшли на рейки «чорного ринку» можуть переглянути свої рішення і спробувати знов працювати «в білу».

Не здивуюсь якщо зараз спекулянти що звикли заробляти на «чорному курсі» знов будуть спромогатись створити арбітраж, і буде важка битва між НБУ, разом з відповідальними гравцями, і тими кому трошки сподобалось наживатись на війні через курсову різницю.

Я не вважаю що цього разу вдасться суттєво відірвати «чорний» курс від офіційного – просто тому що зараз курс більш менш ринковий, НБУ добре підготувався до цього кроку, та краще координує свої дії з відповідальними банками.

Так що не панікуємо, не допомогаємо спекулянтам, звикаємо до нової, військової, реальності – та тримаємо фінансовий фронт!


Сергій Фурса, інвестиційний банкір в Dragon Capital

Нацбанк переставив валютний курс. Новий офіційний фіксований валютний курс тепер 36,6. Як нам всім і бажали під час пандемії.

Чому Нацбанк пішов на цей крок? Бо в нього, насправді, не залишилось вибору. Тримати курс на зафіксованому на початку війни рівні вже не було змоги. Резерви занадто швидко витрачалися на підтримання цієї валютної стабільності. А різниця між офіційним курсом і курсом чорного ринку досягла 25%, боляче відображаючись на експортерах та деяких ФОПах, особливо з IT-сектору.

Чому резерви швидко закінчувались? Великий дефіцит бюджету, це перше питання. Зараз, до речі, за рахунок девальвації західна допомога у гривнях буде більшою, що має зменшити тиск на бюджет. Цей дефіцит бюджету в тому числі фінансувався за рахунок друкарського верстата. В умовах обмеженого попиту з боку населення (бо грошей немає через війну) воно не впливало напряму на інфляцію, проте значна частина цих коштів йшла на валютний ринок, вимиваючи резерви НБУ.

Друге – торгівельний дефіцит. Експорт обмежений у своєму зростанні через заблоковані порти, у той час як імпорт дуже різко зростав. А низький курс робив імпорт конкурентним. Зараз різке збільшення курсу має вплинути на імпорт, обмеживши його і це має допомогти валютній стабільності. У той же час експортери отримують стимул заводити гроші в країну, продавати тут більшу частину валютної виручки.

Ну і третя історія – схеми. Умовний «картковий туризм» і інше. Тому не випадково Нацбанк переставивши курс також задіяв ряд механізмів, які мають обмежити ці схеми.

Ще одна проблема – це значне укріплення долару у світі відносно інших валют. На тлі зафіксованого курсу долара офіційний курс гривні укріплювався відносно валют наших основних торгівельних партнерів, наприклад, Польші. Що не дуже логічно у поточних умовах.

Який негатив від цього рішення НБУ? Інфляція. Хоч більшість імпортерів подумку і орієнтувались на ринковий, кешевий, курс, проте все ж таки продукція заводилась в країну по курсу 29,5. Наприклад – бензин. Зараз він має здорожчати. Що буде мати ефект на всі ціни. Але питання у тому, що Набцнак діє в ситуації, коли у вас немає доброго рішення. Є лише погане і дуже погане. І так буде до кінця війни.

Ключове питання зараз – це очікування. Головне завдання всіх гілок влади так скоординувати свої зусилля, щоб у ринкових гравців не з’явилося очікувань, що Нацбанк, переставивши курс один раз, буде так робити ще раз і ще раз. Якщо раптом в це повірять, то курс буде відчувати постійні спекулятивні атаки.

Чому курс заморожений, а не відпущений? Відповідь одна – війна. Занадто багато невизначеннності і занадто тонка психологічна ситуація щоб відпускати курс у вільне плавання.